Коли Настя зайшла в квартиру, вона відразу ж зрозуміла – тут хтось побував. Вона була такою охайною, і навіть педантичною, що нізащо б не вийшла з дому, залишивши килимок загнутим.
І двері вона завжди в кімнати зачиняла, а зараз вони були відчинені. Думати тут нічого, звичайно, свекруха, тільки у неї є ключ від їхньої з Сергієм квартири.
Стало так неприємно – Настя відразу зрозуміла, що вона тут шукала, недарма ж перше її питання було, коли Настя повідомила про те, що у них із Сергієм буде дитина: «А який там термін у тебе за УЗД?».
Зараз вона розуміла, що потрібно було відразу розповісти, не приховувати, але у неї вже було два викидні, і Настя не хотіла засмучувати Сергія, поки він на вахті.
А свекруха, звичайно ж, не стане нічого приховувати від улюбленого сина, відразу йому все розболтає.
Настя дочекалася першого УЗД, переконалася, що все добре, і тільки тоді зателефонувала чоловікові і повідомила йому радісну новину, а потім і свекрусі.
— І що, коли ти кажеш, тобі народжувати?
— У листопаді.
— А точніше?
Сказано це було таким тоном, що відразу стало ясно — свекруха натякає, що Настя опинилась при надії тоді, коли чоловік тільки-но поїхав. І як же так вийшло?
Настя і сама не знала — жіночі дні прийшли за тиждень до від’їзду Сергія і за всіма законами вона не могла опинитись в цьому стані. Але що є, то є.
Мабуть, свекруха хотіла подивитися її виписки, оскільки сама Настя нічого їй не показувала. Ще б пак, за УЗД виходило, що це трапилось мало не через тиждень після від’їзду Сергія.
Так воно і вийшло – не минуло й години, як подзвонив чоловік, і з його схвильованого і ображеного тону вона зрозуміла – мама вже постаралася.
— Настя, а що це мати там каже, що у тебе термін якийсь дивний. Ти, часом, від мене не гуляєш?
Якби він зараз не був далеко від неї, вона, звичайно, образилася б на таку заяву і висловила все, що думає про його матір.
Але у нього там робота, складні умови, якщо ще й вона буде йому нерви тріпати…
— Коханий, ну ти що – як ти можеш таке подумати! Ти ж знаєш, я тільки тебе кохаю. А з терміном все нормально, мама твоя просто щось неправильно зрозуміла.
Якось вдалося Насті заспокоїти чоловіка, але час від часу він не раз піднімає цю тему. Свекруха ще після другого УЗД, коли стало зрозуміло, що це дівчинка, заявила:
— У Сергія по батьківській лінії дівчаток вже протягом трьох поколінь не було.
Більше нічого не сказала, але і цього було достатньо. Насті і так без чоловіка було важко, а ще й ці натяки — ночами вона гірко плакала в подушку.
Чоловік повернувся якраз до пологів, і найбільше на світі Настя боялася, що буде переношувати, і тоді чоловік їй нізащо не повірить.
Але тут жінці пощастило – вона народила навіть раніше терміну, так що, здавалося б, тут у свекрухи не повинно було бути претензій, але ні…
— Щось вона у тебе дрібна – як недоношена. І жовтизна у неї ось яка…
Сергій слухав матір і лютував, вони з Настею все більше і більше сварилися, і, врешті-решт, Настя не витримала, зібрала речі і поїхала до мами.
Мама у неї була чудова, зайвих питань не задавала, Сергія не лаяла, дочку пожаліла і сказала, що все обов’язково налагодиться.
Як же тут налагодиться, якщо Сергій думає, що маленька Алінка не його дочка?
Мама жила в передмісті, за годину їзди від того місця, де жив зараз Сергій, але він навіть і не думав приїхати відвідати її і грошей ні копійки не переказував.
Спочатку Настя сильно переживала, а потім не до цього стала – дочка росла, потрібно було нею займатися, та по дому матері допомагати, щоб не бути зовсім нахлібницею.
До літа вона зовсім заспокоїлася – у мами жити було добре, а донька росла така чудова, ну справжнє янголятко – біляве волосся завивалося в кучері, блакитні оченята в оточенні темних вій, рожеві щічки… І нічого, що як дві краплі води вона схожа на свекруху – тут вже як гени лягли.
У місто Настя рідко вибиралася – і складно було одній з дитиною, і не хотілося їй по тих місцях ходити, де вона колись з Сергієм була.
Але того дня потрібно було Аліні купити нову панамку, а тут вже без примірки ніяк, та й ще дещо з речей…
Вирішила вона поїхати в торговий центр. Спочатку мама з нею обіцяла бути, але в останній момент її викликали на роботу, і Настя поїхала одна.
Вибравши необхідні для дочки речі, вона зайшла в супермаркет на першому поверсі. Дочку несла в слінгу, і та із задоволенням роздивлялася все навколо.
Зі свекрухою вони зустрілися носом до носа в молочному відділі. Та спочатку подивилася на Настю своїми злими колючими очима, а потім на Алінку.
І тут її рот розкрився від подиву, так що Настя ледь не розсміялася – така потішна була картина. Свекруха хотіла щось сказати, але Настя промовила ввічливо:
— Добрий день.
І рішуче пройшла повз. Свекруха щось говорила їй услід, але Настя не слухала і поспішно йшла вперед.
— Зачекай, Настя! Ну, зачекай же ти, вперта яка!
Вона не могла йти швидко з дитиною на руках, тому свекруха все ж наздогнала і схопила її за руку.
— Яка чудова дитина… І така схожа на мене!
— Та що ви кажете! — не витримала Настя. — У Сергія ж по батьківській лінії не буває дівчаток.
— Хто старе згадає, тому , як кажуть,… — швидко знайшлася свекруха. — Ну, вибач мене, біс спокусив!
Настя висмикнула руку і пішла у своїх справах.
Але того ж вечора їй зателефонував Сергій і почав просити вибачення і вмовляти про зустріч. Настя ж чути нічого не хотіла.
Це продовжилося і наступного дня, і після наступного. Сергій приїжджав до її мами і чатував біля під’їзду, благав дозволити йому бачитися з дочкою.
Одного разу мати посадила її ввечері перед собою і запитала:
— Скажи, ти ще кохаєш його?
— Та як я можу його кохати після того, як він повірив своїй матері, а не мені!
— Я не про це питаю. Ти любиш його?
Настя опустила очі і тихо сказала:
— Я не знаю, мамо. Я тепер не розумію, який він, і кого я люблю — реальну людину чи вигадку.
— То перевір. Дай йому ще один шанс.
— Ага, а потім вона знову щось скаже…
Мати озирнулася на кімнату, де в ліжечку спала Аліна.
— Знаєш, донечко, щось мені підказує, що ця відьма тепер буде на твоєму боці.
І вони обидві розсміялися. А наступного дня Настя погодилася зустрітися з Сергієм.
