Головна

Життєві історії

— Дочці виповниться вісімнадцять, ти підеш. Почекай два роки, потім оформимо розлучення. — Маринка, ти повинна зрозуміти. Я ніколи такого не відчував, ніколи не був настільки щасливий. Ти хороша, але не давала мені того, що було потрібно. — Я просто подарувала тобі дітей, всі роки доглядала, прала для тебе, прибирала і ніколи не влаштовувала скандалів…
Життєві історії 0
— Ти з глузду з’їхала! Скільки можна терпіти? — Не твоя справа. Не лізь. Краще зі своїм життям розберися. Твій Мішка не працює другий місяць, знову в борг
— Це і моя квартира теж! — Доведи! — Доведу, не переживай! — Я ще не все своє забрав! До речі, у мене буде син! Ось тепер я точно заживу…
Життєві історії 0
— Ну ось я і прийшла! Робота — моя єдина віддушина. — змахнула мовчазну сльозу Марина. Вона стояла біля пекарні, сумно дивилася прямо перед собою і уявляла, як
— У тебе гості, Колю? — Привіт, Тоня! А ти чому не подзвонила? — відгукнувся Микола, а Тетяна просто тихо привіталася. — Хотіла тобі сюрприз зробити. Думала, що ти зрадієш… — Та я радий, звичайно. Проходь. Сестрі було страшенно цікаво, що за жінка господарює в будинку її брата, але вона терпляче дочекалася, коли Тетяна і Микола помиють вікна.
Життєві історії 0
— А чого ти відразу наїжджаєш, дядьку Колю? Ну, поживемо тут у тебе. Все одно квартира пустує, а в своїй однокімнатці ми вчотирьох один на одному на головах,
Дізнавшись про очікування невістки на дитину, Стелла відразу позначила «межі розумного», як вона говорила. — На мене можете не розраховувати – кидати роботу через вашу дитину я не збираюся. Я ще занадто молода, щоб ставати бабусею! — Ну, і добре! — переглянулися Андрій з Янкою. — Викрутимося якось!
Життєві історії 0
— Як же так? — задихалася від благородного обурення свекруха, дізнавшись, що сім’я сина в повному складі їде на море. Ні, не варто думати, що вона була настільки
– Таню, вони мене не пускають до нього, приховують правду. Скажи, батька не стало? – Ні, все нормально, завтра його, швидше за все, переведуть до звичайної палати. Потім потрібна буде реабілітація, фахівець вже порадив санаторій, я допоможу. – Та звідки в тебе гроші?! – зневажливо кинула мати.
Життєві історії 0
– Ти, Таню, живеш неправильно, – читав нотації її батько, Олександр Іванович, на весь ресторан. – Оточила себе людьми, які з тебе гроші тягнуть, прислуговуєш, і думаєш, що
З кожної підробітки Оксана відкладала гроші в заначку, щоб відвезти дітей на море або зробити велику покупку. А ось Наталії зовсім не потрібно було так напружуватися — спонсорами розслабленого ритму життя став не тільки Стас, але і свекруха Ніна Олексіївна. Будь-яку забаганку онука Владика або донечки Ніна Олексіївна виконувала миттєво, немов фея з чарівною паличкою.
Життєві історії 0
— Він же хрещений Владику, нехай купить новий рюкзак, — говорила золовка Оксані по телефону, — я цього року і форму, і шкільне приладдя не тягну. А ти,
— А пам’ятаєш, як вона спеціально посварила тебе з Антоном — твоїм найкращим другом? Тому що він, бачте, «погано на тебе впливає»? А насправді просто сказав тобі, що пора жити своїм життям! Або як вона саботувала кожне наше сімейне свято своїми «терміновими» дзвінками? — Припини! — закричав Ігор. — Ти не смієш так говорити про неї!
Життєві історії 0
Марина дивилася на своє відображення в дзеркалі і ледь стримувала сльози. Синяки під очима видавали безсонну ніч. Знову сварка з Ігорем, знову через його матір. Людмила Василівна, як
— Не смій так говорити про брата! — вдарила долонею по столу мати. — Йому зараз важко, він переживає розлучення! — Третє розлучення! — гірко посміхнулася Наталя. — І кожного разу ти його жалієш, вигороджуєш. А про мене ти подумала? Про те, як я на цю квартиру збирала, економила? — Ти ж сама хотіла мені допомогти! — сплеснула руками мати. — А тепер дорікаєш! Гарна ж ти дочка! — Я хотіла допомогти ТОБІ! — закричала Наталя.
Життєві історії 0
Наталя поверталася з роботи втомлена, але задоволена. Завершили великий проект, отримали премію. Можна нарешті дозволити собі відпустку — першу за три роки. Три роки, протягом яких вона працювала
Микола зірвався з роботи і поїхав за дружиною. Карина сіла в машину і несамовито розридалася: — У мами відбирають квартиру! — Як? Хто? — Я ще нічого достеменно не знаю. Потрібно їхати до неї. Вона подзвонила, якось плутано все пояснила, сказала тільки, що якісь люди ламають двері і кричать, що вони тепер власники цієї квартири.
Життєві історії 0
Кілька місяців тому в родині Миколи сталася біда. Карина якось зателефонувала чоловікові в сльозах і попросила: — Колю, приїжджай, будь ласка, за мною. Відпросися з роботи. У нас
— Марино! — закричав Ігор. — Іди сюди негайно! Марина вибігла з ванної з рушником на голові. — Що сталося? — Ось що сталося! — він потряс зіпсованим піджаком. — Твоя дочка… — Не смій на неї кричати! — раптом обурилася Марина.
Життєві історії 0
Ігор кинув папку з документами на тумбочку. День не склався з самого ранку — великий клієнт відмовився від контракту в останній момент. Хотілося просто впасти на диван і

You cannot copy content of this page