Життєві історії 0
Андрій складав футболки в сумку так акуратно, ніби збирався у відрядження. Не в нове життя. Варя стояла в дверях спальні і дивилася на ці методичні рухи. Як він перекладає шкарпетки. Як згортає джинси. Як уникає її погляду. — Ти серйозно? — її голос звучав дивно. Не як питання, а як констатація факту. — Серйозно, — він навіть не обернувся. — Ми ж з тобою розуміємо, це давно не працює.
Андрій складав футболки в сумку так акуратно, ніби збирався у відрядження. Не в нове
Життєві історії 0
— Синку, у нас сюрприз. Ми з батьком купили будиночок у вашому місті. Продали бабусин будинок, додали грошей і ось ми тепер будемо жити тут. Хочемо бачити, як росте наш онук, Ваня. Ви так рідко приїжджаєте в гості, він нас майже не знає. Будемо виправляти ситуацію. Не хотіли раніше вам говорити, приховували, приїжджали сюди. Але тепер вже справа зроблена.
— Синку, у нас сюрприз. Ми з батьком купили будиночок у вашому місті. Продали
Життєві історії 0
— Та йдіть ви всі… знаєте куди? Я на таке одруження не підписувалася! — Даша зірвала з себе фату і кинула в обличчя свекрусі. — Ви нахлібники і дармоїди, — стиснула зуби і подивилася прямо на свекра. — Мало того, що я весілля це повністю оплатила. Мало того, що ваш син вже пів року сидить у мене на шиї… Так ви всією сімейкою вирішили на мені в рай в’їхати? Ну вже ні. Не буде цього!
— Та йдіть ви всі… знаєте куди? Я на таке одруження не підписувалася! —
Життєві історії 0
— Півтори тисячі, — раптом сказав Павло, все так само не піднімаючи очей. — Зі знижкою взяв, у «Золотому віці». — Дякую, — тихо сказала вона. — Гарне. Щось кольнуло в грудях. Не те щоб вона чекала діамантів — які вже тут діаманти в їхньому віці! Але ця буденність, ця бухгалтерська точність. Немов відзвітував про куплений хліб…
— Півтори тисячі, — раптом сказав Павло, все так само не піднімаючи очей. —
Життєві історії 0
Сусід Іван Іванович називав їх «дівчатами». «Дівчатам» було за сімдесят, вони жили в сусідніх під’їздах і дружили – не так давно, але міцно.  Обох звали Наталями, тому звикли відгукуватися на по батькові – Семенівна і Петрівна.
Сусід Іван Іванович називав їх «дівчатами». «Дівчатам» було за сімдесят, вони жили в сусідніх
Життєві історії 0
— Всі нормальні дружини народжують одну нормальну дитину. Щоб вона тихо гралася в куточку, щоб не заважала. А ти відразу двох! Мені мама казала, а я не послухав — такі, як ти, тільки й можуть, що плодитися! — Такі, як я? Це які, Діма?
— Всі нормальні дружини народжують одну нормальну дитину. Щоб вона тихо гралася в куточку,
Життєві історії 0
Спочатку думала, що помилилася, але придивившись, зрозуміла, що це точно вона. — Анна, — окликнула вона жінку, яка йшла важкою, шаркаючою ходою. Тут же промайнула думка: “Щось вона виглядає недобре…”
Повертаючись від дочки, Алла зайшла по дорозі в супермаркет за продуктами. Вона йшла до
Життєві історії 0
– Син хвилюється, – процідив Віктор. – Каже, що ти стала не схожа на себе. – Правда? – вона розмішала цукор, дзвенячи ложечкою. – А на кого я повинна бути схожа, Вітя? – На нормальну дружину! Матір! А не на… на… – він знову задихнувся від обурення. – На живу людину? – вона підняла очі. – Це ти хотів сказати? – Ось згадай моє слово, – процідив він крізь зуби, – добром це не закінчиться.
Віктор терпів два тижні. Щоранку він прокидався з думкою, що це все – поганий
Життєві історії 0
Три місяці минуло з того дня, як Ігор зібрав свої речі і пішов до двадцятип’ятирічної Христини. Двадцять три роки шлюбу зруйнувалися в одну мить, коли він заявив, що «хоче відчути себе живим». У свої п’ятдесят два роки Тетяна раптом виявилася нікому не потрібною. Дзвінок телефону перервав її похмурі роздуми. Незнайомий чоловічий голос представився: — Тетяна Миколаївна? Це нотаріус…
— Я серйозно, Таня. Давай спробуємо заново. Я змінився, я все зрозумів. — Який
Життєві історії 0
— Господи! — прошепотіла баба Валера і кілька разів перехрестилася. — Що? — злякано подивилася на неї Лариса і навіть підвелася зі стільця. Всередині все похололо і їй стало бракувати повітря. А в серці закралося передчуття. Погане…
— Господи! — прошепотіла баба Валера і кілька разів перехрестилася. — Що? — злякано

You cannot copy content of this page