Олег сидів за столиком у кафе і невдоволено розглядав дівчину, яка прийшла до нього на побачення.
Він навіть не приховував свого оцінювального погляду, тому Наталка відчувала себе трохи ніяково.
Вона пів години терпіла все це, а потім не витримала:
— Олег, щось не так?
— Та… ні. Чому ти так вирішила?
— Ти дивишся на мене якось дивно…
Він почухав потилицю, а потім відповів:
— Ти хочеш правду?
— Ну так, інакше навіщо б я запитала?
— Ну, добре, ти сама забажала. Я ось іноді не розумію вас, дівчат. Ви йдете на побачення, не підготувавшись від слова зовсім. На що ви розраховуєте? Невже не розумієте, що чоловіки люблять очима?
— У сенсі? Ти хочеш сказати, що я погано виглядаю? — здивувалася Наталя.
Коли вона дивилася на своє відображення в дзеркалі перед виходом з офісу, то була цілком задоволена тим, що побачила.
— Ну, не скажу, що погано, але твій сьогоднішній образ, так би мовити, більше підходить для ранкової пробіжки або для прогулянки з подругами в парку. Не знаю, але точно не для побачення.
Наталка і справді не дуже переймалася, коли збиралася на зустріч з ним, але все ж не могла погодитися з його думкою.
На ній була красива блузка, обтягуючі джинси. Ну так, від каблуків вона відмовилася, взула кеди, але хіба це заборонено?
Вона вже зрозуміла, що навряд чи їхнє побачення закінчиться чимось хорошим, але вирішила все-таки розібратися, в чому ж там справа.
Просто заради цікавості.
— І що тобі не подобається в моєму, так би мовити, образі? — поцікавилася вона.
— Та все!
— А конкретніше можна?
— Ти наполягаєш?
— Так! — впевнено відповіла Наталя.
— Ну, тоді не ображайся! По-перше, твоє волосся!
— А що не так з моїм волоссям? Воно чисте! Коріння пофарбоване. Все в порядку!
— Ти зав’язала його у хвіст! — зухвало відповів Олег. — Невже не зрозуміло, що чоловіки не терплять такі зачіски?
Як і вузли на потилиці або коси. Це ж маячня! Волосся має бути розпущене, краще завити або випрямити, але точно не затягувати в хвіст!
Наталці почало здаватися, що вона через необережність натрапила на чоловіка з нетрадиційною орієнтацією, але від цього розмова стала навіть цікавішою.
— Хм, хвіст. Гаразд, припустимо, що далі? — запитала вона, ретельно приховуючи іронію в своїй інтонації.
— Джинси!
— Вони модні, дорогі, мені вони подобаються!
— На побаченні жінка повинна приходити в сукні чи спідниці! Вона повинна бути жіночною і тендітною, щоб чоловікові хотілося її оберігати і носити на руках, а не відвезти в стайню або кудись ще!
— Ти серйозно? — знову здивувалася вона.
Їй завжди здавалося, що джинси — це оптимальне рішення для будь-якого дня, за винятком ділових зустрічей.
Для побачень вони точно підходять. Красиво облягають форми, підкреслюють талію. Що він несе?
— Цілком, а твоя блузка?
— Що з нею не так?
— Вона сіра! І похмура! Де ж романтика? Квіточки, метелики, яскраві відтінки! Ти ж дівчинка!
Краще вже біла або червона, але точно не сіра. Таке відчуття, що після побачення ти збираєшся в магазин або на фітнес!
— Ну, взагалі-то вона не сіра, це стайлінг. Колір дуже гарний! — зауважила дівчина. — Що далі?
— Ти серйозно прийшла на побачення в кедах? А якби я прийшов у кросівках?
Сам Олег прийшов у гарному костюмі. Світлий піджак, під ним сорочка на тон світліша, темні штани, елегантні черевики, дорогий годинник на зап’ясті.
Правда, він справляв враження не Джеймса Бонда, а скоріше пихатого сноба або ділового партнера, тільки Наталка не надала цьому значення, коли вони тільки зустрілися.
Молоді люди познайомилися за день до цього в соціальних мережах. Спілкувалися напередодні ввечері і домовилися зустрітися в кафе, щоб поспілкуватися наживо.
— Ну, і прийшов би! Я з роботи йшла на це побачення, на роботі я не ношу підбори. Я їх в принципі не ношу, якщо що!
— І погано, на побачення з чоловіком потрібно неодмінно одягати високий каблук. Можна і потерпіти заради такого випадку!
— Угу, потерпіти, ну, поїхали далі…
— Твій манікюр? Тобі пора змінити майстра? Або ти так натякаєш, що тобі потрібні гроші на салон?
Вона подивилася на свої руки з акуратним манікюром, який вона зробила всього тиждень тому, і здивувалася ще більше.
Класика, французький, на одному нігті стразики. Що не так?
— У мене є манікюр. У тебе із зором все добре?
— А колір? Де відтінки? Де всілякі дівочі штучки, які так розбурхують чоловічу свідомість? Або ти хотіла сказати, що ти сіра і нецікава?
— Та ну? Навіть так! — Наталка не ображалася, а скоріше посміхалася над ним, але Олег, мабуть, не здогадувався, він продовжував далі тиснути аргументами.
— І ти теж на роботу не фарбуєшся? Ти взагалі бачила дівчат навколо себе? Яскраві губи і тіні, а ти? Тобі що, складно було над макіяжем заморочитися?
— Може, я за природну красу?
У Наталі були нарощені вії, акуратні брови, легка пудра на обличчі, перманентні стрілки вже хоч і вицвіли трохи, але все ж підкреслювали очі.
Їй починало здаватися, що він над нею відверто знущається, якщо не просто приколюється.
— На першому побаченні? Ти серйозно? — парирував він. — Жінка повинна постаратися, щоб чоловік звернув на неї увагу! Ти про це взагалі чула?
— Та ну, підсумуємо. Жінка повинна яскраво нафарбуватися, неодмінно перед побаченням збігати в салон і зробити собі супер-пупер манікюр, а ще зачіску і макіяж.
Неодмінно одягти сукню і шпильки, ах так, напевно, ти забув додати, що вона повинна посміхатися, чи навіть сміятися, як весняний дзвіночок, над його жартами.
Їсти, як пташка або рибка, і бажано не як страус або акула, що там ще? Ах так, може, ще й дати повинна на першому побаченні?
— Ось, я так і думав, що ти мене не зрозумієш. Навіщо було питати?
— Олег, ти реально ідіот чи прикидаєшся?
— Мабуть, прикидаюся! — невдоволено сказав він.
— Ми вчора ввечері домовилися зустрітися за кавою. На твою думку, я повинна була прогуляти роботу, щоб сходити в салон, щоб ти міг облизувати мене очима?
Може, мені потрібно було збігати в магазин, купити собі нову сукню за п’ять тисяч, щоб ти зрадів, коли побачив мене? Ще й туфлі до неї підібрати точно в тон, теж за п’ять тисяч, а краще за п’ятнадцять.
А може, мені краще було на першому побаченні відразу подарувати тобі ключі від свого серця, а заодно від квартири і машини?
Ти взагалі в курсі, що жінка, як власне і чоловік, нічого нікому не винна! Я виглядаю так, як мені подобається. І не збираюся спотворювати себе яскравим макіяжем заради такого віслюка, як ти!
Та й взагалі заради когось! Я, звичайно, розумію, що образ у твоїй голові намальований твоїми власними фантазіями або загальноприйнятими стереотипами, але тобі пора подорослішати – тобі ніхто нічого не винен.
І поки ти будеш шукати ідеал, всіх симпатичних дівчат заберуть у тебе з-під носа. І між іншим, правильно зроблять, тому що таким, як ти, розмножуватися в принципі не варто!
Після своєї тиради Наталка встала зі стільця, мило йому посміхнулася, кинула на стіл сто гривень за свій капучино і вийшла з кафе.
Олег був розлючений її нахабством. Та хто вона така? Як посміла йому все це висловити? Він так нічого і не зрозумів.
Наталці було байдуже, що він думає. Вона вийшла з того кафе, а вже через пів години і думати про нього забула.
Але десь у свідомості зробила позначку – не зустрічатися з козлами із сайтів знайомств. Ну, або хоча б робити це дуже обережно.
