Життєві історії
Ольга завмерла в дверному отворі, не вірячи своїм очам. Перед нею стояла Віра Павлівна, яку вона не бачила вже три роки. Поруч переминався з ноги на ногу чоловік
Фіранка на кухонному вікні м’яко тремтіла від легкого вітерця. За склом звучали роздратовані голоси Ігоря та Жанни. Внизу, у дворі, на дитячому майданчику гралися їхні діти — семирічна
Переговори з клієнтом закінчилися на півтори години раніше. Таке трапляється — коли люди відразу розуміють одне одного, не потрібно витрачати час на порожню балаканину. Ірина стояла посеред парковки
Юля нервово смикала ремінець сумки, стоячи в черзі на реєстрацію. До ювілею свекрухи — точніше, вже колишньої — залишалася доба, але вона навмисно вибрала ранній рейс. Знала, що
“Розгналися! Ще чого захотіли!” На жаль, у моєму житті дуже часто виникають ситуації, коли мені хочеться повторювати ці слова. Люди нахабніють просто не по днях, а по годинах.
Ми з моєю молодшою сестрою Тонею не дуже ладнаємо. Їй постійно здається, що я зарозуміла і намагаюся здаватися кращою за інших. Не знаю, чи це заздрість, чи звичайна
— Даша, я не хочу! — пручався Антон. — Нікого не питаю, руку давай! — гримнула Даша. — Даша, мені соромно! — плаксиво нив чоловік. — А їсти
Серафима прийшла в гості до доньки та її чоловіка. В одній руці у неї була велика сумка, а в іншій — велика коробка. — Твій, сподіваюся, вдома, —
— Дівчата! Я виходжу заміж!!! — закричала Поліна, як тільки увійшла до інституту і побачила біля роздягальні своїх подружок. Але на її щасливий крик обернулися не тільки подруги,
— Ти це бачила? Катерина стояла біля вікна, з чашкою остиглої кави в руці, і не відразу зрозуміла, що саме сказала подруга по телефону. За вікном мрячив дрібний