Життєві історії
Слава не розповідав мамі, що в батька інша жінка. Розповідав він про інше: про те, що в інституті не ладиться, бо викладачу з філософії Олегу Петровичу Славко не
Олена Андріївна зателефонувала до дверей Марини з новеньким смартфоном у руці. Двері відчинились: — Ой, Олено Андріївно, проходьте, у мене якраз дівчата в гостях, чай п’ємо, та балакаємо.
— Любить вона! — аж підскочила Зоя Іванівна. — Стара коза! На десять літ за нього старша! Що ти йому дати можеш, окрім своїх проблем? Наречена, теж мені,
Степан одружився пізно, у тридцять вісім років. До цього не був одружений, звичайно, зустрічався з жінками, але щоб завести сім’ю чомусь не наважувався. — Я надивився на своїх
Так недобре Петро глянув на Ганнусю, аж іскри з очей полетіли. Сидить, буравить її злим, ненависним поглядом, брови нахмурив до такої міри, що збоку здавалося, ніби зрослися вони
Життя Євдокії Степанівни раніше було насиченим і щасливим. Чоловік її, Левко, був впливовим посадовцем, велика квартира, службова машина, своя теж стояла в гаражі. Чоловік обожнював свою Дуню (домашні
Розлучатися в п’ятдесят було страшно. От у двадцять вона легко розлучилася й не думала навіть, навпаки, здавалося, що перед нею всі шляхи відкриті. А зараз було страшно, ой
Василь, Василько, наш любий синочок, розумник і добрий хлопець, оголосив, що збирається одружуватися, і хоче познайомити нас зі своєю нареченою. Він з дитинства відрізнявся цілеспрямованістю, наполегливістю й дещо
— Синочку, ти питав, що мені подарувати на ювілей? Я вирішила! — заявила Маргарита Петрівна, сяючи очима й розмахуючи рекламним буклетом. Жінка ледве вмовила сина відвезти її на
Уже двадцять років минуло, як Семен Іванович лишився сам-самісінький у своєму домі… Став він відлюдькуватим і, наче самотній вовк, сидів у своєму лігві, не потребуючи людського товаристві… Після