Життєві історії 0
– Я вже говорила з Андрюшею. Він обіцяв подумати над тим, щоб сімейний бюджет повністю довірити Ганні. Тоді й нам буде простіше… вирішувати фінансові питання. – Правильно, – пробасив Сергій Іванович. – А наступного літа можна буде організувати відпочинок у Європі. Нехай невістка виявить повагу до старших…
– Нехай оплачує нам усі покупки, ми чудово відпочинемо, – прощебетала свекруха доньці. –
Життєві історії 0
— Добре, мила, нехай буде по-твоєму. Про Петю подумала? Як він буде жити з усвідомленням, що його мати — злочинниця? Загалом, я тобі на роздуми три дні даю, на роботу можеш поки не виходити. Я на завтра тобі заміну знайду. Думай, все в твоїх руках.
— А я б, Ліда, на твоєму місці не хвилювався б, — пронизуючи поглядом
Життєві історії 0
— У вас же є син і друга дочка, — голос подавав зять, він вирішив підтримати свою дружину. — Денис і Віка отримали гарну спадщину, і я думаю, вони будуть дуже раді взяти вас на утримання.  Віка буде в захваті, тому що ви будете займатися її донькою Олею, ну а Денис — він живе один, що само по собі вже чудова партія. Денис і Віка переглянулися…
— Ти хочеш сказати, що твоя мати продала дачу? — здивовано запитав Олег у
Життєві історії 0
— Готуєшся? Сил вистачить вступити? — продовжив бесіду Олександр Іванович. — Коли їй готуватися? Вона то в телефоні, то гуляє десь! — перебив розмову дідуся з онукою Олексій.
І якщо молодшу дочку нещадно балували бабуся з дідусем, то старшу батько тримав у
Життєві історії 0
– Та що, чорт забирай, відбувається? – кинув він у кущі телефон, коли не зміг додзвонитися ні до дружини, ні до тестя, – Вони всі знущаються чи що? З кущів задзвонило. Він сунув руку і потрапив у кропиву. Побачивши номер того, хто дзвонив, ледь не викинув телефон назад…
Зінаїда Дмитрівна злилася на сина. Минуло всього 7 років, як той одружився з дівчиною
Життєві історії 0
– Що ти тут робиш? – Бабусю приїхав перевірити, – Антон злодійкувато ховав руки за спиною. – Що в тебе там? – Та так, нічого. – Ну ж бо, показуй! Уперше в житті Людмила накинулася на брата і раптом побачила в його руках бабусину брошку…
– Бабусю, що ти накоїла! Навіщо ти переписала будинок на Антона? – По-перше, це
Життєві історії 0
– Я нікуди не поїду, – донеслося ледве чутне з кімнати, де на ліжку лежала бабуся. – Ось бачиш, вона не поїде, – розвела руками сестра. – Бабусю, лікарка має рацію, краще діагностувати й вилікуватися, ніж довести себе до…
– Треба було раніше вирішувати питання зі спадщиною, а тепер що? Як будемо ділити?
Життєві історії 0
Сергій, вислухавши матір, не соромлячись у виразах, пояснив їй, що він думає з приводу цієї «розкішної» пропозиції: — Даром мені не потрібен твій будинок! З іпотекою розберемося, грошей ще трохи відкладемо і купимо собі ще кращий!
Нахабство свекрухи, Алли Костянтинівни, Наталку завжди вражало. Мати її чоловіка, Сергія, була досить своєрідною
Життєві історії 0
— Куди це ви зібралися? — грубо запитала Соня. — Ану, дай мені Таню. Зараз я з нею сама поговорю. – Алло, Танюшко, привіт, моя дорога! – медовим голоском заговорила Соня. – Тут твій чоловік якусь нісенітницю про гостей несе. 
— Навіть не думай погоджуватися! — ледь чутно прошипіла Таня чоловікові на вухо. —
Життєві історії 0
Чоловік з’явився з кухні, розгублений. — Що сталося? — Твоя дружина з глузду з’їхала! Виганяє нас! — Іра, припини, — попросив Олег. — Ми ж домовилися потерпіти. — Ти запропонував, — поправила дружина. — Я не погодилася.
Квиток на зворотний рейс Іра змінила в останній момент. Хотілося додому, до звичного укладу,

You cannot copy content of this page