Життєві історії
— Сашуль, ти вже знаєш? — випалила Олеся подрузі з порога. — Я сама тільки вчора дізналася. Віка нібито чекаю дитину від нього. Уже третій місяць. — Не
Даша не хотіла визнавати навіть самій собі, що за сім років шлюбу від неї не залишилося майже нічого. Щось важливе зникало по шматочках, непомітно, день за днем —
— Ще раз хоч пальцем до мене доторкнешся, я все розповім своєму братові! І останнє, що ти побачиш, милий, це буде багажник його машини!… … — Де
— Ти знову в цій пошарпаній футболці? — Михайло відірвав погляд від ноутбука і поглянув на дружину з презирством. — Невже не можна хоча б вдома виглядати по-людськи?
Повернувшись з відрядження, Ліля вирішила забігти в місцеву кулінарію, що розташовувалася на першому поверсі багатоповерхівки, в якій вона жила. Вирішила купити на вечерю щось готове. Було вже ближче
— Оля, чому ти не відповідаєш? Ти там жива? Нічого не сталося? — Мамо, привіт, я щойно вийшла з наради. Якби щось сталося, тобі б уже повідомили —
— Ну, як тобі живеться з таким красенем? — з цікавістю запитала старша сестра, поки жінки крутилия на кухні. — Прямо як у казці «Красуня і Чудовисько», тільки
— Не смій наближатися до моєї невістки, хижачко! — голосно викрикнула сива дама, затуляючи собою тендітну молоду жінку. — Твої нащадки — твоя відповідальність. Навіть тварини піклуються про
— Не підвищуй на мене голос! — заявила падчерка, — ти живеш у будинку мого батька, на всьому готовому, і маєш нахабство мені вказувати? Подумаєш, в квартиру свою
Ірина стояла біля вікна, спостерігаючи, як вітер ганяє листя по двору. За годину почнеться чергова недільна навала родичів чоловіка, і її затишна квартира перетвориться на прохідний двір. Жінка