Життєві історії

Приїхавши до міста в лікарню на обстеження, Лідії довелося зупинитися в родичів по лінії її батька. Не бачилися понад двадцять років, і Віра, подивившись на неї, не змогла

— Звісно, було прикро, але що поробиш, претензії висловлювати мені навіть на думку не спало. Поїхала, самі з чоловіком пробивалися й на ноги ставали, — розповідає Юлія. —

— Зайчику, мені треба дещо тобі сказати, — мовив Євген, обіймаючи дружину. — Кажи, любий. У тебе, напевно, для мене сюрприз, — запобігливо відповіла Віка, очікуючи повідомлення про

Ніколи б не подумала, що кулінарні курси змінять моє життя. Того грудневого вечора я зайшла до одного з будинків, обтрушуючи сніг з пальто, й ще не знала, що

— Аліно! Я в спортзал, підеш зі мною? — спитав Олег у дружини. — Ні, мені ще вечерю готувати! — визирнувши з ванної, відповіла вона. Олег кивнув і

Ірина Михайлівна навідувалася до сина й невістки Ольги стабільно двічі на тиждень. Щоразу, коли бабусю на порозі зустрічали онуки, вона здивовано сплескувала руками: — У мене в гаманці

Коли вдома троє дітей, собака, стара шкідлива кішка, а ввечері ще й чоловік з роботи повертається, на себе часу зовсім не залишається. — Мамо, нам у садочок треба

Артем і Христина були молодою парою, яка прожила разом уже десять років. За цей час у них з’явилося двоє дітей: п’ятирічний Михайло та трирічна Настя. Життя здавалося стабільним

Олександра Тимофіївна гордовито постукала у двері однокімнатної квартири, де жили її син Іван та невістка Галина. Обраниця молодшого сина була на п’ять років старшою, що не особливо подобалося

— Де ви були такі брудні? — бурчала мати. — Знімайте все, кидайте в купу, ввечері гуляти не підете! Не висохне ж, неслухняний який став! — Ну маааам,