Головна

Життєві історії

Вона була готова терпіти все, що завгодно, але тільки не зраду. Через хвилину жінка вже влетіла в свою квартиру, забігла в кімнату… схопила «наїзницю» за волосся. Пронизливо закричала. Ще секунда. Якийсь чоловік схопив Стефанію і спробував відтягнути, але та пручалася і продовжувала кричати. Скільки часу минуло, поки до Стефи дійшло, що відбувається, вона не знала.
Життєві історії 0
— Сьогодні ввечері посидиш у батьків? — запитав чоловік між іншим, ніби нічого не сталося. — Квартиру треба звільнити. Стефа посміхнулася і кивнула. Інша жінка на її місці
Наташа остовпіла. З тексту було ясно, що ці дві людини перебувають у досить тривалих стосунках. Випадковий зв’язок вона б якось через дітей пробачила. І вона почала читати те, що було раніше. А там виявилися й цікаві фото. Ну, дуже цікаві. І жінка відчула таке ж розчарування, як свого часу наївна леді Ді: виявляється, у них вся ця нісенітниця почалася теж ще до їхнього весілля! І Антон навіть ділився з НЕЮ деякими подробицями їхнього сімейного життя.
Життєві історії 0
Чоловік, який зазвичай бере з собою телефон навіть у ванну, забув це зробити. І на нього надійшло повідомлення. Наташа остовпіла. З тексту було зрозуміло, що ці двоє людей
– Ти повинна звільнитися! – скомандував він. Аліса кинула на нього нищівний погляд. – Я не буду цього робити, – виділяючи кожне слово, промовила вона. – Я тільки почала займатися справою, яку обожнюю, і ти мені пропонуєш просто так від неї відмовитися? – А ти готова відмовитися від мене?
Життєві історії 0
– Коханий, я пройшла співбесіду! – по всій квартирі пролунав щасливий жіночий голос, – Тепер у мене буде робота! Аліса вже цілий місяць перебувала в пошуках роботи, проте
— Я з тобою живу виключно з доброти душевної, тому що ти нікому не потрібна! Незважаючи на втому, Люда знайшла б, що відповісти, але Гриша вже кілька років тиснув на неї ідеєю її марності та нікчемності. А вона не тільки прийняла це, але й сама вірила, що так і є. А рідкісні заперечення він топив новою порцією принижень.
Життєві історії 0
— Оцінила гідність нового співробітника? — з насмішкою запитав Гриша. Саме цього і чекає о восьмій годині вечора дружина, яка прийшла з роботи. — Якого співробітника? — втомлено
— У телефоні рилася? — зло поцікавився він. — Рилася! А що? — спокійно відповіла Анька. — А хто тобі дозволив? — Значить, тинятися тобі дозволено, а в телефоні поритися — непристойно? Так куди ти збирався їхати? Тільки не бреши! А збирався він їхати до своєї коханої Світланки. Їхні стосунки тривали вже більше року — поки йому вдавалося вдало шифруватися. Тільки дама серця того вечора не встигала повернутися з роботи. І він скасував замовлення. Напевно, Анька прочитала всю переписку…
Життєві історії 0
Є старий анекдот: Чоловік так натхненно брехав про те, як провів вихідний день у друга на дачі, що навіть друг, який сидів у шафі, ошалів… Щось подібне почало
— Так, Вася, життя прокотилося по тобі катком, — промовила Марина, а в голосі звучала сталь. — Ти пробач мене за те, що я тоді, — промовив він, намагаючись посміхнутися, — неправильно я вчинив, але життя мене саме покарало. — Мамо, — Люда вказала на чоловіка, — хто це? — Це твій батько, донечко, — відповіла Марина. — Принесла нелегка.
Життєві історії 0
– Дядя Гриша прожив з нами лише два роки. А про інших я й говорити не буду, про них тобі все село розповість! – Соромно таке матері говорити!
— Як це, продати? — не зрозуміла Валентина. — А я де буду жити? Зачекай, Боря. Ти вирішив мене в будинок престарілих заселити? — Ой, мамо, давай тільки без цього! — Або ти вирішив мамі коробку від холодильника запропонувати обживати? Ти в своєму розумі? — Валентина розлютилася…
Життєві історії 0
— Валь, ти що сидиш як редька! — в кімнату влетіла сусідка Анна. — Сама ж казала, що город розорювати будеш цього року! Мало не загнулася минулої зими!
Ага?! Може, перед ним ще кланятися? Мамо, може, для тебе він і заморський принц, а для нас – ніхто. Чужий мужик. Ну, що він зробив? Купив нам модні шмотки і телефони, велосипеди, приставку? І що тепер? Ми йому винні? – Це все одно не скасує того, що на тобі він одружився тільки через швидку появу Саші. – Ти тут теж прислуга, як була, так і є. Пішов твій Коля, знаєш куди? Я його правила виконувати не маю наміру, – прокричав Гнат. У цей момент двері відчинилися.
Життєві історії 0
Вечір п’ятниці в родині почався зі скандалу – Микола знову був незадоволений дітьми своєї дружини. Чоловік старанно виховував пасинка і падчерку, намагався підкорити їх собі, але толку було
— Чому твої батьки не продадуть квартиру і не куплять всім житло? — обережно запитала Настя у Кирила, дізнавшись, що свекруха відмовила золовці і онукам у притулку. — Навіщо їм чотирикімнатні хороми? Ні, я ні на що не претендую, просто цікаво… — Ти з глузду з’їхала?! Цю квартиру з таким трудом вдалося купити. Дід з бабою батька допомогли, та й сам він скільки горбатився! А тепер продавати?!​ ​— Ну можна було дочку і онуків після розлучення прихистити тоді… Племінники твої милі, спокійні діти…​ ​— Настя, давай ми не будемо обговорювати рішення моєї матері.
Життєві історії 0
— Юля, ну я не знаю… Ти ж розумієш, що нам з батьком потрібен спокій, — промовила мати, не дивлячись на дочку. Юля все розуміла, мабуть, вона даремно
— Гошенька, — промурмотіла Валерія, коханка і за сумісництвом начальниця, — прокидайся. У тебе закордонний паспорт є? — Так, є. А що сталося? — Збирайся, через три години зустрічаємося в аеропорту. Ми з тобою на вихідні летимо за кордон, хочу трохи відпочити. — Так? Але я Люді обіцяв… — Гошенька, — промурмотіла вона знову, — ну придумай щось. Я в тебе вірю! Георгій придумав. Він швиденько підхопився, прийняв душ, переодягнувся і розбудив Люду: — Людо, вставай. Щойно начальство подзвонило, веліло терміново вирушати у відрядження.
Життєві історії 0
— Ніколи б не подумала, Євгенія Максимівна, що ви так мене підставите. Ви все знали, і стільки часу мовчали! Ідіть, нам більше нема про що з вами розмовляти.

You cannot copy content of this page