Андрій сидів на кухні, задумливо потираючи кісточками пальців підборіддя.
Він уже вп’яте розглядав фотографії своєї нареченої. На них вона була щасливою і закоханою. Ось тільки не в нього…
Поруч з нею на фото був чоловік. Приблизно, ровесник Андрія. Як він з’ясував, вони познайомилися на роботі.
Ні, вони разом не працювали, цей чоловік був клієнтом фірми, в якій працювала його дівчина.
Вона укладала договори з різними компаніями, і деяким, особливо важливим клієнтам, відвозила всі документи особисто.
Ось і цей був, мабуть, особливо важливий, раз Даша з ним настільки зблизилася.
Підозрювати свою наречену в невірності Андрій почав десь два місяці тому.
Він став помічати, що вона довго сидить з телефоном в руках, з кимось листуючись. На питання, хто їй пише так пізно, завжди відповідала, що це по роботі.
Потім вона почала затримуватися. Приходила пізніше, ніж зазвичай, розповідаючи, що навалилося багато справ.
Але при цьому поверталася додому не втомлена, а навпаки, задоволена і щаслива.
Потім Андрій зовсім випадково знайшов чек з магазину нижньої білизни. Він, мабуть, випав з її кишені.
Нічого, здавалося б, такого, ось тільки нової білизни Андрій і в очі не бачив. Існує думка, що чоловіки не помічають обнов, але Андрій не був з них.
Він дуже любив дивитися на Дашу, милувався нею, коли вона красива виходить з душу, і обов’язково помічав, в чому вона.
А тут, купила нову білизну і не похвалилася. Вона ж прекрасно знала, що він завжди із задоволенням розглядає її красиве тіло в мереживах. А тут тиша.
А два тижні тому він побачив, що хтось підвіз Дашу після роботи.
Андрій ніколи не був ревнивим і не бачив нічого страшного, якщо якийсь колега підкине його наречену до будинку.
Але цього разу він випадково виглянув у вікно і побачив, як у дворі зупинився автомобіль. Наче шосте чуття увімкнулося в Андрія, і він став чекати, коли з машини хтось вийде.
І, в результаті, вийшла Даша. Ось тільки в заглушеній машині вона просиділа не менше п’яти хвилин.
На те, щоб сказати «дякую» тому, хто тебе підвіз, вистачить і тридцяти секунд.
Чоловікові здавалося, що він став параноїком. І щоб не кидатися голослівними звинуваченнями і не думати нічого поганого, він найняв приватного детектива.
Він був упевнений, що той прийде до нього через кілька днів і скаже, що у них з Дашею все добре. Що вона ні з ким не зустрічається і не зраджує йому.
Але сьогодні його світ зруйнувався, коли приватний детектив приніс йому фотографії.
І якщо більшість з фото, на якому вона з чоловіком, можна було б якось пояснити, то ось одне з них, на якому вона цілується з цією людиною, нічим іншим, крім як зрадою, пояснити було неможливо.
Напевно, багато хто влаштував би скандал, набив би обличчя тому чоловікові, з яким зраджує наречена, а саму наречену вигнали б з ганьбою.
Але Андрій був не таким. Йому хотілося якось покарати Дашу, хотілося, щоб вона нервувала і переживала, як переживав він весь цей час. І йому в голову прийшов чудовий план…
Наступного дня він купив нову сім-карту і вставив її в свій старий мобільний телефон.
Потім з цього номера він відправив Даші фотографію. Ту саму, на якій вона цілується зі своїм коханцем. Ніяких підписів, тільки фото.
Дівчина досить швидко прочитала повідомлення. І відразу ж спробувала зателефонувати на його номер. Але Андрій відхилив дзвінок і вимкнув телефон.
Увечері він з нетерпінням чекав її приходу. Вона дзвонила йому вдень, мабуть, щоб переконатися, що все добре, але він її скинув, відправивши повідомлення, що зайнятий.
— Привіт, коханий, — влетіла вона в квартиру, уважно дивлячись на чоловіка.
— Привіт, — посміхнувся він їй, допомагаючи зняти пальто. — Як твій день минув?
— Все добре, — обережно відповіла вона. — А твій?
— Нормально все. Ходімо вечеряти, я нам замовив їжу.
Було видно, як Даша видихнула. Але Андрій не дасть їй розслабитися.
Коли вони сіли їсти, чоловік відкрив пляшку рожевого, розлив його по келихах.
— Ти визначилася з датою весілля? — запитав він. Даша все думала, коли краще грати — влітку чи восени.
— Так. Думаю, кінець серпня, як тобі?
— Чудово. Потрібно починати підготовку, — промовив чоловік, уважно стежачи за дівчиною.
Та остаточно розслабилася. Раз Андрій говорить про весілля, значить, все і справді добре.
— Знаєш, — промовив чоловік, — мені сьогодні прийшло якесь дивне повідомлення.
Він із задоволенням спостерігав, як напружилася дівчина.
— Яке повідомлення? — збліднувши, запитала вона.
— Та не знаю, — знизав він плечима, — хтось з незнайомого номера написав, що знає одну таємницю. І якщо я йому заплачу, то він її розповість. Уявляєш, яке шахрайство?
— Звичайно, це шахрайство! — одразу вигукнула Даша. — Заблокуй його, і все.
— Та я і думав це зробити, але цікаво, що він там ще придумає, — з посмішкою вимовив Андрій.
— Не потрібно чекати, — подаючись вперед, промовила Даша. — Я чула, це небезпечно. Вони якось влізають у телефон, якщо продовжувати листуватися, і потім крадуть з карток гроші, розводять знайомих в месенджерах.
Затамувавши подих, Даша чекала, що ж відповість їй її наречений. Їй потрібно було, щоб він терміново заблокував цей номер.
Тому що вона вже прекрасно зрозуміла, про яку таємницю повідомив підступний “хтось”. Вона не знала лише одного, що це був сам Андрій.
– Та як вони в телефон влізуть, – розсміявся Андрій, – я ж за посиланнями ніякими переходити не збираюся, особисту інформацію давати теж.
А раптом, – він завмер, – цей хтось і справді володіє важливою інформацією. Раптом, щось про бізнес.
— Я б не стала ризикувати, — важко дихаючи, промовила Даша. — Це небезпечно.
— Не думаю, — посміхнувся чоловік, прибираючи зі столу.
Весь вечір його наречена кружляла навколо нього. Андрій знав, що вона хоче дістатися до мобільного, щоб внести той номер у чорний список.
Він і справді надіслав собі це повідомлення на випадок, якщо вона захоче переконатися, і зараз вирішив ще трохи розважитися.
Сказавши, що піде в душ, він залишив мобільний на тумбочці. Він був упевнений, що Даша скористається можливістю і внесе номер у чорний список. Так і сталося.
Поки дівчина розслаблено дивилася телевізор, думаючи, що загроза минула, Андрій вилучив той номер з чорного списку, а потім, пішовши на кухню, надіслав собі ще одне повідомлення.
— Дивись, знову цей номер пише, — невинно промовив він.
— Як?!
Даша явно хотіла додати, що цього не може бути, адже вона все виправила, але визнати те, що вона особисто занесла цей номер до чорного списку, духу не вистачило.
— Прикинь, — промовив він, — пише, що близька людина мене обманює. І що у нього є докази. Смішно, так?
— Ага, — знову бліднучи, промовила Даша. — Мені по роботі потрібно зателефонувати, я піду на кухню?
— Звичайно, — посміхнувся їй Андрій.
Звісно, дівчина знову спробувала зателефонувати на цей номер. Але Андрій одразу ж, як надіслав собі повідомлення, вимкнув телефон.
— Додзвонилася? — запитав він, коли Даша повернулася.
— Ні, — буркнула вона, лягаючи спати.
Наступного дня дівчина була вся на нервах. І до обіду їй знову прийшло повідомлення з того самого номера.
Вона відразу ж спробувала його набрати, але телефон знову був вимкнений.
«Скоро твій наречений про все дізнається», — говорилося в повідомленні.
Оскільки Даша не змогла додзвонитися, вона відправила відповідне повідомлення.
«Що ти хочеш?»
І до кінця робочого дня прийшла відповідь.
«Зізнайся сама, або це зроблю я».
Додому Даша йшла, як на ешафот. Вона чекала скандалу від Андрія, але той був як завжди спокійний. Тоді вона сама завела розмову.
— Тобі сьогодні не приходили повідомлення з того номера?
— З якого? Ах, з того. Ні, нічого не було. А що?
— Та нічого, просто цікаво.
Коли Даша вже засинала, Андрій знову надіслав їй повідомлення.
«Даю тобі двадцять чотири години. Час пішов. У мене ще й відео є».
Відео в Андрія, звичайно ж, не було, але воно йому й не було потрібне.
Даша прокинулася від пищання телефону, прочитала повідомлення і відразу сховала мобільний під подушку.
— Хто тобі так пізно пише? — запитав Андрій, вкладаючись спати.
— Та так… Реклама.
— Ці рекламщики зовсім здичавіли, — зітхнув він, — жодного почуття такту. Пишуть, практично серед ночі.
Весь наступний день Даша думала, що їй робити. Так, вона зраджувала Андрію. Але хіба вона винна, що на неї нахлинула пристрасть?
Максим виявився таким незвичайним, а з Андрієм у них вже давно все було занадто просто.
Але між тим з Максимом у Даші майбутнього немає, тому що він одружений. А ось з Андрієм вони збираються зіграти весілля.
Але якщо вона зізнається, то він явно все скасує. А якщо не розповість сама, то, можливо, йому про це повідомить хтось інший.
Вона навіть подумала, що це дружина Максима про них дізналася і, зустрівшись з ним, істерично розповіла про те, що відбувається.
Але Максим відрізав, що його дружина точно не в курсі, і що йому проблеми не потрібні. Так що бачитися вони більше не повинні. І пішов.
Коли Даша повернулася з роботи, вона все ще не знала, що їй робити. Сподівалася «на щось»: а раптом цей хтось блефує і нічого не розповість її майбутньому чоловікові.
Але коли вони збиралися спати, Андрію знову прийшло повідомлення.
— Дивно, — промовив він, — написано, що залишилася одна година. Про що це, цікаво?
Даша прикрила очі, зітхнула, а потім, сівши зручніше на ліжку, почала розмову.
— Андрію, я повинна тобі в дечому зізнатися…
— У чому, кохана? — з посмішкою запитав він.
— Я тобі зрадила, — на Дашиних очах виступили сльози. — Пробач мене! Я не знаю, як так вийшло!
Я кохаю тільки тебе! Я просто не змогла мовчати. Це з’їдає мене зсередини! Мені так соромно…
— Зрозуміло, — на подив спокійно промовив Андрій. — Але ти зізналася, бо тебе змусили. Точніше, змусив.
— Що? — здивовано запитала вона.
— Це я змусив тебе зізнатися. Це я писав тобі і собі ці повідомлення. І я, начебто, ніколи не був садистом, але всі ці дні насолоджувався тим, як ти не знаєш собі місця.
Тому що ти навіть уявити не можеш, що я відчув, коли дізнався, що ти мені зраджуєш перед нашими серйозними намірами.
— Як ти міг? — прошепотіла вона. — Ми могли просто поговорити…
— Могли. Але я вирішив, що таким чином зможу тобі помститися. Мені не стало легше, на жаль. Але тобі стало важче. Ну а тепер…
Андрій поглянув на дівчину, переможно посміхаючись.
— Думаю, ти і сама розумієш, що тобі час. Ах так, про скасування весілля батькам і друзям повідомиш сама. А я проконтролюю, щоб ти назвала справжню причину, а не виставила мене винним.
Даша дивилася на Андрія і не впізнавала. Вона й не думала, що він на таке здатний.
Дівчина мовчки встала і почала збирати свої речі.
Андрій же увімкнув свій улюблений фільм і постарався абстрагуватися від цього болю в грудях, який нікуди не подівся.
Але він знав, що з часом біль зникне. Як і зникне Даша з його життя.
