Життєві історії 0
Він пройшов у кімнату, де чекала на нього Олена. — А чия це валіза? — чомусь запитав Матвій, ще не вірячи в те, що відбувається. — Твоя. Забирай свої речі і йди. Ти тут більше не живеш, — спокійно сказала дружина, але Матвій бачив, як непросто їй це далося. — Олена, що відбувається? Ти можеш мені пояснити? — охриплим голосом промовив Матвій. — Можу, але…
Матвій розгубився. Начебто гостей зранку не чекали. Дружина б попередила його. Але в передпокої
Життєві історії 0
— Толя, хто їздив на моїй машині? — без передмов запитала вона чоловіка. — Ти що, Вірочка? Тобі здалося. Хто б став брати твою машину? — відмахнувся Анатолій, продовжуючи готувати омлет. Віра вирішила не влаштовувати скандал, але внутрішнє почуття тривоги тільки посилилося. Через кілька днів, вже на роботі, колега звернув увагу на свіжу подряпину біля багажника…
Віра відчула недобре ще до того, як повернула ключ у замку запалювання своєї червоної
Життєві історії 0
— Наталка, ну, будь ласка, виручай свого непутящого чоловіка. Колишнього. А я, хочеш, на риболовлю тебе звожу. Ти ж так любиш посидіти на березі в тиші із вудкою. А потім шашлик посмажимо. Як у минулі часи… — Ой, хитрун, знаєш чим мене підкупити! Добре, колишній чоловіче, так вже й бути, виручу тебе! — Наталонька, а у тебе є зараз хтось? Ну, чоловік, в сенсі…
— Алло, Наталка, привіт! Виручиш колишнього чоловіка? — Привіт, Віталік! Ти про що? Як
Життєві історії 0
— Господи, Лариса Іванівна, ну що ви вигадуєте! З чого раптом їм щось красти у вас? Та й що там брати? Кришталеву вазу чи репродукцію картини “Ранку в селі”? — Смішно тобі? А ти зароби спочатку на квартиру, на вазу і картину! Сидиш на шиї у мого сина та ще й насміхаєшся! — гнівно вигукнула Лариса Іванівна.
— Алло, Машенька, ось яка справа. До мене в гості напросилася троюрідна сестра з
Життєві історії 0
— Та що ви знаєте? — звернулася до нього Софія, — Вас взагалі ніхто не питав, — теж суворо промовила жінка. — Повірте, трохи знаю. — Ну якщо ви такий розумний, то чому живете тут, у цій убогій кімнатці? — Софію вже було не зупинити. Віра Іванівна багатозначно переглянулася з сусідом і пішла до своєї кімнати подалі від гріха…
— Та що ви знаєте? — звернулася до нього Софія, — Вас взагалі ніхто
Життєві історії 0
Олег був незадоволений і постійно висловлював всілякі претензії. ― Коли ти вже підеш звідти і будеш нормально піклуватися про коханого чоловіка і про дім? Користі від твоєї роботи! Копійки отримуєш, без яких ми прекрасно можемо жити. Через три роки Катя написала заяву і вирішила присвятити себе дому і сім’ї. А точніше…
― Щось знову стрілка криво йде, ― Олег незадоволено розглядав себе в дзеркалі. ―
Життєві історії 0
— Треба було на Вальці одружитися! Вона ж яка доглянута, струнка, і молодша за тебе буде. Я ще в розквіті сил, а дружина у мене стара… — Чого це ти Вальку Сидоренко згадав? Бачив її десь? Боляче ти їй потрібен, вона ж за генерала вийшла заміж і … 
Раїса Павлівна смажила сирники чоловікові на сніданок. Він їх дуже любив. Зараз прокинеться, а
Життєві історії 0
– Ти не жартуєш? – його голос затремтів. – Ти пропонуєш мені вибрати між ріднею і… сім’єю? – Ні, не жартую, – її обличчя було кам’яним. – Або ти вирішуєш питання зі спадщиною, або я випишу тебе звідси. Суд стане на бік дітей. Залишишся один. Зі своєю совістю і зі своєю сестрою.
– Ти взагалі мене чуєш? – голос Ольги став вимогливим. – Твоя сестра повинна
Життєві історії 0
— Ледаща дівка, — пробурмотіла Тетяна Вікторівна. — Навіщо на тобі син одружився. Тьху ти… Світлана промовчала. «Може, це й на краще», — вона вже втомилася вислуховувати бурчання, що б вона не робила, завжди в її очах була безглуздою дівкою.
— Не роздягайся. Я зібрав твої речі, можеш йти. — ось тільки чоловік не
Життєві історії 0
Однак через тиждень Антон з’явився додому майже опівночі. Катя вся змучилася, розшукуючи його, оскільки на дзвінки чоловік не відповідав. Вона навіть свекрусі зателефонувала.
— Катю, ну чого ти так розлютилася? — мляво виправдовувався чоловік. — Це Ліка,

You cannot copy content of this page