Життєві історії
— Діма, я більше не буду прибирати у твоєї мами! – рішуче сказала Аня чоловікові. — М-м, а що так? Ні, я не наполягаю, просто цікаво. — Вона
– Нам потрібно поговорити! – через тиждень після приїзду дружини заявив чоловік. – Чому так серйозно? – здивувалася Алінка і пожартувала: – Невже хочеш розлучитися? – Спочатку хочу
— У тебе є дочка. Їй сім років. Кирило ледь не випустив телефон з рук. Голос Тані — після восьми років мовчання. — Таня? Це ти? — Так.
— Льоша, ти сьогодні брав мою картку? — запитала Марина, заходячи на кухню, де чоловік ліниво гортав новини на планшеті. Олексій підвів очі з легким роздратуванням. Тільки встиг
— Мамо, можна увійти? — Ігор стояв на порозі з двома валізами. Посміхався винувато, як у дитинстві, коли приходив додому з двійкою. Галина Петрівна остовпіла. Рік не бачила
— Мамо, тато, привіт, ви нас просили заїхати, що сталося? — Маринка з чоловіком Толею просто увірвалися в батьківську квартиру. Взагалі-то сталося це вже давно. Мама хворіла, у
— Не треба було взагалі за нього виходити заміж! — сказала Аллі мама. — Я не здивована, що він так непорядно вчинив з тобою. Сама не бачила, хіба,
– Маша, коли маму випишуть з лікарні, вона буде жити у нас, – сказав Олексій дружині за вечерею. – Як це у нас? Чому? – округлила очі Марія.
Поруч її дочка, сестра Матвія, вправно пересипала олів’є в інший лоток, швидкими рухами заповнюючи його доверху. На її обличчі не було ні збентеження, ні сумнівів — лише ділова
– Михайле, я знову не бачу половини нашої зарплати на рахунку. Куди зникають гроші? Марина зупинилася на порозі спальні, стискаючи в руках виписку з банку. – Марино, відчепися