Життєві історії 0
— Настуся, я не хотів! Я її взагалі не знаю! Це якесь непорозуміння! — Я сама знаю, що це, — і вона підсунула йому під ніс свій телефон, куди записала розмову його мами з подружкою, зняту через вікно.
— Гостей приймаєте? — крикнула Ольга Павлівна від хвіртки. — А чого, ні? —
Життєві історії 0
— Господи! — вигукнула Катя, притискаючи руки до грудей. — Яка послужлива і добра у мене виявляється свекруха! Та й золовка всім на заздрість! А ти, любий, казав, що вони погані! Які ж вони погані, якщо вони готові про своїх дітей і онуків забути, аби тільки нам догодити? Петро розсміявся, насолодившись сарказмом коханої дружини: — Бачиш, що з людьми відбувається, коли вони дізнаються, що тобі дісталася спадщина! Любові і ніжності повні кишені! А раніше-то й не згадували!
— Взагалі-то “Ліду” у нас звуть Катя, — сказав Петро, звертаючись до матері з
Життєві історії 0
— Дочці виповниться вісімнадцять, ти підеш. Почекай два роки, потім оформимо розлучення. — Маринка, ти повинна зрозуміти. Я ніколи такого не відчував, ніколи не був настільки щасливий. Ти хороша, але не давала мені того, що було потрібно. — Я просто подарувала тобі дітей, всі роки доглядала, прала для тебе, прибирала і ніколи не влаштовувала скандалів…
— Ти з глузду з’їхала! Скільки можна терпіти? — Не твоя справа. Не лізь.
Життєві історії 0
— Це і моя квартира теж! — Доведи! — Доведу, не переживай! — Я ще не все своє забрав! До речі, у мене буде син! Ось тепер я точно заживу…
— Ну ось я і прийшла! Робота — моя єдина віддушина. — змахнула мовчазну
Життєві історії 0
— У тебе гості, Колю? — Привіт, Тоня! А ти чому не подзвонила? — відгукнувся Микола, а Тетяна просто тихо привіталася. — Хотіла тобі сюрприз зробити. Думала, що ти зрадієш… — Та я радий, звичайно. Проходь. Сестрі було страшенно цікаво, що за жінка господарює в будинку її брата, але вона терпляче дочекалася, коли Тетяна і Микола помиють вікна.
— А чого ти відразу наїжджаєш, дядьку Колю? Ну, поживемо тут у тебе. Все
Життєві історії 0
Дізнавшись про очікування невістки на дитину, Стелла відразу позначила «межі розумного», як вона говорила. — На мене можете не розраховувати – кидати роботу через вашу дитину я не збираюся. Я ще занадто молода, щоб ставати бабусею! — Ну, і добре! — переглянулися Андрій з Янкою. — Викрутимося якось!
— Як же так? — задихалася від благородного обурення свекруха, дізнавшись, що сім’я сина
Життєві історії 0
– Таню, вони мене не пускають до нього, приховують правду. Скажи, батька не стало? – Ні, все нормально, завтра його, швидше за все, переведуть до звичайної палати. Потім потрібна буде реабілітація, фахівець вже порадив санаторій, я допоможу. – Та звідки в тебе гроші?! – зневажливо кинула мати.
– Ти, Таню, живеш неправильно, – читав нотації її батько, Олександр Іванович, на весь
Життєві історії 0
З кожної підробітки Оксана відкладала гроші в заначку, щоб відвезти дітей на море або зробити велику покупку. А ось Наталії зовсім не потрібно було так напружуватися — спонсорами розслабленого ритму життя став не тільки Стас, але і свекруха Ніна Олексіївна. Будь-яку забаганку онука Владика або донечки Ніна Олексіївна виконувала миттєво, немов фея з чарівною паличкою.
— Він же хрещений Владику, нехай купить новий рюкзак, — говорила золовка Оксані по
Життєві історії 0
— А пам’ятаєш, як вона спеціально посварила тебе з Антоном — твоїм найкращим другом? Тому що він, бачте, «погано на тебе впливає»? А насправді просто сказав тобі, що пора жити своїм життям! Або як вона саботувала кожне наше сімейне свято своїми «терміновими» дзвінками? — Припини! — закричав Ігор. — Ти не смієш так говорити про неї!
Марина дивилася на своє відображення в дзеркалі і ледь стримувала сльози. Синяки під очима
Життєві історії 0
— Не смій так говорити про брата! — вдарила долонею по столу мати. — Йому зараз важко, він переживає розлучення! — Третє розлучення! — гірко посміхнулася Наталя. — І кожного разу ти його жалієш, вигороджуєш. А про мене ти подумала? Про те, як я на цю квартиру збирала, економила? — Ти ж сама хотіла мені допомогти! — сплеснула руками мати. — А тепер дорікаєш! Гарна ж ти дочка! — Я хотіла допомогти ТОБІ! — закричала Наталя.
Наталя поверталася з роботи втомлена, але задоволена. Завершили великий проект, отримали премію. Можна нарешті

You cannot copy content of this page