— Нічого собі! Виходить, що мої батьки подарували твоїй матері половину дачі?! — Вважай, як хочеш, — байдуже відповів Михайло. — Добре, спробую поговорити з твоєю матір’ю. Можливо, в неї хоча б залишилася частинка совісті! — рішуче заявила жінка
Десять років у шлюбі з Михайлом Наталія вважала себе найщасливішою на світі. У них
Гості почали збиратися ближче до обіду. Павло допомагав накривати на стіл, Катруся гралася, а Марія контролювала процес, не забуваючи робити зауваження невістці на кожному кроці. — Ганно, ти забула покласти виделки на стіл, — нагадала вона
Марія завжди вважала, що в її домі все має бути за її правилами. Вона
— Марійко, — буквально випадаючи з автомобіля, — прокричала Клара, — це ти? Треба ж, чудово виглядаєш! Я тебе одразу й не впізнала, цвітеш і пахнеш! — Здрастуй, — усміхнулася Марія Миколаївна, — ти якими вітрами сюди? — Та ось, вирішила сюрприз тобі зробити, приїхати, побачитися. Ми ж з тобою бачилися, дай Боже пам’яті, останній раз років десять тому
Марія Миколаївна все своє життя прожила в селі. Закінчивши в місті ветеринарний технікум, вона
Я змучилася, Андрію. Кожні вихідні одне й те саме — гості, готування, прибирання. Я навіть не встигаю просто відпочити! Полежати на ліжку – для мене якась рідкість. — Ну і що? — він розвів руками. — Це ж нормально! Ти господиня, ти повинна зустрічати гостей так, щоб їм хотілося приходити знову й знову
— Я змучилася, Андрію. Кожні вихідні одне й те саме — гості, готування, прибирання.
— Мамо, одна справа виходити заміж замолоду, а інша справа — коли вже майже все волосся сиве. Навіщо він тобі взагалі потрібен? — А тобі твій Денис навіщо потрібен? Перелічи всі пункти, а потім усі ті самі додай до мого списку. Якщо в мене волосся сиве, це ще не означає, що я розучилася любити, або що мене ніхто не може полюбити! — роздратовано сказала Марина
Коли Марина розповіла донькам, як їй здавалося, радісну новину, то зовсім не очікувала такої
– Іро! У нас гроші пропали, ми на машину відкладали! – А до чого тут Вадим, чи я? Ти на що, сестро, натякаєш? – Я натякаю? – у Віри навіть зірвався голос. – Ти взяла без дозволу наші ключі, при цьому дала їх хлопчиську, у якого мізки ще між ніг
– Артеме, чуєш, Артем! Ти гроші часом із заначки не брав? – Ні, ти
— Ти, Ксюшо, тепер теж наша родина. Нічого для тебе не шкода, — усміхався Василь, — Коли розпишетесь? Не зволікайте. А ми з мамою вам документи на квартиру підготуємо якраз. Так, кохана? — Звісно, — ледь вимовила вона. Павло розгубився, але Ксенія швидко підібрала слова: — Дякую, це просто неймовірно, але ми ще не розписалися, та й у майбутньому ми навряд чи зможемо прийняти від вас такий дарунок
— Ну чого ти впираєшся? У тебе є однокімнатна. В Василькові. От і віддай
— Колю, я навіть не знаю… Я і село — абсолютно несумісні речі. У мене тут і робота, і друзі, та й взагалі… — Так не назавжди ж! Я буду в кімнаті в гуртожитку тут жити й працювати, а ти поки в селі в батьків. А робота для лікаря там завжди знайдеться. Медики в сільській місцевості потрібні, — не вгамовувався Микола
— Маринко, може, все-таки поживемо в батьків у селі кілька років, га? Дивись який
А нещодавно син Валерка прийшов із садочка й сказав, що їм задали намалювати генеалогічне дерево й додати фотографії. В цей момент Марина зрозуміла, що вдома в неї немає фотографій батьків, коли ті були молодими. Ну от і якраз привід з’їздити до матері. — Михайле, — звернулася вона до чоловіка, — я, напевно, з’їжджу за фотографіями до мами
— Що знову, мамо? — приречено запитала Марина. — Доню, трубу в квартирі прорвало.
— Ну скільки там? — жінці не терпілося дізнатися, яку саме суму подарували молодим на торжество. — Пʼятдесят вісім тисяч гривень, і пʼятсот доларів, — відповіла Оксана, не розуміючи, чому мати так цікавиться їхніми грошима. — Ой, ну взагалі чудово! Як же вам пощастило! Практично всі витрати на весілля покрили
Молодята ледь відгуляли весілля, як через два дні заміжній доньці зателефонувала мати. — Ну

You cannot copy content of this page