— Що ти розумієш у харчуванні? — перебила її свекруха. — Я прожила життя, виростила сина здорового, міцного. А ти що? Два роки заміжня і вже вчиш, як правильно жити? Ситуація на кухні стала напруженою. Олена відчайдушно шукала очима підтримки у чоловіка, але Андрій мовчав, переминаючись з ноги на ногу. — Андрій, скажи щось, — тихо попросила вона.
Олена охайно викладала на блюдо запечену індичку з розмарином, коли дзвінок у двері змусив
— А Вас не бентежить те, що Микита одружений?! — хмикнула Лариса, — Якусь весільну  сукню?! Ви руйнуєте сім’ю, забираєте батька у дітей і при цьому думаєте про якесь там весільне плаття?! На чужому нещасті своє щастя зібралися будувати?! — Не «якась там», а найкраща, дизайнерська сукня! — пирхнула блондинка, — Я її вже замовила! А сім’ї у вас і так давно не було: від добра добра не шукають! Якби Ви і ваша сім’я влаштовували Микиту — він би не шукав кохання на стороні!
— Дівчино, Ви, напевно, помилилися! Лариса спробувала закрити двері перед незнайомкою: їй потрібно було
А через кілька днів з’явилася інша проблема. Не з котом, а з чоловіком. Він знову почав робити нічні вилазки на кухню. Як вона це зрозуміла? Та дуже просто. Відкрила холодильник вранці, а там…
— І що ми тут робимо о пів на першу ночі? — позіхаючи, запитала
— Мамо, у мене погані новини. Вона зблідла. — Щось з Анею? — Ні. Зі мною. — Він зробив паузу. — Мені поставили діагноз. Рак підшлункової залози, четверта стадія. Чашка випала з її рук.
— Дім, тобі дзвонить твоя мама, — Анна простягнула йому телефон, не відриваючись від
“Тебе зараз послати чи факсом?” – думалось мамі Ніни. Але ключовим тут було слово послати: було ясно, що це доведеться зробити. Але Зінаїда Петрівна не зробила: та й як, скажіть, люди добрі? З Ігорем у них були прекрасні стосунки. А це – його матуся… І мама зятя знову виїхала разом з ними.
— Звичайно, Олено Костянтинівно, приїжджайте! — щиро сказала невістка. — Я скажу батькам, щоб
— А чого ти, власне, крик тут влаштувала? — увійшовши в кімнату, сказала сестра Валери. — Ось у себе вдома можеш кричати, хоч зв’язки рви! А якщо братик допоміг батькам, то честь йому і хвала! Так він і сестричці допоміг, навчання оплатив! І я люблю його за це! – Валера, у нас завтра зранку літак, ми летимо на медовий місяць, – суворо сказала Ксенія. – Поясни цим людям, щоб гроші повернули до нашого повернення!
— Де гроші? — запитала Ксенія. — Ось вони, — свекруха виклала на стіл
– Мама погана, а бабуся хороша. З бабусею все можна. А мама бяка, бяка! Хотілося плакати. Але Оксана витримала цей тиск. Увечері, поклавши синів спати, вона сказала чоловікові: – Як хочеш, але з Мішкою твоя мама більше сидіти не буде. У нього вже істерика за істерикою. І мама весь час погана, тільки бабуся авторитет.
– Мамо, а Мішка знову побіг до бабусі на тебе ябедничати, – доповів Данька
— Валік, та ти бачив, як її мати вбралася? — Не тобі судити її матір. Ти одна ніколи не була, тобі не зрозуміти. — Валя, та ти як зі мною розмовляєш? — Як ти заслужила, так і розмовляю! — нахабно відповів син, зібрав речі і вийшов з дому, потиснувши на прощання руку батькові. — Ритка, заспокойся, — чоловік обійняв дружину. — Пора змиритися тобі з тим, що син виріс. У нього своє життя.
Свекруха подивилася на невістку з якимось жалем. — Настю, тобі краще не ходити туди…
— Брате, то ти гроші даси? — повторив Сашко. — Розписку напишеш? — повторив своє питання Діма. — Ти що, брате, яка розписка? — Саша був шокований, а його дружина на тлі цього злобно бурчала. — Ти що, думаєш, що я не віддам? Ми ж рідні! Як я можу не віддати? — Добре, тоді давай підійдемо з іншого боку, — запропонував Дмитро. — Скільки тобі треба?
– Де це бачено, щоб з рідних розписки брали? – Дядьку, йому не тисячу
— Що ти там розглядаєш? Що ти там вичитуєш? — Єва важко опустилася поруч із Сєвою на диван. — Роботу шукай! Перебирати немає часу! У нас дитина з’явиться через два місяці! — Та тут пропонують копійки якісь, — Всеволод тицяв пальцем у телефон, — а обов’язків ціла купа! Та ще й навички потрібні в усьому відразу! — Ааа, так, — Єва відкинулася на спинку, — ми ж тільки базікати вміємо! Та й то не по справі! Бізнес профукав! Квартиру продав! А те, як сім’ю утримувати треба, так і не дізнався!
Люба зціпила зуби, щоб промовчати і не втратити обличчя, а з душі рвалося таке!

You cannot copy content of this page