Головна

Життєві історії

— А хочете морозива? — не чекаючи відповіді, незнайомець кинувся до кіоску з морозивом. Валентина хотіла піти, але подумала, що це незручно. Він повернувся і простягнув їй крем-брюле у вафельному стаканчику. — Ой, це моє улюблене, — сказала Валентина. — Як ви дізналися? — Просто я теж його люблю, — відповів чоловік.
Життєві історії 0
Коли наступного дня Валентина прийшла після роботи додому, Євген пив з мамою чай на кухні. А на столі стояв букет троянд. — Донечко, а ми з Євгеном чай
— Знову сидиш без діла? — Андрій зайшов на кухню, потягуючись після денного сну. Він працював у нічну зміну і звик відсипатися вдень. — Резюме пишу, — втомлено відповіла Олена, не піднімаючи голови. — На яку посаду цього разу? — в голосі чоловіка пролунала ледь вловима іронія.
Життєві історії 0
Олена сиділа за кухонним столом, крутячи в руках ручку. Перед нею лежав чистий аркуш паперу, на якому вона ніяк не могла написати перше слово резюме. Уже третій місяць
Мамі було 68, коли я її побачила вперше. Вона останнього сина народила в 47 років. Пізня дитина. Я за останнього і вийшла… Сільські жінки відцвітають рано. І якось раптово. Вчора ще була кров з молоком, яскрава, густобровою — і ось сива і життям згорблена. 
Життєві історії 0
Мамі було 68, коли я її побачила вперше. Вона останнього сина народила в 47 років. Пізня дитина. Я за останнього і вийшла… Сільські жінки відцвітають рано. І якось
— Ніна Аркадіївна, — стримано сказала Марина. — Ви забули розплатитися. — Та що ти, — посміхнулася та. — Ми ж свої! Ти ж не думаєш гроші з рідних брати?…
Життєві історії 0
— Ніна Аркадіївна, — стримано сказала Марина. — Ви забули розплатитися. — Та що ти, — посміхнулася та. — Ми ж свої! Ти ж не думаєш гроші з
Минув день. Другий. Я вже не думав про це свято. На роботі почалися нові завдання, проект горів, спав я погано, кави пив багато.  І ось ввечері, ближче до дев’ятої, дзвінок. На екрані — «тітка Іра». Подумав, може, щось сталося…
Життєві історії 0
Коли тітка Іра подзвонила і сказала, що буде день народження у Вадика, я відразу зрозумів — без варіантів. Треба йти. Не тому, що ми дуже близькі. Не тому,
Син мовчав і дивився на матір. З того часу, як в їхньому житті з’явився батько Гліба, Наталка живе, як на пороховій бочці. Колишній чоловік раптом вирішив спілкуватися із сином, і Гліба стало не впізнати. – З чого б почати… Ти присядь, синку, в двох словах і не розповісти.
Життєві історії 0
– Ну… і коли ти мені збиралася все розповісти? – син з ненавистю в очах дивився на ошелешену Наталку. – Гліб, синочку, ти що? Що сталося? – Я
— Матвію, я вдома! — крикнула вона, увійшовши в маленьку квартиру. Кричати не було потреби, з будь-якого куточка квартири добре чутно, як клацає замок.  Але радість переповнювала Ларису, і вона не могла її стримувати. Матвій неохоче вийшов їй назустріч.
Життєві історії 0
Лариса поспішала додому. У неї є хороша новина для чоловіка, та що там хороша, чудова. Це потрібно відзначити. Вона зайшла по дорозі в магазин і купила пляшку ігристого.
Андрій відчув, як Віка доторкнулася до його руки. — Що? — Він розплющив очі. — Почалося? Вона загадково посміхається і дивиться на ліжко поруч із ним. Андрій повертає голову і бачить згорток.  Він торкається його, але ковдра проминається під його рукою…
Життєві історії 0
Андрій відчув, як Віка доторкнулася до його руки. — Що? — Він розплющив очі. — Почалося? Вона загадково посміхається і дивиться на ліжко поруч із ним. Андрій повертає
— Мамо, а біля будинку я сьогодні знову бачила того милого чоловіка. Тамара ледь стримала викрик. Подивилася на дочку, а потім остаточно усвідомила, що той чоловік, який сам особисто викреслив її зі свого життя більше десяти років тому, знову з’явився в її долі…
Життєві історії 0
— Тамара Петрівна, там на дитячому майданчику якийсь незнайомий чоловік до вашої Наталоньки приставав. — Що значить — приставав? Галя, що ти таке говориш? Де він? Хто? —
— Зінаїда Борисівна, ви знущаєтеся? Що за цирк ви влаштували на нашому весіллі?  Подарували зв’язку ключів від квартири, яку 2 місяці тому продали? — Ну і що? Я не тільки ключі подарувала, але ще й конверт з грошима.  Та я всіх гостей переплюнула! На мене твої родичі з таким захопленням і повагою дивилися!
Життєві історії 0
— Зінаїда Борисівна, ви знущаєтеся? Що за цирк ви влаштували на нашому весіллі? Подарували зв’язку ключів від квартири, яку 2 місяці тому продали? — Ну і що? Я

You cannot copy content of this page