— І життя своє влаштувати нормально не змогла, – вважає Алла. – Заміж вийшла, почала з чоловіком будувати будинок на ділянці, оформленій на свекруху. Грошей не вистачало, продала єдине своє житло, вклалася в чуже будівництво, кредитів нахапала, тепер ось-ось розлучиться

— Я виглядаю в її очах монстром просто, вона ж у курсі, що я нещодавно спадщину отримала і взагалі, – розповідає Алла. – Але більше не готова довіряти і чекати.

У Алли є молодша сестра по матері Ольга. Батько Алли пішов з життя, мати вийшла заміж за батька Ольги, через 7 років після появи в сімʼї молодшої доньки мати розлучилася. Аллі було на той момент уже 19 років і вона поїхала вчитися до столиці, де жила її бабуся по батькові.

Власне, у квартирі бабусі вона і живе зараз, отримавши її у спадок. У старшої сестри чоловік, двоє дітей, їй 46 років, матеріальне становище гарне, є хороша робота і в неї, і в чоловіка. Разом вони придбали в шлюбі ще однокімнатну квартиру для старшого сина, нещодавно жінка отримала спадок ще й від тітки по батькові – вона була бездітною, ближче Алли в жінки нікого не виявилося.

На жаль, життя 34-х річної Ольги склалося не так райдужно. З рідного маленького містечка вона не виїхала. Її батько і бабуся живі, у батька давно інша сім’я і ніхто спадщини залишати їй не збирається. Мами вже теж немає на світі, Алла відмовилася від маминої спадщини одразу, все отримала сестра.

— І життя своє влаштувати нормально не змогла, – вважає Алла. – Заміж вийшла, почала з чоловіком будувати будинок на ділянці, оформленій на свекруху. Грошей не вистачало, продала єдине своє житло, вклалася в чуже будівництво, кредитів нахапала, тепер ось-ось розлучиться, чекають довгі суди, жити їй ніде, хоче викупити щось у майже колишнього чоловіка і… «Алла, виручи, я знаю, що в тебе є».

Алла не те щоб не любить молодшу сестру, ні. Не розуміє. Як можна не слухати й не чути було її порад і так безглуздо все розтринькати? Як можна було, знаючи про те, що в чоловіка є коханка, брати на себе ще один кредит? Навіщо вірити на слово свекрусі в такій справі, як нерухомість? Ну і так, близькості між сестрами немає. Просто мати спільна.

— Проте я її виручала кілька років тому, – каже Алла. – Вона просила в мене велику суму грошей. Їм не вистачало чи то на будівництво це нескінченне, чи то на автомобіль. Я дала, а потім ще кілька років мені мої гроші повертали, та як.

Алла каже, що в неї є один принцип: вона не відмовляється дати в борг, але… не дає вдруге, якщо були порушені умови усної домовленості. Може йтися про подругу, яка хоче «перехопити» кілька тисяч до зарплати, або, як у даному випадку, про сестру із набагато більшою сумою.

— Як там у приказці? Віддаєш руками, а забираєш ногами? Ось і я, якщо людина починає викручуватися, відводити очі, «забувати» про борг, я терплю, чекаю, потім нагадую. Але ніколи вже я не позичу їй вдруге. Ніколи. Так, бувають випадки, коли не виходить вчасно повернути. Але ти май сміливість сказати про це чесно, не ухиляючись, не ховаючись.

Ольга кілька років тому саме так себе й повела. Домовилися, що віддавати сестра стане частинами, чоловік у неї працював у столиці вахтами тоді. Але Алла першої виплати так і не дочекалася. Потім почала писати сестрі – відповіді не було. Потім зателефонувала – Оля трубку не брала.

— Передзвонила сама мало не через місяць, – каже жінка. – Сказала, що чоловік її мені повинен на карту перевести. І все, я ще два місяці чекала, коли переведе. Олі я стала вже говорити жорстко, що за дурниця? Але сестра все звалила на чоловіка, який мав віддати, але не віддав, вона йому «задасть».

У результаті свої гроші Алла отримала остаточно тільки два роки тому, коли сестра взяла кредит. І то було дуже неприємно отримати ще й повідомлення: “Ось, знову в кредит вляпалася, щоб ти мені знову не виносила мозок. Можна подумати, голодуєш без цих грошей”.

— Голодую я чи ні – це мої проблеми, – каже Алла. – Але для себе я усвідомила: більше сестрі ні копійки. Крапка. Не хочу виглядати при цьому дурною і “вибивати” борги і бути якимось рекетиром із 90-х, який тиранить нещасну жінку. І потім, просто так мені Оля всі два роки не дзвонила. З днем народження вітала і то в соціальних мережах типовою листівкою з позначкою «Переслано». Тобто, їй надіслали, а вона просто перенаправила з нагоди.

Нещодавно сестра зателефонувала вся у сльозах: у чоловіка (розповідь спеціально для сайту Цей День) інша, свекруха виганяє, мають бути суди, але на юристів потрібні гроші, а в неї дитина, кредит, їй треба на щось жити, мовляв, у тебе тітки не стало, грошей багато, дай мені, я, може, викуплю хоча б щось у матері чоловіка, щоб у судах не загрузнути.

— Там пояснення плутані, але ясно, що просить у борг. Тільки сума дуже велика, навіть для мене. І начебто їй бабця чи батько щось обіцяють, вона віддасть, неодмінно віддасть. І про те, що дитина в неї хворіє було. І я охоче вірю, що становище там не дуже, але… Я не вірю, що Оля зможе віддати мені гроші. А дарувати таку суму не хочу. У мене свої діти є.

Алла сестрі поспівчувала, але досить холодно. І відмовила, нагадавши, що та вже позичала, але повертала довго й нудно, хоча була при чоловікові. І її ж Аллу дуже грубо образила, коли розплатилася з боргом. А тепер ідеться про суму, яка набагато більша. Кредити? Навіщо набирала? І взагалі, колись від порад старшої сестри відмахувалася, а тепер «дай»?

«Ну ти й… У твоєї єдиної сестри біда, хоч у петлю лізь, а ти», – надійшла відповідь. А через два дні знову дзвінок із благанням про допомогу. Тепер Алла не піднімає слухавки, як і Ольга колись, розмовляти з Ольгою їй нема про що.

Як вам ситуація? Чи правильно чинить Алла? Чи все таки рідних людей в біді не можна залишати?

You cannot copy content of this page