Життєві історії 0
— Мамо, слухай, я не по пиріжки приїхала. Ти ж знаєш, що я на дієті. Мені потрібні документи. — Які документи? — насторожилася Ніна Петрівна. Донька дістала з сумки папку: — На хату. Я її продаю. Вже знайшлися покупці. — Як це продаєш?! — Ніна Петрівна впустила рушник на підлогу. — Донечко, але ж це… це ж мій дім! Наш дім! Батьківський
Теплий літній вечір тихенько спускався на село. У хаті пахло свіжою випічкою та чаєм,
Життєві історії 0
— Викидати таке чудове крісло! Дивні люди! А скільки пластикових пляшок! Я їх на дачу відвезу, і краї доріжок ними викладу, — радів чоловік, наповнюючи п’ятий сміттєвий мішок. Гараж був по самісінький дах забитий мотлохом, на дачу не встигали вивозити й переробляти «безцінні» знахідки
— Люба моя! Глянь, що мені вдалося знайти! — радісно промовив Андрій, ледь заходячи
Життєві історії 0
— А це що таке, за дивина? — поцікавилася вона. — Це відеокамера прихованого спостереження, — пояснила Ольга. – Мені набридло, що я не знаю, що діється в моєму власному домі. Тому я купила кілька штук і розставила по всій квартирі. Щоб нарешті з’ясувати, котра з моїх дочок безсоромно бреше
— Віддай! Злодійка! — Я тобі зараз покажу злодійку! Увечері сестри, дванадцятирічна Оленка та
Життєві історії 0
Як тільки стало відомо, що Марина при надії, і Світлана, і Людмила миттю кинулися наввипередки: хто швидше принесе потрібні речі, в кого полотно ніжніше й годувальні пляшечки коштовніші. Марина пробувала якось угамувати цей запал, але дуже швидко второпала: дітей ще можна повчити розуму, а от дорослих — поготів
— Ну що, Свєтка вже подарунок приготувала? Чи ти не в курсі? — у
Життєві історії 0
— Боже, Соню, — одного вечора скривився Матвій, побачивши накритий дівчиною стіл. – Знову курячі ніжки й гречка? Стривай, це вчорашнє, чи що? Ну ти даєш! А з минулого тижня в нас нічого в холодильнику не завалялося? А то давай, неси на стіл, я ж свиня, мені й комбікорм згодиться
Соня ще не повернулася додому остаточно, бо квартиру з нареченим вони оплатили на пів
Життєві історії 0
Мама врахувала все. Квитки в цирк на трьох, а в дужках приписка, що їй довелося з ними піти, тому вартість її квитка теж треба компенсувати. У парку було враховано з’їдене морозиво, всі каруселі й навіть пляшка води. А в кафе Ліза також мала оплатити рахунок за трьох. Мама уточнила, що без дітей вона б у кафе не пішла, для неї це дорого
— Донечко, я онуків не бачила так давно… За ними аж серце сохне. У
Життєві історії 0
І Діана зажила як дружина заможного чоловіка. Точніше, як коханка, бо дружина в її чоловіка була, є й буде, тепер уже точно. Але в той час чоловік, будучи на 15 років старшим за Діану, просто її боготворив, балував, купами давав гроші, купував машини, сукні
— Вона взагалі про майбутнє не думає? Добре, зараз у неї все йде як
Життєві історії 0
— Як що? Сніданок… – Ксенія виймала з пакета сирники на гарній тарілочці, за ними – млинці з сиром, і баночку зі сметаною. — До речі, ти з чим більше любиш сирники? Зі сметаною чи згущеним молоком? А, втім, я принесла і те, і те, – на столі опинилася і банка згущеного молока
Олег Іванович стояв на балконі і дивився у двір. Тут він був не часто,
Життєві історії 0
— Продали, — кинув він крізь зуби, – батько сказав, а йому тиждень тому Оля випадково проговорилася. Виявилося, що будинок було продано ще в січні цього року, майже пів року тому. Про що любі сестри братові повідомляти зовсім не поспішали
Рідна сестра мого свекра пішла з життя. Тиха була жінка, без зайвих клопотів, але
Життєві історії 0
— Леро, помий посуд! — вимагала бабуся. — Тобі треба, ти й мий! — зухвало відповідала онучка. — Мати прийде з роботи втомлена, а вдома гора посуду, брудна підлога. У тебе зовсім совісті немає, ледащо
— Леро, помий посуд! — вимагала бабуся. — Тобі треба, ти й мий! —

You cannot copy content of this page