Життєві історії

У Людмилиному мозку, злість на чоловіка палала мов чорна свічка, затягуючи свідомість димом розпачу. Мабуть, саме цей вогонь і заманив її у нетрі незнайомого села. За якісь миті

Як зʼявився Василь у їхньому селі — справді ніхто точно не знав. Принаймні, Ліза точно не знала, хоч і чула про нього різні пересуди. Спочатку до її дитячих

Коли дружина Вадима втекла з коханцем, залишивши йому двох малих дітей, він зблизився з Ритою. Вони знали одне одного змалку — росли в одному дворі. Рита давно й

Тільки сонце ще не зовсім виповзло з-за обрію, а на подвір’я Семенових вже влетіла справжня буря на ім’я Ніна. Це сусідка їхня, Борисенко. Вона як забігла, як гримнула

— Таке видовище вчора влаштувала, і гірко, і соромно, — Олена втомлено хитає головою. — Мама саме була, тож із глядачами концерт відбувся. — Я на твоєму б

— Мамо, ми думали, ви приїжджатимете в гості… — В гості! — фиркнула Наталія Михайлівна. — Знайшла час у гості їздити. Вам же допомога потрібна буде, з дітьми.

Семен насилу підняв важке відро з молоком, що тільки-но віддала Зорька, їхня годувальниця. — Ну все, Зорько, на добраніч, моя рідненька, — прошепотів він, і корова, ніби розуміючи,

Теплий весняний день. Ніжна зелена димка висіла в повітрі. Ліза завжди любила чарівне пробудження природи, коли листочки на деревах тільки-но розпускаються, але сьогодні не було часу милуватися цим

— Сина я розумію, — говорить Любов Вікторівна. — Це ж просто неможливо вже жити з таким скиглієм. Рішення розлучатися не підтримую, але розумію. — А що, прийняв

— Сашко, дивись, що купила, — Катя поставила перед чоловіком подарунковий пакет і почала виймати звідти іграшки. — Як гадаєш, Оленці сподобається? — Ого, — Олександр відклав телефон