Головна

Життєві історії

— Я хочу попросити у вас пробачення за те, що була боягузливою й не відстояла вас у батька. Я прожила життя з коханою людиною, але жодного дня не була щасливою, бо поруч не було вас, моїх любих хлопчиків. Інших дітей у нас із чоловіком не трапилося
Життєві історії 0
Вихідний, але Андрій, як завжди, у своїй майстерні. Під майстерню він придбав і обладнав колишній склад на околиці Полтави. Андрій різьбяр по дереву, добрий і затребуваний фахівець. Замовлень
— Льоня навчається на першому курсі в медичному університеті. Ой, і не кажи, гени все-таки велика сила. Ні, нічого не знає. Він так і вважає Володю батьком, а мене матір’ю. Розповісти правду? А кому вона потрібна ця правда? Навіщо його хвилювати?
Життєві історії 0
Льоня проспав. Просив же маму збудити його раніше, та ні, вона пожаліла синочка, вихідний, хай поспить. Старший брат Ілько все-таки почав ремонт у своїй квартирі, давно збирався. Ілько
Квартира більше нагадувала звалище непотрібних речей, купи яких лежали скрізь, починаючи з підлоги й закінчуючи піаніно. На піаніно чомусь стояв заляпаний до чорноти електричний чайник і каструля
Життєві історії 0
Микита не хотів іти на п’ятдесятирічний ювілей шефа, але цехова солідарність вимагала його присутності. До того ж, Оля наполягала. Вони з Олею разом навчалися в університеті й одночасно
— Не заходь поки що, — крикнув він сестричці, його серце тривожно закалатало. Сам кинувся на кухню. Так і є! Усі конфорки на плиті були ввімкнені, а на підлозі валялася розлита каструля борщу, який зварила Ольга перед тим, як піти на роботу, її старання пішли прахом
Життєві історії 0
Повернувшись додому з інституту, Славко застав свою молодшу сестричку Свету на сходах біля квартири. Семикласниця, зажурена, сиділа на брудній сходинці, а поруч із нею стояв її яскравий шкільний
— Алло, ми з тобою люди не молоденькі, я особливо. Ти мені дуже подобаєшся. Анечка до тебе прив’язалася, давай не будемо гаяти час і спробуємо жити разом, якщо я тобі не противний.  — Не противний, — відповіла Алла. І живуть вони вже майже рік
Життєві історії 0
Зранку Алла з’їздила на могилку до мами. Вчора було прощання з нею. Людей прийшло небагато. Вони з мамою були нетовариськими. До того ж, мама давно не працювала. Колишні
Іноді Таня замислювалася, яким було б її життя, якби мама вирішила завести дітлахів від чоловіка номер два, терапевта в місцевій лікарні, або, наприклад, від чоловіка номер чотири, фахівця зі зламування замків. У кожного з них були свої недоліки, а батько Тані був ідеальним. Принаймні, так здавалося її мамі
Життєві історії 0
Обзавестися дитиною мама вирішила в тридцять вісім років. Усе життя вона пропрацювала в школі, дітей вважала справжнім кошмаром і до материнства ставилася досить скептично. А в тридцять вісім
— У вас зачіска нова, — помітила Віра. — Я теж собі каре хочу, але страшно волосся обрізати. — Ну, якщо хочеться – обріж, — зітхнула Лілія Сергіївна. — Лови момент – перед тобою зараз усі дороги відкриті, не бійся пробувати нове
Життєві історії 0
Віра багато разів збиралася продати хустку, але так і не змогла. Ціну її вона дізналася випадково, коли після розлучення викладала речі на сайт продажу вживаних речей – жити
— Оце тобі й «витворила» наша Лерка, — бувало сміялася баба Катя, — підкинула нам соколика та й подалася знов у місто щастя шукати… — Аби тільки знов не принесла кого, — остерігався дід, — невже ж розуму не стане на ті самі граблі не наступити?
Життєві історії 0
Славко ріс без тата, у селі, під крилом ласкавої бабусі Каті та мудрого діда Михайла. Мати, молода та легковажна, як то кажуть, «принесла в подолі» синочка. Дід Михайло
— Не будь такою впертою, дитино! — казала бабуся. — Твій батько – молодий чоловік, він не може вічно тужити. Вісім місяців – це ще не вічність. Бабуся мала б ненавидіти його за те, що він так швидко забув її доньку. Але бабуся тата любить і вважає найшляхетнішою людиною
Життєві історії 0
Коли тато одружився з Мариною, Юля, наче неприкаяна, почала тинятися вулицями без жодної мети, заглядаючи в чужі вікна й розглядаючи перехожих. Коли ноги втомлювалися, вона сідала на якусь
— Славко, мій коханий колишній чоловік, вирішив повернутися до мене! Я не могла стримати сліз. Однак не хочу нікого вводити в оману. Я плакала не від щастя. Я плакала від радості, що нарешті зможу йому помститися
Життєві історії 0
Мій чоловік кинув мене у мій день народження, коли мені виповнилося сорок чотири роки. Кинув заради молодої коханки, і не знайшов для цього кращого моменту, ніж моє особисте

You cannot copy content of this page