Життєві історії 0
«Тільки б вона на мені не експериментувала, — чомусь подумав Кирило, виходячи на ганок майстерні, — хоча… ну добре, нехай робить що хоче…»  Він вдихнув свіже весняне повітря, посміхнувся і пішов на роботу. Весь день він думав про дівчину. Йому неодмінно хотілося дізнатися про неї більше.
Кирило був холостяком. Вже кілька років він жив у квартирі, яка дісталася йому від
Життєві історії 0
— Слухай, ну якщо так сталося, і ти тепер все знаєш, то, може, і обговоримо відразу наше розлучення. Я все відтягував, не хотів тебе засмучувати.  Не знав, як зізнатися, що покохав іншу. Не кисни, так буває в житті. Не ми перші, — намагався пояснити їй Микита.
— Ти чому на сонці стоїш, мила? Я ж казав, що сам заїду за
Життєві історії 0
— Отримаю зарплату, тоді щось передам, — сказав він їй і замовк. — Гроші на підгузки, кашки… Ніна нічого не відповіла. Олексій трохи постояв, а потім пішов, не прощаючись. Було відчуття, що він щойно зрадив самого себе, бо свою дружину Ніну він любив, як і сина.  Але останнім часом перебувати поруч з нею було нестерпно…
Розлучившись з дружиною, Олексій замість радості відчував, що зробив помилку. Сильну і непоправну. Дивлячись
Життєві історії 0
– Ой, сокіл ти ж мій ясний, лежи, а я поруч побуду.  Ти краще в час, що залишився, покайся, згадай, може, гріх якийсь на тобі висить… — Та який гріх, Люба?! Гріх, що я цю гидоту в себе пропустив… Як же не помітив? Ой, погано мені…
— А ти чого лежиш? День на дворі, а ти влігся. Вночі що, не
Життєві історії 0
— Нічого собі, як смачно пахне! — Олена вдячно посміхнулася Ксюші. Ксюша відповіла посмішкою, вона тримала на руках півторарічного сина і напружено розмірковувала над тим, що і як сказати зовиці. — Олена, а як у тебе справи з роботою? — почала вона здалеку. — Все чудово! — відгукнулася Олена, ковтаючи ароматний напій. — Скоро…
— Діма, коли вона вже виїде? Мені набридло так жити! Як у гуртожитку, чесне
Життєві історії 0
Чоловік нахмурився, а потім почав поспішно говорити. — Вибачте, мамо, але ваша дочка зовсім мене довела! Зібралися ми з нею, значить, ввечері в ресторан сходити.  Вирішив я трохи її побалувати, свято влаштувати. А то що, весь час вдома сидимо? Думав, буде чудовий вечір, відпочинемо, потім, може, прогуляємося. Все-таки літо, ночі теплі.
Стукіт у двері пролунав у той момент, коли Антоніна Михайлівна готувала собі сніданок. Ще
Життєві історії 0
Марія переступила сорокап’ятирічний рубіж, і раптом її життя кардинально змінилося.  Застала коханого чоловіка зі своєю знайомою у них на дачі, причому несподівано і випадково…
Марія переступила сорокап’ятирічний рубіж, і раптом її життя кардинально змінилося. Застала коханого чоловіка зі
Життєві історії 0
Хто знає, чому другій половинці потрібно було піти з дому? — А як же пиріг? — запитала Валя. Посміхнулася тепло, — я думала, ми чаю з тобою вип’ємо… Твій улюблений спекла! — Ти не зрозуміла, — сухо сказав чоловік.  Пройшов в іншу кімнату і повернувся в коридор вже з дорожньою сумкою.
Валентина якраз виймала з духовки свій фірмовий заливний пиріг з вишнею, коли чоловік оголосив,
Життєві історії 0
— Вибач, що так пізно, але ти повинна мене вислухати. — Валя вбігла в номер Міли. — Здається, твій брат завтра зробить найбільшу помилку в своєму житті!…
— Вибач, що так пізно, але ти повинна мене вислухати. — Валя вбігла в
Життєві історії 0
Бабуся пішла у засвіти два роки потому. Тут же з’явився названий батько, в надії отримати її двокімнатну квартиру. Але бабуся, розсудливо склала заповіт на Андрія.  Сказавши йому незадовго перед своїм відходом, що всі свої документи зберігає у сумочці, і щоб вони завжди були у нього. 
Андрій відкрив двері, почув плач, який одразу ж стих. Швидко пройшов на кухню: —

You cannot copy content of this page