Життєві історії 0
Бабусю Марію в селищі побоюються, чудить вона, незрозуміла якась. Та й мама суворо-пресуворо ходити туди до річки заборонила. Але ж Вітька натякав, що бачив щось таке незвичайне, цікаво ж! Увечері мама пішла до сусідки, й Вовка тут же вислизнув з дому
— Де ви були такі брудні? — бурчала мати. — Знімайте все, кидайте в
Життєві історії 0
Коли він прокидався, вона завжди вже була в городі, а коли засинав, бабуся все ще гриміла чимось на кухні. Як тільки починався сезон городу, телефон усіх родичів тут же розривався. — Я замовила КамАЗ добрив, і завтра їх привезуть. Треба приїхати, розвантажити й удобрити весь город
— Бабуся в мене хороша, але вже надто активна. Дімка розвів руками, ніби заздалегідь
Життєві історії 0
Потім мама не розмовлятиме дні два. Доньку карали мовчанням і тим, що на неї не звертали уваги. Маринка розповідала шкільні новини, заглядаючи мамі в очі, але та відводила погляд і дивилася крізь доньку. Мати спілкувалася з татом, із братиком, з усіма, але тільки не з Мариною
Марина йшла зі школи втомлена й засмучена. Мало того, що в школі сьогодні не
Життєві історії 0
— Мамо, ти що несеш? Яке море? — Звичайне. Чорне, яке. Купила собі маленький будиночок в одному селищі, тепер житиму там. — Ти жартуєш? — хмикнув Сергійко. — За які гроші ти купила? — Квартиру продала. — Що значить, продала? — обурилася Соня. — Мамо, а ти з нами порадитися не хотіла? — Може, й хотіла б, та ви вічно зайняті… У вас на мене часу немає, от я й вирішила зробити так, як я хочу
— Сергійку, може, ти мені продуктів привезеш? — спитала Ганна Володимирівна. — А то
Життєві історії 0
— Ну от, дівчатка, здорові будьте, — і став по квіточці роздавати. А треба сказати, квіти в місцевій теплиці вирощували на совість, справжні троянди. І підходить він до кожної й вітає
Найгучнішою та найприскіпливішою була Люба Бойченко. Її хустка в блакитну горошину була помітна, щойно
Життєві історії 0
— Ну й сімейка у вас, от що я скажу! Блаженні, одне слово! Твій Борис чого приїхати не може тітці дружини допомогти? Хизується, наче він якась велика людина, подумаєш — виконроб! Он мої ж Наталя з Вітею завжди твоїй матері допомагали, коли вона одна на дачі залишалася. І хліб їй купували, і город поливали, а ти що ж?
— Іди геть, не бачу я тебе! У мене з очима погано. Нікого бачити
Життєві історії 0
— Давайте скинемося ще, докупимо квіти! Я запропоную на роботі, у мене там багато знайомих, — говорив він, з ентузіазмом розмахуючи руками. Ольга спочатку не хотіла зв’язуватися з ним, але Віктор на той момент ще не був готовий жорстко відмовити братові
— Ти справді за все платив? — Ольга здивовано витріщилася на чоловіка. Віктор, схилившись
Життєві історії 0
— Галю, ну хто так готує? Навіщо стільки майонезу в салат поклала? — невдоволено пробурмотіла мати. — Я зараз приберу зайве, ти навіть не помітиш, — занепокоєно промовила донька. — А ти, Ніно, чого рота роззявила? У тебе каструля на плиті криво стоїть, постав її рівно, щоб тепло поширювалося рівномірно
Аліна завжди вважала, що їй дуже пощастило зі свекрами. Тарас Олегович і Світлана Владиславівна
Життєві історії 0
— Добре, нехай приготує що-небудь, — усміхнулася Наталія Андріївна. — Точніше, ми приготуємо удвох, а ви з батьком оціните. — Я пам’ятаю, як ти готуєш… — Ні, ти вже забув, — наполягала мати. — Ми приготуємо одну й ту саму страву, а ви скажете, хто краще готує
Так вже склалося, що Валентина з великої любові вискочила заміж у дев’ятнадцять років, і
Життєві історії 0
Дарина підійшла до нього з відром холодної води й облила його з голови до ніг. Той оторопів. — Ти чого, Дарино… — А от чого! Де твоя донька? — У матері вона, там вона живе, що я один… Ой, щось холодно мені. — Холодно тобі? А доньці твоїй не холодно, без матері й без батька?
— Марійко, збирайся швидше й до бабусі біжи, я вже спізнююся в поліклініку, —

You cannot copy content of this page