— На Новий рік так багато грошей пішло! Як же невчасно зламався холодильник! А новий так дорого коштує…
Може, ти зможеш мені його купити? А я, як тільки вийде, відразу поверну тобі гроші. Ну, будь ласка, Міша…
Михайло зітхнув. Він відразу зрозумів, що сестра дзвонить не просто так. Вона взагалі рідко дзвонила, щоб просто поговорити. Зазвичай, їй щось потрібно.
Катя була на три роки молодша за Мішу. Вона була розлучена, виховувала одна дочку. І Михайлу здавалося, що він просто зобов’язаний допомагати сестрі.
Вони ж сім’я, та й грошей він заробляє чимало. Так, у нього є своя родина: дружина, два сини. Але він же не останнє віддає. І хто ще допоможе сестрі?
Правда, його дружина думала інакше. Вона дуже часто говорила, що Катя сіла на шию своєму братові. Що вона вже нахабніє, звикла, що братик все готовий оплатити.
І тепер звертається до нього не тільки за потребою, але і за своїми якимись примхами, які можна не виконувати, якщо немає коштів.
І Міша все частіше приходив до висновку, що його дружина Аня права. Що Катя і справді нахабніє.
Часто навіть не просить грошей, а вимагає, ніби він їй зобов’язаний.
Але чоловік нічого не міг вдіяти. Правда, до цього суми, які просила Катя, були меншими.
Холодильник – задоволення недешеве, але все-таки, як не крути, це необхідність, а не примха.
— Катя, я не знаю. Мені треба з Анею порадитися.
Міша навіть через телефон чув, як сестра незадоволено задихала.
— Ну я ж не в неї гроші прошу, а в тебе!
— Але ми сім’я. І я не можу дати тобі таку велику суму, не порадившись з дружиною.
Катя всіляко намагалася вмовити брата, але він стояв на своєму. Тому що не хотів сваритися з дружиною, тим більше з такого приводу.
А Катя вже розуміла, що, схоже, цю битву вона програла. Тому що Аня точно відрадить чоловіка від таких витрат.
Власне, так воно і сталося.
— Міша, ну це вже нахабство, — хмикнула Аня. — Холодильник!
— Але Катя ж просить у борг, а не просто так, — намагався виправдати Міша сестру.
— Ти серйозно? Ти думаєш, що вона колись поверне ці гроші?
Михайло зітхнув. Він знав, що не поверне. Таке вже було, коли вона просила гроші в борг, а потім просто про них забувала. І зараз буде те саме.
— До того ж, чому потрібно саме новий купувати, — продовжувала міркувати Аня. — Чому не можна спробувати відремонтувати старий? Це ж явно дешевше буде.
Саме це і запропонував Міша сестрі.
— Міша, ну йому сто років скоро буде! Давно було потрібно новий купити. Я не бачу сенсу в ремонті старого. Він так і буде ламатися.
— Вибач, але на новий я тобі грошей не дам. Можу допомогти з ремонтом, але не більше того.
— Ах ось який ти брат… Слухаєш свою дружину, а на сестру плювати!
— Якби мені було плювати, я б просто відмовив. Але я пропоную нормальний варіант, щоб ти з донькою не залишилася без холодильника.
Каті довелося погодитися. А що робити? У неї таких грошей не було, а вона дуже сподівалася, що братик все оплатить. І оплатив би, якби не його дружина!
І ця думка засіла в голові у Каті. Якби Ані не було в їхньому житті, все було б простіше. А вона вічно йому мізки промиває, налаштовує проти рідні.
Раніше Міша жалів Катю, все їй оплачував, допомагав з донькою. А зараз постійно говорить про те, що у нього і своя сім’я є.
І Катя подумала, що пора їм розпрощатися з Анею. Але як так все зробити, щоб вона сама прийняла рішення піти?
І у Каті в голові виник план.. Нехай вона вирішить, що Міша їй зраджує. А вже Катя постарається зробити все, щоб і справді так здавалося.
Вона купила сім-карту, з якої стала писати Міші всілякі повідомлення, мовляв, від коханки.
Вона сподівалася, що Аня це побачить і влаштує скандал. Але Аня не мала звички дивитися в телефон чоловіка, а він не звик нічого приховувати від неї.
І, отримавши вперше таке повідомлення, відразу розповів все дружині. А потім просто заблокував номер.
Катя зрозуміла, що задум не спрацював. І вирішила діяти по-іншому.
Зателефонувала Ані з якимось дурним проханням, а потім ненароком згадала, що бачила брата з іншою жінкою.
— Може, колега, я не знаю. Стояли разом, жартували, сміялися…
— А коли це було? — запитала Аня.
Катя запнулася. Вона ж не знала, коли Міші не було вдома. А потім згадала, як він їздив купувати ялинку батькам.
— Та ось тридцятого числа, в обід, — випалила вона. Катя навіть подумала, яка вона молодець, як швидко все збагнула.
— Ну, напевно, якусь знайому зустрів, — спокійно відповіла Аня.
— Напевно…
Катя злилася. Вона б давно вже влаштувала рознос чоловікові, а Аня зовсім не переживає.
Аня, правда, теж усім ділилася зі своїм чоловіком. І розповіла про те, що повідомила його сестра.
— Так, начебто, я нікого і не зустрічав… Купив ялинку, а потім відвіз її батькам і відразу додому.
Аня запідозрила недобре. Але не щодо свого чоловіка, йому вона якраз вірила. А ось його сестра поводиться підозріло.
Аня ще згадала про ті повідомлення з незнайомого номера, і підозри тільки посилилися.
Але, як то кажуть, не спійманий — не злодій. Але для себе вона вирішила, що потрібно бути обережнішою.
Катя ж злилася. І тоді вона пішла на рішучий крок.
Попросила Мішу відвезти її з донькою в поліклініку, а сама, поки він не бачив, підкинула резинку для волосся йому під сидіння. Так, щоб Аня змогла її знайти.
А ще злегка бризнула парфумами в салоні, поки Міша виходив у магазин.
— Що це за запах? — запитала Аня, коли Міша повернувся.
— Не знаю. Катя, напевно, надушилася…
— Катя, значить…
І коли Аня сіла в машину наступного дня, вона відразу знайшла резинку. У сестри чоловіка було коротке волосся, і резинка, по факту, не могла належати їй.
Та ось тільки Аня вже розкусила план зовиці. Який провалився з тріском.
Вона показала резинку чоловікові, а потім розповіла, що вона думає з приводу інтриг його сестри.
— Та не може бути… — не повірив Міша. — Вона б не стала мене так підставляти.
— А ми зараз перевіримо.
Аня зателефонувала Каті, увімкнула гучний зв’язок, а чоловікові веліла сидіти тихо.
— Катя, привіт. Я до тебе з таким, трохи неприємним питанням.
— Що таке? — охоче відповіла вона.
— Вчора, коли Міша возив тебе до поліклініки, він кудись відлучався? Або, може, з кимось розмовляв? І взагалі, о котрій ви закінчили?
— Тільки йому не кажи, — таємничим голосом промовила Катя. — Йому дзвонила якась жінка. Він швидко відвіз нас, а потім, як мені здається, поїхав до неї.
— А о котрій це було хоч приблизно?
Катя збрехала. Сказала, що вони закінчили на годину раніше, ніж було насправді. Мовляв, він ще кудись їздив.
Міша сидів у шоці. Не очікував він такої підстави від своєї сестри. Тим більше, з огляду на те, скільки він їй допомагав.
— Ясно. Дякую, Катя. Ти мені дуже допомогла, — хмикнула Аня.
— А що таке? У нього хтось є, так? Я давно вже це запідозрила.
— Та ти з глузду з’їхала?! — не витримав Міша. — Кому я там дзвонив?! І о котрій ми закінчили?! У мене є чек з аптеки з часом, коли я вам ліки купував!
— Міша? Ти все чув?
— Звичайно! Не очікував я такого від тебе, сестричко.
— Та я, мабуть, переплутала… Помилка вийшла…
— І ще ми сперечаємося про парфуми, якими пропахла вся машина. Ти зробила це щоб я вирішила, що у Міші є коханка? Я, напевно, знайду їх у тебе в будинку, — посміхнулася Аня.
— Ти мені тільки скажи: навіщо? — хитаючи головою, запитав Михайло. — Що я тобі такого зробив, що ти вирішила мене так обмовити?
— Та не в тобі справа! Просто ти вічно слухаєш свою дружину, я всього лише хотіла вас посварити…
Міша натиснув відбій. Він не хотів і далі це слухати. А потім заніс номер сестри в чорний список.
Вона як та стара з казки. Тій теж вічно все було мало, ось і залишилася біля розбитого корита.
Але як би Міші не було шкода сестру і племінницю, з цього моменту він вирішив нічим їм не допомагати.
Нехай сестра вирішує свої питання сама, брата у неї відтепер немає. Тому що таке прощати не можна.
І Міша був вдячний дружині, яка не повелася на ці брехливі звинувачення, а відразу все зрозуміла.
Та й прислухатися до неї він став частіше, адже Аня явно краще розбирається в людях.
