Кирило зайшов до квартири і відразу почув, як плаче його піврічний синочок Артем. У квартирі було темно і тихо, де його дружина Аліса, чоловік не знав.
Швидко скинувши одяг і взуття, він попрямував до сина в кімнату.
— Тихо, тихо, тато тут, — заспокоював він малюка, взявши його на руки. — Де ж наша мама?
Артем потихеньку заспокоївся і вже посміхався своєму татові. Кирило ж, побачивши, що дитина перестала плакати, дістав телефон і набрав номер дружини.
«Абонент недоступний», — почув він у відповідь.
Інший чоловік занепокоївся б: дитині ж всього пів року, а дружина кудись зникла. Але Кирило, замість хвилювання, відчув злість.
Мабуть, все ж не всім даний материнський інстинкт. Аліса завжди була досить егоїстичною, любила себе. Але вона була ефектною, красивою, досить дотепною, і Кирило впав перед її чарами.
Згодом чоловік почав розуміти, що Аліса — не зовсім героїня його роману.
З нею було приємно проводити час, але будувати сім’ю хотілося з тією, хто цінує домашній затишок, хто підтримає і зрозуміє.
Аліса ж у всьому бачила лише свою вигоду, та й говорити воліла про себе.
Але, мабуть, вловивши сумніви чоловіка, Аліса несподівано заявила про те, що при надії.
— Як же так? — здивувався тоді Кирило. — Ти ж таблетки п’єш.
— Ну, так і вони не дають стовідсоткового результату, — знизала вона плечима. — Мабуть, щось пішло не так.
Напевно, вона все підлаштувала. Але Кирило хотів цю дитину і навіть змирився з обманом. І одружився з Алісою, бо вона стверджувала, що малюк повинен народитися в шлюбі.
А ще він вважав, що, коли народиться синок, Аліса перегляне свої цінності. Адже всі жінки повинні бути наділені цим горезвісним материнським інстинктом.
Так тоді, принаймні, він думав. А зараз розумів, що сильно помилявся.
Спочатку Кирило вважав, що у Аліси післяпологова депресія. Вона не поспішала підходити до сина, коли він плакав, відразу відмовилася його годувати, заявивши, що не хоче зіпсувати фігуру.
І так Артем ріс, а Аліса все так само поводилася, ніби малюк – це лише прикра перешкода для її спокійного життя.
В основному Кирило вставав ночами, хоч йому і на роботу зранку потрібно було. Аліса за весь тиждень могла жодного разу не погуляти з дитиною, заявляючи, що їй це було незручно.
Коли Кирило був вдома, вона поспішала втекти куди-небудь. Наприклад, зустрітися з подружками або сходити на шопінг.
За той час, що її не було, вона жодного разу не дзвонила, не цікавилася, як там син. Просто спокійно розважалася. А могла і під ранок прийти, ще й дуже веселою.
Звичайно, Кирило пробував з нею поговорити, але Аліса лише огризалася.
— А ти посидь тут, замкненим у чотирьох стінах! А до цього дев’ять місяців ходи, як слон! Ось коли ти все це випробуєш, тоді зможеш мені і пред’являти, — наводила вона, як їй здавалося, вагомі аргументи.
Але ось так залишити малюка одного… Можливо, Аліса і раніше так робила, просто Кирило не знав.
Сьогодні він раніше повернувся з роботи. Мабуть, Аліса і не підозрювала, що може попастися.
Кирило сподівався, що вона відійшла буквально на пару хвилин. Хто знає, може, щось терміново в магазині потрібно було купити. Хоча, є ж доставки.
Але Аліса повернулася лише через годину, та й невідомо було, коли вона пішла.
Її зустрів Кирило з дитиною на руках. І по його обличчю було зрозуміло, як він злий.
— Ти де була?
— А ти чого так рано? — одразу запитала Аліса.
— Та ось… Так вийшло. Приходжу, а тебе немає. Артем плаче.
— Він мав проспати ще дві години. Я не винна, що він так мало спить, — вона знизала плечима.
— Так, де ти була? Що змусило тебе кинути дитину?! — вже починав лютувати Кирило.
— Ой, не починай! З ним нічого не сталося, — пройшла повз них Аліса. — А мені потрібно було сходити прогулятися!
— Як ти могла залишити дитину?! — пішов за нею Кирило. — Що ти за мати така?! Невже ти зовсім не хвилюєшся за нього?
— Господи! Та відчепися від мене! Дай спокійно видихнути! Та й чого мені хвилюватися?! Куди він подінеться?!
— Йому страшно, як ти не розумієш! — гримнув Кирило.
— Нічого, нехай характер загартовує із самого малку…
Кирило дивився на свою дружину і розумів, що це кінець. Взагалі не потрібно було одружуватися! Можна було і без шлюбу народити дитину. Але ж це Аліса тоді наполягла.
— Я більше не можу… — похитав він головою. — Я розлучаюся з тобою.
Аліса різко обернулася і втупилася в чоловіка.
— Ти це серйозно?! Через те, що я годинку всього сама погуляла?
— Через все. Ти огидна дружина і жахлива мати…
— Ой, ніби ти ідеал! Любий, заспокойся. Досить істерити. Ну якщо ти так злишся, я більше не буду залишати дитину одну.
— Його Артем звати, — тихо промовив чоловік. — Хоч би по імені сина називала. І я не істерю, моє терпіння закінчилося. Розлучення, Аліса.
Як же Аліса кричала! Погрожувала, злилася, вмовляла. А в кінці заявила, що вона тоді Артема забере.
— Тобі ж син не потрібен, — похитав Кирило головою.
— Так, зате він потрібен тобі. Хочеш залишити дитину, плати.
Це було так огидно, що Кирила навіть нудити почало. Але він знав, що його дружина піде на принцип. А залишати сина в небезпеці він не хотів.
— Добре, домовимося. Але на суді місце проживання дитини буде визначено зі мною. Захочеш його відвідувати…
— Не захочу, — перебила його Аліса. — Але ти повинен виконати всі мої вимоги.
Це нагадувало шантаж. Точніше, це він і був. Але варіантів у Кирила було небагато, і він погодився.
Чоловік був досить заможним і багато чого міг собі дозволити. Тому Аліса і нахабнішала.
Вона змусила його віддати їй одну з квартир, купити машину і дати досить велику суму грошей. А за це на суді вона сказала, що не проти, щоб дитина проживала з батьком.
Кирило найняв няню. І, коли мами не стало поруч, Артем навіть веселішим став. Чоловік підозрював, що син боїться власної матері, а тепер був у цьому впевнений.
І коли він уже вирішив, що все закінчено, знову з’явилася Аліса.
— Я тут подумала, що ти повинен платити мені аліменти, — заявила вона.
— З чого це? Я і так достатньо тобі дав!
— З того, що я тобі дитину народила!
— Так, але живе він зі мною.
— І за це ти мені теж повинен сказати спасибі. Загалом, будеш відстібати мені певну суму на місяць, і тоді всі будуть щасливі.
Кирило нічого не відповів. А коли Аліса пішла, він звернувся до адвоката.
Вона стала сильно нахабніти. І в перший раз він ще стерпів, подумав, що простіше все вирішити без скандалів, мирно. Але, мабуть, Аліса вирішила, що може робити все, що завгодно. Але це не так.
За порадою адвоката, чоловік взяв записи з камер спостереження, де видно, що Аліса йде, залишаючи дитину одну.
Також зібрав всі чеки, за якими було ясно, що Аліса не вклала нічогісінько. А ще він знову з нею зустрівся і записав їхню розмову на диктофон.
Жінка не думала, що її колишній чоловік піде на таке. Вона вважала, що може ним маніпулювати, як хоче.
Тому знову озвучила свої вимоги, не раз згадавши, що забере непотрібну їй дитину, якщо Кирило не погодиться на її умови.
І яке було здивування Аліси, коли її викликали до суду. А після позбавили батьківських прав, а також присудили платити аліменти на сина.
Жінка влаштувала таку істерику, що її довелося вивести із залу суду під руки. Вона погрожувала Кирилу, погрожувала власному синові.
Але вона ще не знала, що незабаром колишній чоловік вижене її з квартири, що перед цим залишив, оскільки квартира досі не була переоформлена.
А також забере машину, яку Кирило записав на себе. Лише гроші, які виплатив їй колишній чоловік в перший раз, він забрати не міг.
Аліса, звичайно, намагалася пакостити, але після розмови за участю поліції, відступила.
Аліменти вона, звичайно, ніякі не платила, просто тому що не працювала. Але Кирило не став і далі розвивати конфлікт, а просто відступив.
Нехай живе, як хоче, головне, щоб до них з Артемом не лізла.
А через два роки Кирило одружився з дуже милою і домашньою дівчиною, яка добре прийняла сина чоловіка. І Артем через якийсь час почав називати її мамою.
А Кирило був радий, що син не пам’ятає того часу, коли його біологічна мати була поруч. Адже нічого хорошого в цих спогадах точно немає.
