До речі, дочці, чомусь, дуже не сподобався майбутній «татко», з яким Ольга познайомилася у кафе. Але закохана мама нічого не хотіла слухати: адже їй всі тільки заздрять! Так, і Лізка! А чому б і ні? Адже, на думку Олі, відхопити такого красеня в тридцять шість років можна було вважати великою удачею. — Де ти його знайшла? — запитала Лізка. — Він якийсь мутний! — У якому сенсі — мутний? — образилася наречена.
— Ну, добре, рідненька моя, чого тобі це коштує? — чоловік благально дивився на Ольгу. — А, на твою думку, це нічого не коштує? Четверо дорослих будуть в
Мати Аріни схвалила вибір дочки: — З одного боку, така різниця у віці — це добре! Артур уже повністю сформований, дорослий чоловік з хорошою роботою і без матеріальних проблем. Житло у тебе є, квартира окрема, за це я теж не переживаю. Виходь за нього заміж, він — гідна партія. Ніна Валентинівна тоді не знала, що її зять, Артур, людина з дуже нестабільною психікою. Аріна вже через тиждень після весілля зіткнулася з емоційними гойдалками.
— Я втомився, — оголосив дружині Артур, — я хочу спокою. І ти, і діти мені набридли!… Чоловік Аріни був на одинадцять років старший за неї. За Артура
— Мамо, приїжджай, будь ласка! — попросила Маша. — Мені потрібна допомога, дідусь зовсім здав, він не може всім цим займатися, а я одна не встигаю нічого! — Не можу. — навідріз відмовилася Анфіса. — Я ж зараз хворію, сама пластом лежу. Як мені стане легше, то обов’язково приїду — покажеш мені, де маму влаштували. Маш, я поки що і грошима тобі, на жаль, допомогти не можу, сама розумієш — я зараз на лікарняному, всі гроші йдуть на лікування. Як встану на ноги, так відразу ж відправлю тобі трохи. Тримайся, дорога! Я знаю, як сильно ти любила бабусю.
Анфіса Вікторівна оголосила дочці: — За те, що ти доглядала за бабусею і дідусем, тобі на тому світі воздасться, не потрібно з цього робити подвиг. У квартирі виділиш
Дмитро намагався довести собі, що це була помилка, проте вона повторювалася знову і знову, протягом декількох днів, поки не приїхала Олександра, яка і застала їх разом. Дружина хотіла зробити сюрприз, але в підсумку, отримала його сама. Та все починалось зовсім інакше…
Дмитро намагався довести собі, що це була помилка, проте вона повторювалася знову і знову, протягом декількох днів, поки не приїхала Олександра, яка і застала їх разом. Дружина хотіла
— Мамо, — намагалася відхреститися Даша, — я взагалі не вмію з немовлятами поводитися, у мене немає досвіду. — Нічого, будеш просто мене страхувати. Доню, якщо ти мені відмовиш, то вважай, що матері у тебе більше немає! Даша була змушена погодитися з вимогою матері і незабаром про це пошкодувала. Людмила Петрівна ночами до дитини не вставала взагалі. Матвій із своїх перших днів був на штучному вигодовуванні. Мати спокійно спала до ранку. Турбота в нічний час про малюка лягла на плечі Даші.
— Дашо, — верещала в трубку мама, — чому ти досі не приїхала? Я тобі півгодини тому зателефонувала і наказала негайно з’явитися! Я втомилася! Матвій постійно плаче, я
– Не шукай собі виправдань. Шукай способи вирішення проблем, – повчав у відповідь чоловік Маші. – Адже інші жінки якось справляються з усім самі! А ти тільки й хочеш чогось від мене! Мабуть, з подружками пробалакала пів дня, ось і не встигаєш нічого! – Ти ж знаєш, що я давно тільки привітаннями на дні народження з подружками обмінююся. Більше ні на що часу не вистачає, – ображена несправедливими претензіями, заявляла Маша. – Це тільки твої проблеми. Вчися встигати. І вечерю, до речі, ти мені вчора огидну приготувала. Щоб таке більше не повторювалося, зрозуміла?
– Це тільки твої проблеми. Вчися встигати. І вечерю, до речі, ти мені вчора приготувала огидну. Щоб таке більше не повторювалося, зрозуміла? Раз за разом Денис відмовляв Маші
Гроші колишній дружині він переказувати перестав — дізнався, що витрачаються вони не за призначенням. — Сам буду все Олі купувати, — оголосив Григорій колишній дружині, — ми з тобою про що домовлялися? Я добровільно, щомісяця, переказую тобі гроші на дочку в надії, що ти купуєш все, що їй необхідно. Мене кілька років не було, я повернувся і що дізнаюся? Оля найгірше одягнена в класі! У тебе, виявляється, на неї весь час немає коштів! Скажи-но мені, а на що вони йдуть? — А це не твоя справа! — огризнулася Марія. — Я сама знаю, як свої гроші витрачати! У мене, між іншим, двоє дітей, я і про Ларису думати повинна!
— Це ще з якої радості? — обурилася Оля. — Не груби матері! Лариса — твоя молодша сестра, ти зобов’язана їй допомагати. Їм ніде жити, розумієш? Ти —
– Не судилося нам бути батьками. Але я тебе кохаю і хочу з тобою зустріти старість, незважаючи ні на що» Рівно через місяць Христина побачила надзвичайно яскравий і дивний сон. Їй снилося, що вона заходить у ванну кімнату і бачить у повній води ванні величезного коропа. –Андрій, Андрій! Подивися, хто у нас тут завівся! Як же це так вийшло? Ти ж ніколи не ходив на риболовлю! – закричала Христя чоловікові… і прокинулася. Був вже ранок.
Молоді батьки були миттєво відтіснені новоспеченою бабусею від власного сина. Вже вдома Христина помітила, що куплена нею ванночка-гірка для купання і упаковка підгузків були виставлені на балкон. А
Він пишався, що його шлюб побудований на рівноправності, а мати розносила все в пух і прах. — Вадичко, яке ж це рівноправ’я, — вигукувала Наталя Володимирівна, — якщо вона принижує твою честь і гідність? Не личить чоловікові біля плити стояти, та з ганчіркою по дому бігати! Чоловік, він же чоловіком залишатися повинен! Що ж ти, мій милий, повівся на бабині вмовляння і сам себе в домробітницю перетворив? А з цього боку Вадим ситуацію не розглядав…
Деякі шлюби створюються не для того, щоб жити довго і щасливо, а щоб стати уроком на все життя. Або, як у випадку Лілі та Вадима, доказом власної дурості.
Людина за хвірткою трохи пом’якшила тон і сказала вже спокійніше: – А ти хто взагалі будеш? І бабуся де? Я онук її, Ванька, Валентина син. – Я Андрій, теж онук, брат твій двоюрідний виходить. Зараз, почекай, відкрию. Андрій відчинив хвіртку. За нею виявився здоровенний чолов’яга під два метри зросту, мало схожий на дитячий образ пухкого Ваньки, якого він пам’ятав.
— Женька, відчиняй, — несамовито кричав хтось на вулиці і бив ногами по залізній огорожі, — родичі приїхали! Олена насилу розштовхала чоловіка, втомленого після нічної зміни: — Андрій,

You cannot copy content of this page