Головна

Життєві історії

— А Вас не бентежить те, що Микита одружений?! — хмикнула Лариса, — Якусь весільну  сукню?! Ви руйнуєте сім’ю, забираєте батька у дітей і при цьому думаєте про якесь там весільне плаття?! На чужому нещасті своє щастя зібралися будувати?! — Не «якась там», а найкраща, дизайнерська сукня! — пирхнула блондинка, — Я її вже замовила! А сім’ї у вас і так давно не було: від добра добра не шукають! Якби Ви і ваша сім’я влаштовували Микиту — він би не шукав кохання на стороні!
Життєві історії 0
— Дівчино, Ви, напевно, помилилися! Лариса спробувала закрити двері перед незнайомкою: їй потрібно було готувати вечерю і займатися дітьми. Та й, взагалі, не було ні настрою, ні бажання
А через кілька днів з’явилася інша проблема. Не з котом, а з чоловіком. Він знову почав робити нічні вилазки на кухню. Як вона це зрозуміла? Та дуже просто. Відкрила холодильник вранці, а там…
Життєві історії 0
— І що ми тут робимо о пів на першу ночі? — позіхаючи, запитала Ольга, коли зайшла на кухню. Михайло різко обернувся, і на його обличчі було все
— Мамо, у мене погані новини. Вона зблідла. — Щось з Анею? — Ні. Зі мною. — Він зробив паузу. — Мені поставили діагноз. Рак підшлункової залози, четверта стадія. Чашка випала з її рук.
Життєві історії 0
— Дім, тобі дзвонить твоя мама, — Анна простягнула йому телефон, не відриваючись від переговорів з постачальником риби. — Каже, терміново. Він взяв трубку, продовжуючи переглядати документи. Мати
“Тебе зараз послати чи факсом?” – думалось мамі Ніни. Але ключовим тут було слово послати: було ясно, що це доведеться зробити. Але Зінаїда Петрівна не зробила: та й як, скажіть, люди добрі? З Ігорем у них були прекрасні стосунки. А це – його матуся… І мама зятя знову виїхала разом з ними.
Життєві історії 0
— Звичайно, Олено Костянтинівно, приїжджайте! — щиро сказала невістка. — Я скажу батькам, щоб за Вами заїхали. І їм веселіше буде! — Ось і добре! — зраділа свекруха.
— А чого ти, власне, крик тут влаштувала? — увійшовши в кімнату, сказала сестра Валери. — Ось у себе вдома можеш кричати, хоч зв’язки рви! А якщо братик допоміг батькам, то честь йому і хвала! Так він і сестричці допоміг, навчання оплатив! І я люблю його за це! – Валера, у нас завтра зранку літак, ми летимо на медовий місяць, – суворо сказала Ксенія. – Поясни цим людям, щоб гроші повернули до нашого повернення!
Життєві історії 0
— Де гроші? — запитала Ксенія. — Ось вони, — свекруха виклала на стіл конверт. — Тут сорок тисяч! Всього! А має бути, — вона повернулася до чоловіка,
– Мама погана, а бабуся хороша. З бабусею все можна. А мама бяка, бяка! Хотілося плакати. Але Оксана витримала цей тиск. Увечері, поклавши синів спати, вона сказала чоловікові: – Як хочеш, але з Мішкою твоя мама більше сидіти не буде. У нього вже істерика за істерикою. І мама весь час погана, тільки бабуся авторитет.
Життєві історії 0
– Мамо, а Мішка знову побіг до бабусі на тебе ябедничати, – доповів Данька Оксані, – ти йому сказала руки помити чистіше, інакше солодкого не даси. Він і
— Валік, та ти бачив, як її мати вбралася? — Не тобі судити її матір. Ти одна ніколи не була, тобі не зрозуміти. — Валя, та ти як зі мною розмовляєш? — Як ти заслужила, так і розмовляю! — нахабно відповів син, зібрав речі і вийшов з дому, потиснувши на прощання руку батькові. — Ритка, заспокойся, — чоловік обійняв дружину. — Пора змиритися тобі з тим, що син виріс. У нього своє життя.
Життєві історії 0
Свекруха подивилася на невістку з якимось жалем. — Настю, тобі краще не ходити туди… — Валя повернувся? Я чула його голос… — Зачекай… Зупинись… Він… Не… Один… —
— Брате, то ти гроші даси? — повторив Сашко. — Розписку напишеш? — повторив своє питання Діма. — Ти що, брате, яка розписка? — Саша був шокований, а його дружина на тлі цього злобно бурчала. — Ти що, думаєш, що я не віддам? Ми ж рідні! Як я можу не віддати? — Добре, тоді давай підійдемо з іншого боку, — запропонував Дмитро. — Скільки тобі треба?
Життєві історії 0
– Де це бачено, щоб з рідних розписки брали? – Дядьку, йому не тисячу треба, а двісті тисяч. А я просто так такі гроші подарувати, якщо з ним
— Що ти там розглядаєш? Що ти там вичитуєш? — Єва важко опустилася поруч із Сєвою на диван. — Роботу шукай! Перебирати немає часу! У нас дитина з’явиться через два місяці! — Та тут пропонують копійки якісь, — Всеволод тицяв пальцем у телефон, — а обов’язків ціла купа! Та ще й навички потрібні в усьому відразу! — Ааа, так, — Єва відкинулася на спинку, — ми ж тільки базікати вміємо! Та й то не по справі! Бізнес профукав! Квартиру продав! А те, як сім’ю утримувати треба, так і не дізнався!
Життєві історії 0
Люба зціпила зуби, щоб промовчати і не втратити обличчя, а з душі рвалося таке! Якщо вирветься, репутації кінець! — Поїхали, Сєвочка! — Єва потягнула чоловіка за рукав, —
Марина рвонула в бік дружини брата. Ну треба ж, яка нахабність! Посеред білого дня, у дворі їхнього будинку, в якому Галя і Гриша навіть деякий час жили після весілля, вона цілувалася з іншим. Підбігши до дружини брата, Марина схопила Галю за руку і різко рвонула, повернувши обличчям до себе.
Життєві історії 0
«Та я про твою дружину таке дізналася!» — хотілося викрикнути Марині, але замість цього вона слабо посміхнулася і кивнула…   Марина вихором вбігла в будинок. Пролетіла через вітальню

You cannot copy content of this page