Життєві історії
— Льоша, я досі жива. Вона повільно підпливла ближче. — Пообіцяй не ховати мене передчасно… …— Льоша, тільки поглянь на цю пишність! — із захопленням вигукнула Світлана,
Звідки взялися сили в одинадцятирічної дівчинки, так ніхто і не зрозумів… Коли журналістка з яскравим волоссям кольору осіннього горобинового листя запитувала Катю, як їй вдалося витягнути практично дорослого
— Сергій… — Юля стискала в руці телефонну трубку так, ніби це був останній якір, що зв’язував її з реальністю. — А якщо… а якщо я їм зовсім
— Олено, ти мене чуєш? — голос матері звучав наполегливо в трубці. — Артему терміново потрібні гроші на кредит. Олена перевела погляд на облуплені стіни своєї орендованої однокімнатної
Міра завжди спала чутливим сном, ось і цього разу вона прокинулася від шороху. Був сірий похмурий ранок, барабанив дощ у вікно. — Мамо? — Тихо ти. Тихо, не
— Що з тобою? У тебе обличчя зблідло! — із занепокоєнням вимовила Іра, помітивши, як її чоловік напружився і завмер, втупившись в екран телефону. — Хто тобі написав?
— Я не поїду. Знову слухати всякі дурниці, набридло. — Макс, це твоя мати. Якщо щось станеться, ти потім собі не пробачиш, — промовила Клава, одягаючи куртку. —
Про загибель у автокатастрофі своєї молодшої сестри Олени Віка дізналася від матері. Згодом вона вже не могла навіть пригадати, який жах тоді пережила. Не можна сказати, що сестри
— Знаєте що, Тетяна Анатоліївна, це ж і ваш онук теж! Будьте ласкаві, беріть і возіться. Якби не ваші вмовляння, я б взагалі не народила його! — вигукнула
Міша привів знайомити свою дівчину Оленку з батьками. Батько, Павло Іванович, весь час мовчав осторонь. І тому було незрозуміло, сподобалася невістка чи ні. Відразу видно неозброєним оком, що