Офіс гудів, всі готувалися до корпоративу на честь ювілею компанії. Директор на загальних зборах вже оголосив:
— Через тиждень у нас корпоратив у ресторані навпроти, там чудова кухня. Тож готуйтеся, погуляємо на славу. Присутні мають бути всі.
— Урааа, нарешті «розслабон», повеселимося, давно не гуляли всім колективом, — зрадів Марк, найкрасивіший молодий чоловік, і всі розсміялися, бо знали, що у нього цей «розслабон» буває часто.
Жінки в кожному відділі обговорювали вбрання. Це серйозна справа. Кожна прагнула здивувати інших і вважала себе найчарівнішою.
— Добре чоловікам, — говорила Ельвіра, — одягнув світлу сорочку і костюм з краваткою, ось і весь наряд. А у нас суцільний клопіт — зачіска, манікюр, туфлі, сукня, уфффф…
— Так, згодна, — підтримувала її Катя, перша красуня і модниця в офісі.
Як завжди буває, перед корпоративом полеміка, обговорення вбрань, а після — спогади, як, хто і з ким.
Ксенія в основному мовчала, але теж продумувала своє вбрання. Адже їй потрібно буде вразити наповал начальника їхнього відділу Романа.
Він давно їй подобався, вона навіть помічала, що і він не проти поспілкуватися ближче, але поки все залишалося на своїх місцях.
Звичайно, є один нюанс, Роман одружений, але Ксюшу це не бентежило.
Їй двадцять сім років, перед нею стоїть завдання — вийти заміж і народити дитину. Пора вже завести сім’ю, але на горизонті якось не видно бажаючих одружитися.
Зустрічалася з одним, з іншим, але розуміла, що для життя вони не підходять. Захопилася Романом, йому тридцять два, начальник відділу, зарплата пристойна, розумний і впевнений.
— Такий проб’є собі дорогу в житті, — думала Ксенія, поглядаючи з цікавістю на нього, коли він заходив до них в кабінет, або вона заходила до нього і підходила впритул з документами, або в кафе під час обіду.
Але як вона не намагалася, у них не виходило залишитися наодинці, а сам він не виявляв ініціативи.
Колеги знали про її мрію, хтось говорив:
— Не вийде у тебе, Ксюша, збити зі свого шляху Романа. Він же глибоко одружений і має дитину.
А хтось навпаки радив:
— Прояви сама ініціативу, чоловіки люблять наполегливих та рішучих жінок. Ти симпатична, все при тобі. Так що не губися.
Ксенія сподівалася, що на корпоративі вона зачарує його, можна навіть і підпоїти, а там…
Тиждень минув у розмовах, у біганині по магазинах, в обговореннях нарядів. Інга Володимирівна — головний бухгалтер сказала, що купила шикарну сукню неподалік від їхнього офісу.
Багато жінок побігли туди, але купила наряд там тільки Уля – секретар директора, молода красуня.
Роман, як завжди з посмішкою, увійшов дєв кабінет до своїх підлеглих зранку в гарному настрої:
– Ну що, дорогі мої колеги, сьогодні відпочинемо ввечері, всі готові? Шеф сказав, що після обіду відпустить всіх додому, переодягнутися і підготуватися.
— Ооо, у нас не шеф, а мрія, — відповіла Ельвіра. — Розуміє нас, жінок.
Ксенія багатозначно подивилася на начальника, але той чомусь не удостоїв її увагою.
— Напевно не хоче при всіх показати своє ставлення до мене, — вирішила вона.
Працював в офісі і Єгор Іванович — інженер з техніки безпеки, йому вже під шістдесят, але виглядав завжди респектабельно, давно на цій посаді.
— До пенсії так і допрацюю, а там подивлюся, може ще й після пенсії, якщо шеф залишить. В принципі шеф задоволений моєю роботою, — ділився він з колегами.
В офісі всі знали, що Єгор Іванович розійшовся з дружиною три роки тому. Вона знайшла молодого і поїхала кудись з ним.
По ньому особливо не було видно, що він дуже засмучений. Ні, ніхто не помічав, він поводився як завжди. Звичайно, поглядав на всіх жінок з надією, і на Ксенію в тому числі, а раптом…
Самотній чоловік завжди сподівається, що раптом знову прийде до нього кохання. Єгор Іванович теж не був проти, він завжди стежив за собою, одягався з голочки, не стильно, але завжди в краватці і костюмі.
Взуття завжди в порядку, дороге, костюм теж не найдешевший. Поглядав він з цікавістю на жінок, причому на всіх підряд і не тільки в офісі, але і на вулиці, і в магазині, ну де бував.
Машина у нього теж хороша, в салоні завжди охайно, приємна музика. Навіть кілька разів підвозив Ксенію додому, але не чіплявся і ні на що не натякав.
Він теж знав, що Ксенія нерівно дихає в бік Романа.
Нарешті всі зібралися в ресторані. Враження були дивовижні. Жінки дивилися одна на одну, хтось радів, хтось заздрив.
Ксенія прийшла в сукні до підлоги, благородного кольору какао з молоком. Спереду виріз не дуже відкритий, зате спина відкрита, на грудях красива брошка, туфлі теж супер, але не в тон сукні.
— Ксюша, ну ти красуня, Роман побачить і відразу очманіє, — сказала їй Ельвіра.
— Твої б слова, та Богові у вуха, — сміялася вона, знаючи, що виглядає неперевершено.
— А ти теж виглядаєш класно і зачіска у тебе, що треба, — відповідала Ксенія.
— Слухай, Еля, а Інга, наша головна бухгалтерка, справді шикарну сукню вибрала, виглядає молодшою, ніби років п’ять скинула.
Коли всі наговорилися, розглянули одне одного, у дверях з’явився шеф. Корпоратив увійшов у початкову фазу. Слово взяв він:
— Шановні колеги, вітаю всіх з ювілеєм нашої компанії, дякую вам за ваш внесок у роботу. Мені дуже приємно працювати з таким колективом, я вам усім виписав премії.
Пізніше побачите на своїх картках. Я спеціально так вирішив:не казати заздалегідь для покращення вашого настрою саме сьогодні.
— Уууу, — загуділи колеги.
— Дякуємо, — викрикували вони своєму шефу.
Спочатку всі поводилися стримано, але потім поступово від кількості випитого всі стали приходити в розслаблений стан.
У самий розпал корпоративу, як говорив Марк, у всіх настав «розслабон». Він не відходив від молоденької секретарки Уляни, танцювали, разом виходили «подихати».
Багато хто дивився на них, ці двоє створювали гармонійну пару, обидва молоді і красиві… Навіть Інга Володимирівна сказала з посмішкою:
— Маріку нашому потрібно одружитися з Уляною, красиво виглядають. Але боюся, що він розпещений жінками і не скоро його одружиш.
Всі сміялися і висловлювали різні припущення. Ксенія вже присіла поруч зі своїм начальником Романом, весело базікаючи про те, про се.
Вона сама запрошувала його танцювати, майже не пропускаючи жодного танцю. Він навіть благав:
— Ксюша, дай перепочити. Ну і енергії у тебе, так і виплескується на всі сторони.
— Так, я така, Романе… — щиро хвалилася вона.
Ксенія підливала напої Роману, але він у цьому відношенні був хитрим, не налягав. Візьме склянку, ковток зробить і все.
Зате Ксенія не розрахувала свої сили і перебрала. Та так перебрала, що вранці нічого не пам’ятала, прокинувшись одна у себе вдома.
Начебто вона пам’ятала, що Роман проводжав її з ресторану в таксі, а ось поїхав він з нею чи ні, вже ніяк не могла пригадати.
Та найцікавіше було потім, через певний час, коли вона раптом зрозуміла, що при надії.
Вона не стала приховувати від колег і повідомила, що чекає дитину, швидше за все, від Романа. Адже він її проводжав після ресторану. Хтось вірив, а хтось ні.
Вона сходила в поліклініку, її стан підтвердився, вона з довідкою зайшла до Романа в кабінет.
— Ну ось, вітаю Рома, у нас з тобою буде дитина, — видала вона.
— Звідки? Начебто я з тобою не спав, Ксенія!
— Ну-ну, а після корпоративу, хто мене проводжав?
— Я тебе просто посадив у таксі, — відверто сказав Роман, — так що до мене ніяких претензій. І не потрібно вішати на мене те, чого не було.
— Як це не було, це твоя дитина.
Роман з Ксенією посварилися прямо у нього в кабінеті. Вона сказала, що зробить тест ДНК, коли народить дитину.
Роман затаїв на неї образу, вона звинуватила його в тому, чого він не робив. Він би хотів від неї позбутися, звільнити, але ж жінок у положенні звільняти не можна.
Ксенія народила сина і зажадала від Романа зробити тест. Він відразу ж погодився, на її подив, вона думала, що він буде відмовлятися.
І тест показав, що Роман зовсім ні при чому.
— Цікаво, а від кого ж я народила сина? — розмірковувала вона. — Нічого собі, я ж тільки на нього думала.
І в офісі всі вже давно думали, що у неї дитина від Романа. Вирішила з’ясувати все до кінця, зателефонувала Ельвірі.
— Слухай, Еля, тест показав, що мій син не від Романа. Негативний тест. Як таке може бути?
Через день Ельвіра передзвонила Ксенії і повідомила:
— Ксюша, ти даремно звинувачувала начальника. Роман і справді ні при чому. Улянка бачила, коли Роман садив тебе в таксі, там уже сидів Єгор Іванович. Він і відчинив двері, коли тебе підвів Роман.
— А чому вона раніше мовчала?
— Ну Ксюш, вона думала, якщо ти кажеш, що від Романа, значить тобі краще знати від кого…
Ксенія жахнулася, Єгор Іванович майже втричі старший за неї. Простий пересічний працівник і зарплата у нього не така вже й пристойна.
Вона зателефонувала йому, а той зізнався.
— Так, Ксюша, у нас з тобою все було у тебе вдома, але ти потім заснула, а я рано вранці тихо пішов. Я думав, що ти все пам’ятаєш, просто не хочеш афішувати, я теж думав, що ти з Романом…
— Я не вірю, — говорила вона, а він запропонував зробити тест перевірку.
Вона погодилася. Тест виявився позитивним. Вона була в шоці, а Єгор Іванович радів.
— Ксюша, я згоден одружитися з тобою, виховаємо сина разом.
Але Ксенія була категорично проти. Подала на аліменти, Єгор Іванович сумлінно виплачував і просто так допомагав їй періодично.
Але Ксенія так і виховувала сина одна. Вона після такого сюрпризу вирішила, що життя — несправедлива річ.
