— Машо, ти чого? Хто тобі сказав цю дурницю. Я змушений їздити з начальством по всій області. Немає часу навіть на обід.  Та ще й зарплату не платять повністю. Я розумію, ти втомилася, але потерпи ще трохи…

— Всі гроші з твого рахунку я переказала на свою картку, — заявила Марія ошелешеному чоловікові, — це компенсація за моральну шкоду.

Я 10 років працювала на 2-х роботах і утримувала тебе і наших дітей. Я маю повне право на ці кошти.

Саме такі слова сказала Маша своєму чоловікові рівно рік тому. З того моменту вона сильно змінилася. А перш за все, відпочила і навела порядок у своєму житті.

Хто б міг подумати, що дівчина, яка подає надії як фінансист, так жорстоко помилиться у своєму обранці…

 

… Маша та Ігор зустрілися під час ділових переговорів. Дівчина тільки недавно почала працювати у великій компанії.

Вона закінчила фінансовий інститут з відзнакою, колись проходила тут практику, а тепер отримала гідне місце.

Другу сторону представляв імпозантний молодий чоловік. Це був Ігор. Він працював у партнерів і конкурентів.

Молоді люди практично відразу вирішили робочі моменти і обмінялися номерами телефонів.

Уже ввечері Ігор зателефонував Маші і призначив побачення. Дівчині він сподобався, і вона погодилася на зустріч.

А через кілька побачень молоді люди зрозуміли: вони не можуть жити один без одного.

Романтичні стосунки не завадили їм будувати кар’єру в своїх компаніях. Вони відразу ж домовилися не змішувати почуття і роботу.

Кожен поважав інтереси іншого, ніяких непорозумінь не виникало.

Так тривало якийсь час. А потім Ігор запропонував Маші стати його дружиною. Трохи подумавши для пристойності, вона відповіла згодою.

Весілля вирішили не влаштовувати. Все-таки захід вимагав значних витрат. Обійшлися скромним застіллям, на яке були запрошені тільки найближчі люди.

Їх було небагато. Молоді фахівці не захоплювалися особистим життям до зустрічі один з одним. Вони вважали за краще присвячувати час кар’єрі.

Жити подружжя почало в квартирі Маші. Вона вже встигла взяти іпотеку і влаштувалася у власному житлі.

Ігор же продовжував блукати по орендованих кімнатах або залишався ночувати у друзів.

Молодята вирішили не змінювати місця роботи. Все-таки кожен з них вже досягнув певних висот у компаніях. А тому про свій офіційний статус воліли мовчати.

При зустрічах на людях говорили сухо і стримано, не допускаючи вольностей.

Вони ретельно дотримувалися ділової етики.

Така поведінка сподобалася керівництву. Начальство поблажливо поставилося до того, що подружжя працювало в конкуруючих фірмах.

Минав час. Одного разу Маша відчула себе недобре.

Вона зрозуміла, що носить дитину. Її щастю не було меж. Вона відразу зв’язалася з Ігорем і повідомила радісну новину.

Ігор розділив її щастя. Правда, він висловив занепокоєння з приводу фінансових труднощів.

Марія заробляла більше за нього, а вихід у декрет позначився б на матеріальному становищі сім’ї.

Але Маша запевнила чоловіка, що продовжить працювати віддалено. Дитина не стане перешкодою.

А це означає, що боргові зобов’язання по іпотеці будуть виконані вчасно.

Такий підхід влаштував Ігоря. Він повністю занурився в кар’єру. Став рідко бувати вдома.

При цьому практично не приносив додому грошей. Марія, як і раніше, забезпечувала сім’ю.

Народження дитини не перервало звичний темп життя. Маша намагалася вести домашнє господарство, готувала обіди та вечері, прала, а ночами складала звіти.

У цей період її чоловік почав скаржитися на те, що справи в компанії йдуть погано. Йому скорочують заробітну плату.

Керівник обіцяє виправити ситуацію, але просить персонал потерпіти.

Марія підтримала чоловіка. Вона сказала, що керівництво цінує вірних і відданих співробітників.

Коли бізнес піде вгору, Ігорю неодмінно віддячать по заслугах.

Дитина не доставляла особливих турбот батькам. Синочок ріс спокійним малюком. Він спав ночами, не вередував і не хворів.

Так минуло 2 роки. Синочка вирішили віддати в дитячий садок. Керівник Маші вже говорив про те, що з нетерпінням чекає виходу на роботу своєї співробітниці.

І настав той день, коли Марія знову почала працювати в своїй компанії. Вона отримала підвищення, була на хорошому рахунку, їй обіцяли відмінний кар’єрний ріст.

Ігор же впав в апатію. Справи в його фірмі йшли вкрай погано. Він навіть дорікав дружині за те, що вона є його головним конкурентом.

Він став приходити додому пізно, злився, зривався на сина і дружину і вічно скаржився на безгрошів’я.

Машу дуже зачепили слова, сказані ним між іншим:

— Якби я не одружився з тобою, все було б інакше. А тепер я в безвихідному становищі. Не можу кинути тебе і сина. Буду відчувати себе негідником.

І працювати на знос я більше не можу. Ти заробляєш у рази більше. Що я за мужик? Нікчемність, та й годі!

Марія втішала чоловіка:

— Ігор, не кажи так. Чоловік і дружина повинні порівну ділити радість і горе. Хочеш, я поговорю з директором і тебе візьмуть в нашу компанію. Ти хороший фахівець, тебе обов’язково оцінять.

Але Ігор відмовлявся:

— Ким я буду перед твоїми співробітниками? Будуть говорити, що я підкаблучник, взяли на роботу на прохання дружини.

Ні вже. Буду працювати в своїй компанії. Почекаю, може, настануть кращі часи.

— Звичайно, коханий, моєї зарплати вистачає. Ми вже виплатили іпотеку. Можемо навіть взяти авто. Будеш їздити на роботу на своїй машині.

— Добре, Маша. Я ж зі свого боку зроблю все, що в моїх силах, щоб бізнес залишився на плаву.

Так минуло 7 років. Син вже пішов до школи, Марія домоглася того, щоб її призначили керівником відділу. А ось Ігор вкрай занепав.

Він почав вживати і одного разу зізнався дружині, що його звільнили з роботи. Правда, начальник зглянувся над ним і запропонував місце водія.

Маша була здивована, але змогла взяти себе в руки і вирішила: нехай чоловік працює хоча б водієм.

Так він буде за кермом, а значить побоїться перехиляти чарку.

На плечі Марії лягли всі фінансові питання сім’ї. Вона працювала за двох, але й зарплата була гідною.

Однак стрес і перевтома не минули даром. Одного разу вона втратила свідомість прямо в офісі…

Перелякані колеги викликали швидку. Вердикт лікаря був однозначним:

— У вас сильний стрес. Підвищений тиск. Потрібно відправитися в стаціонар.

Але обстеження показало зовсім інші результати. Вони здивували Марію.

Вона не була готова до другої дитини. Виявилося, що її втома і нездужання пов’язані з цим станом.

Розгублена Маша повернулася додому. Вона з нетерпінням чекала чоловіка, щоб повідомити йому новину.

Жінка була впевнена: чоловік попросить її позбутися дитини. Але несподівано він сказав:

— Не можна відмовлятися від такого дару. Якось впораємося. До того ж, за другу дитину дають більшу суму.

Ці слова чомусь не насторожили Машу. Вона зраділа, що чоловік не став скандалити і навіть був радий майбутній дитині.

Друга вагітність далася Маші важко. Вона постійно перебувала на лікарняному, вже не могла працювати віддалено.

Лікарі рекомендували виключити перебування за комп’ютером і всілякі хвилювання, пов’язані з роботою.

Марія підкорилася фахівцям і взяла відпустку за свій рахунок. Вона подумала, що повернеться до робочих обов’язків після появи малюка. Керівництво обіцялонавіть допомогти з наймом няні.

Але ця дитина була зовсім не схожа на її первістка. Вона плакала всі ночі, здавалося, що до неї пристає будь-яка інфекція. Наступний рік Марія практично провела в лікарні.

Вона не встигала з домашніми справами, сильно втомлювалася. Ігор відмовлявся допомагати, мотивуючи тим, що зараз він один годує сім’ю. Ситуація в будинку погіршувалася з кожним днем.

Ігор без кінця дорікав дружині в «ледарстві». Він вважав, що вона спеціально не виходить на роботу, звинувачував у поганому догляді за дитиною.

Адже та постійно хворіла. Грошей катастрофічно не вистачало. Сім’я сиділа на пустих макаронах.

Зрештою, Маша вирішила знайти роботу в нічний час. Вона вважала, що поки малюк спить, вона могла б знизити фінансове навантаження на чоловіка.

Підробіток їй вдалося знайти тільки в торговому центрі: прибирали приміщення вночі, поки немає покупців. Тепер Марія зовсім відмовилася від сну.

Вдень вона займалася дітьми і будинком, а ввечері йшла мити підлоги. Але і цей важкий період був завершений. Маша витримала. Вона не зневірилася.

Другий син пішов до садочка. Відразу ж з’явився час, який Марія вирішила використати для роботи. Сім’я дуже цього потребувала.

Але з’ясувалося, що колишнє керівництво не готове прийняти матір з двома вічно хворіючими дітьми.

Їй відмовили. Засмучена жінка тихо йшла додому, коли несподівано її окликнули:​

​ — Машо, це ти? Невже? Дай я на тебе подивлюся, — Марію крутила в різні боки її колишня однокласниця.

Вона працювала в тій же компанії, що і її чоловік. Але вони не бачилися вже кілька років.

— Маша, що з тобою? Чому ти так виглядаєш? Ти хвора?

Ігор не говорив, що у тебе проблеми! Сам він випещений і доглянутий! Дуже імпозантний такий!

Маша навіть не зрозуміла, про кого їй зараз говорить знайома.

Ігор, на її думку, ніяк не міг бути випещеним і доглянутим. Він повертався додому втомленим, говорив, як змучився, провівши весь день за кермом. Адже він так і працював водієм у керівника компанії.

А однокласниця вже тягла Машу до найближчого кафе:

— Ходімо, я пригощу тебе кавою. Розкажи про себе. Я чула, у вас з’явилася друга дитина? Ти тому так виглядаєш?

А що Ігор не може знайти няню для малюка? Його доходи дозволяють найняти штат прислуги.

Він тебе зовсім не цінує! Машо, попроси його, тобі потрібна допомога! Ти бліда, худа, схожа на привида!

Маша з подивом слухала колегу чоловіка і думала, що та з’їхала з глузду.

Коли це водієві було по кишені найняти штат прислуги? Та зарплати Ігоря вистачає тільки на макарони і хліб!

Вона сказала однокласниці:

— Ти щось плутаєш, Віра. Мій чоловік — водій. Які доходи? Ми перебиваємося з хліба на воду. З народженням другої дитини все життя змінилося.

Йому постійно потрібні ліки, він часто хворіє, якось вмовила завідуючу прийняти його в садок.

А мене звільнили з роботи, бо вирішили, що їм не потрібна мати двох дітей. А первісток пішов до школи. Це, сама знаєш, які витрати.

Ми не справляємося. Я вже мию підлоги ночами, щоб хоч якось полегшити Ігорю життя!

— Ото мерзотник! — несподівано обурилася Віра, — ти що, справді, нічого не знаєш про свого благовірного! Сідай, пий каву, зараз я ще тортик замовлю. Підкріпись. І слухай.

Твій Ігор — заступник нашого генерального. Він провертає всі великі угоди. Жоден контракт не проходить без його участі.

Моя подруга працює в бухгалтерії. Вона любить поговорити і попліткувати. Зарплата у генерального і його заступника — ого-го яка! Твій чоловік їздить з дому на кілька днів?

— Ну так. Ось нещодавно його не було цілих три доби. Сказав, що керівництво поїхало в якесь лісництво. А він же у мене водій. Куди накажуть, туди і їде!

— Машко, ти з глузду з’їхала! Твій благовірний був на Балі зі своєю секретаркою, здається.

Та й у нього котедж за містом розкішний з’явився. Ми були там, він запрошував нас на день народження. Правда, повідомив, що все буде скромно.

Нібито дружина і діти поїхали провідати бабусю в село. А він не хоче урочисто відзначати дату без неї, тобто без тебе!

— Я їздила у село? Я в магазин виходжу тільки на 5 хвилин, та ще ходжу прибирати в торговий центр ночами. І бабусі у мене немає. У мене й мама не стало давно, ти ж знаєш.

— Ну так, я якось забула про цей факт і нічого не запідозрила. Ось же негідник! Знаєш, Машо, тобі потрібно його провчити. Він самовдоволений тип, у нас його не люблять.

Вважають, що він занадто задер носа, пишається своїм становищем і багатством. А він, виявляється, дружину і дітей на хлібі з водою тримає!

Перевір його рахунки, Машо. Зараз це просто зробити. Найголовніше, отримай доступ до його телефону.

Жінки домовилися зустрітися наступного дня, щоб обговорити деталі.

Крім того, Віра пообіцяла Маші показати фото, зроблені в особняку під час святкування дня народження Ігоря, щоб підтвердити свої слова.

І вона, дійсно, надала докази. Більше Маша не сумнівалася.

А далі все пішло за продуманим сценарієм. Маша запропонувала Ігорю посидіти і трохи розслабитись ввечері, коли він повернувся з роботи додому.

Той звично почав скаржитися на нелегку долю водія, зобов’язаного виконувати забаганки примхливого начальника, і підтримав ідею дружини.

Ігор швидко захмелів, а Маша отримала доступ до його мобільного телефону. Але екран гаджета був заблокований.

Потрібен був відбиток пальця чоловіка. Недовго думаючи, жінка приклала палець сплячого чоловіка до екрану. Пролунав сигнал, що попереджав про зняття блоку.

Марія зайшла в сервіс, яким користувався Ігор. Тут також був потрібен відбиток пальця для входу. Але жінка вже знала, що робити.

Коли всі паролі були зняті, вона побачила колосальну суму на банківському рахунку.

Без роздумів вона переказала гроші на власну картку. Потім видалила історію транзакцій. Лишалося тільки дочекатися протверезіння і пробудження чоловіка…

Ранок почався для Ігоря не з чашки кави.

Над узголів’ям ліжка стояла дружина. Але вигляд у неї був не винуватий, як зазвичай, а рішучий.

“Зараз почне просити гроші на кросівки старшому і на вітамінки молодшому”, — з тугою подумав Ігор. Але він сильно помилився.

Марія запитала:

— Ігор, скажи, як називається твоя посада в компанії?

— Що за питання, Маша? Ти прекрасно знаєш, що я простий водій. Через твоїх дітей я втратив гідне місце. І зараз змушений працювати шофером.

— Ці діти такі ж мої, як і твої. Зауваж, ти не приділяєш їм ні хвилини часу. Не допомагаєш по дому, не ходиш за продуктами, а останнім часом навіть грошей на них не даєш!

Кажеш, у компанії складнощі і зарплату затримують?

— Так, все вірно, Машо. Що за дивний допит?

— Любий, я дізналася, що у тебе є коханка. Це ти з нею весело проводиш час, а не в лісництві, як ти мені говорив?

— Машо, ти чого? Хто тобі сказав цю дурницю. Я змушений їздити з начальством по всій області. Немає часу навіть на обід.

Та ще й зарплату не платять повністю. Я розумію, ти втомилася, але потерпи ще трохи.

— Негідник! Я бачила твій банківський рахунок. Ти обманював мене 10 років. І не тільки мене, але й своїх дітей.

Ти сів мені на шию, а сам жив у своє задоволення. Прикидався жебраком і нещасним, жертвою побутових проблем!

Ігор потягнувся до свого телефону і відкрив банківський додаток.

Він побачив, що грошей на його рахунку немає, а історія транзакцій очищена.

— Ну, що, переконався? Я і мої діти заслужили трохи відпочинку! — Марія спостерігала за зблідлим чоловіком і продовжувала:

— Всі гроші з твого рахунку я переказала на свою картку, — заявила Марія ошелешеному чоловікові, — це компенсація за моральну шкоду.

Я 10 років пахала на 2-х роботах і утримувала тебе і наших дітей. Я маю повне право на ці кошти.

Маша та Ігор розлучилися.

Суд не задовольнив клопотання ображеного чоловіка розділити майно навпіл. Більше того, захист Марії наполіг на тому, щоб чоловік заплатив своїй дружині за те, що вона обслуговувала його роками.

Діти залишилися жити з матір’ю. Обібраного Ігоря коханка не прийняла. Він більше їй був непотрібен.

Генеральний директор негайно звільнив заступника, коли дізнався від Віри, які махінації він прокручував у своїй родині.

Він вважав, що такій брехливій і хитрій людині не можна довіряти бізнес.

Марія ж звернулася до керівництва торгового центру, в якому працювала прибиральницею, з проханням дати їй шанс спробувати себе на посаді адміністратора. Директор вивчив її документи і погодився.

А вже незабаром Машу запросив на співбесіду директор компанії, в якій колись працював Ігор.

Він зробив жінку своїм заступником і не пошкодував про своє рішення.

Її здібності та таланти вивели бізнес на новий рівень. Ні Марія, ні її діти більше ніколи не знали нестатків.

А про Ігоря їм нагадувала тільки забута ним кружка. Та й та була невдовзі викинута в сміттєвий бак.

You cannot copy content of this page