Життєві історії
— Бабуся в мене хороша, але вже надто активна. Дімка розвів руками, ніби заздалегідь вибачаючись перед Ксенією. — Так це ж добре, що вона активна, — не зрозуміла
Марина йшла зі школи втомлена й засмучена. Мало того, що в школі сьогодні не все гладко: погана оцінка за твір, а ще й Ольга знову розкритикувала її колготки
— Сергійку, може, ти мені продуктів привезеш? — спитала Ганна Володимирівна. — А то так слизько на вулиці… — Мамо, ну я що, маю на інший кінець міста
Найгучнішою та найприскіпливішою була Люба Бойченко. Її хустка в блакитну горошину була помітна, щойно зайдеш до цеху. — Ні, ну точно в мене найгірша машина, вічно ламається. Вже
— Іди геть, не бачу я тебе! У мене з очима погано. Нікого бачити не хочу, зрозуміла я — старі не потрібні вам, тягар, от і ти така
— Ти справді за все платив? — Ольга здивовано витріщилася на чоловіка. Віктор, схилившись над ноутбуком, відірвався від екрана й кинув на неї розгублений погляд. — Ну так,
Аліна завжди вважала, що їй дуже пощастило зі свекрами. Тарас Олегович і Світлана Владиславівна ніколи не нав’язували свої поради невістці. Річ у тім, що літнє подружжя не сиділо
Так вже склалося, що Валентина з великої любові вискочила заміж у дев’ятнадцять років, і чоловік забрав її з міста в село. — У нас тут ферма. Батькам хтось
— Марійко, збирайся швидше й до бабусі біжи, я вже спізнююся в поліклініку, — квапила Дарина доньку. — А тато, де тато? — питала Марійка. — Хай тато
— Діно, — пролунав стривожений голос Ольги з сусідньої кімнати, — у тебе дитина плаче, чуєш?! Маленька Аліска надривалася вже з десять хвилин. Ольга, не витримавши цього безперервного