— Вадиме, це наше весілля, і воно пройде так, як хочемо ми! Я не збираюся танцювати під дудку твоєї рідні!
Рита вкотре намагалася достукатися до свого хлопця. За відсутності родичів їй це вдавалося без зусиль.
Але зараз він просто відмовлявся сприймати все, що вона говорила. У нього ніби вселився впертий, який не бажає нічого слухати, грубіян.
— Так? А ти про мене подумала? Ти вірно сказала — це наше весілля, але мої бажання ти не враховуєш! А я хочу інше свято!
— Це не твої бажання! Тобі їх нав’язали.
Розмова швидко перейшла в сварку на підвищених тонах, чого Маргарита не любила. Вона взагалі була прихильницею спокійних розмов.
Саме ця якість і привабила її у Вадимі.
Кілька років вони були колегами, і їй не раз доводилося бачити, як легко й спокійно він вирішує проблеми, не підвищуючи голосу й не виходячи з себе.
Молоді люди зустрічалися рік, потім ще пів року жили разом, після чого вирішили одружитися.
Всю церемонію, аж до дрібниць, майбутнє подружжя продумало саме.
— Вадиме, я не хочу галасливе весілля. Мені ніяково стає, коли тамада починає тягнути гостей на безглузді конкурси.
Та й випивки на своєму весіллі я не хочу бачити. Ми ж із тобою не п’ємо, навіщо це все потрібен! Це наше свято, я хочу, щоб гості його запам’ятали.
— У цьому я з тобою згоден. Набагато краще влаштувати камерне тихе весілля, запросивши тільки найближчих.
— Отже, домовилися? Ніяких викупів, конкурсів для нареченого й ляльок на капоті автомобіля? — Усміхнулася Рита й зайнялася підготовкою.
Однак виявилося, що рідня нареченого рішуче не розуміла такого формату святкування, про що одразу ж повідомила нареченій.
— Ритко! Ти що задумала? Що за «камерне» весілля? Ми стільки років соколика нашого ростили, щоб на його весіллі сидіти в нудьзі та в салаті з огірка колупатися? Ні вже!
Я сама весілля підготую! Як треба, за всіма правилами. У нас буде й тамада, і викуп, і конкурси веселі. Щоб вже погуляти, так погуляти! — мати Вадима не збиралася поступатися майбутній невістці.
— Точно, мамо! Що ще вигадали — не кликати нікого! А як же наша рідня? Не знаю, як у тебе, Ритко, а в нас тільки найближчих майже сто чоловік. А треба ж і друзів покликати, й сусідів, і колег!
— Але я хотіла весілля, яке сподобається тільки нам! Ми з Вадимом вже все вирішили! — Рита намагалася захистити своє свято, але побачила, що наречений не особливо її підтримує.
— Весілля грають для гостей! — Рішуче підсумувала мати Вадима.
Так було щоразу.
Поки родичі жили у себе вдома, хлопець із ними майже не спілкувався. Навіть часом не знав, про що з ними поговорити.
Але коли вони приїжджали, він, немов кролик перед удавом, не смів перечити. Мати й сестра буквально мотузки з нього вили. Тому й Рита, й сам Вадим намагалися уникати спілкування з його родиною.
Будь-якого іншого дня Маргарита, найімовірніше, просто махнула б рукою й дозволила б майбутній рідні зробити все так, як вони хотіли.
Так вже бувало багато разів, коли Рита й Вадим приймали рідню хлопця у себе на свята.
Всі їхні плани щодо розваги гостей летіли шкереберть, і гості самі вигадували новий, абсолютно жахливий план відпочинку.
Вони тинялися по ресторанах, влаштовували галасливі застілля замість екскурсій, театрів і виставок.
Але цього разу йшлося не про черговий день народження, а про весілля.
Рита не збиралася поступатися й вирішила вступити в протистояння з майбутніми родичами.
Не звикла до такого свекруха й зовиця спочатку навіть не сприйняли слова Рити серйозно.
— Ритко, кинь це! Не чуди! Скасовуй усі свої кафешки! Ми вже їдальню замовили, оператора й тамаду.
Між іншим, найкращого в нашому місті! Ми його перед весіллям самі привеземо. Буде все, як у нормальних людей!
Для гостей доведеться звичайно хатинку зняти. Дорого, але весілля раз у житті буває! Вадим сказав, що все оплатить!
— Я не стану нічого скасовувати. І платити Вадим нізащо не стане. Бюджет весілля сформований з наших спільних грошей.
А я проти ваших гостей, тамади та іншого. Або весілля буде за моїми правилами, або його не буде зовсім! Так, Вадиме? — Рита була впевнена, наречений її підтримає, адже й він не хотів галасливого святкування. Але вона помилилася.
— Ну а що Вадим? Ти все вирішила за нас двох. Навіть мене не спитала. Мати діло каже — весілля раз у житті! — хлопець намагався не дивитися майбутній дружині в очі.
Рита нічого не відповіла й просто мовчки пішла до своєї кімнати, наостанок почувши, як свекруха сказала синові:
— Та вже, синку, нічого кращого й не було? Намучишся ти ще з цією істеричкою! Га! Гаразд! Не вийде з цією, ми тобі нову знайдемо! Кращу в сто разів, от побачиш!
Рита зрозуміла, що нічим добрим це все не закінчиться.
Добре подумавши, вона скасувала все, що (розповідь спеціально для сайту – цей день) готувала для свого весілля. У неї зʼявився план, у вірності якого вона переконувалася все сильніше з кожним днем.
Мати й сестра Вадима, побачивши, що Рита перестала сперечатися, вирішили, що вона змирилася, й із запалом взялися до підготовки.
Буквально за пару днів до урочистостей вони навіть вирішили привезти Маргариті нову весільну сукню, оскільки її вибір не відповідав їхнім смакам.
— Що це за нічна сорочка? І в цьому вона до гостей вийде? Сором який! Розмов не оберемося! Танько, телефонуй тітці Ліді. У її доньки на весіллі шикарна сукня була. Встигнемо підігнати під цю паву.
Рита слухала й вже не намагалася вникати.
У день урочистостей, коли всі родичі на чолі з Вадимом покинули квартиру, яку майбутнє подружжя винаймало удвох,Рита викликала майстра й змінила замки.
Потім вона зібрала всі речі хлопця, завантажила їх у таксі, зверху поклавши сукню, яку майбутня свекруха приготувала їй для свята.
Робила вона все навмисно повільно, щоб переконатися, що її не тривожать сумніви, вона все робила правильно!
Не всі стосунки закінчуються щасливим шлюбом.
На жаль.
Їхнє з Вадимом сімейне життя навіть не встигло початися. Він не зміг протистояти рідні, а вони не перестануть втручатися в їхнє життя.
Це означало лише одне: розлучення — питання часу.
Поки Рита збирала речі, Вадим телефонував (розповідь спеціально для сайту – цей день) і намагався з’ясувати, де вона.
Нарешті він надіслав їй голосове повідомлення, що чекати її біля РАЦСу більше не може. Всі гості рушили до їдальні.
Сама Рита нікуди не поїхала, відправивши таксиста з речами до їдальні.
Як відреагував Вадим і його рідня, Рита не знала. Він так і не передзвонив. Мабуть, погодився з думкою рідні про його наречену.
Щоб більше не перетинатися з ним на роботі, Рита вирішила звільнитися.
Невдовзі вона знайшла інше місце, де офісних романів не крутила.
І тільки коли зрозуміла, що готова до стосунків, дозволила собі почати нову сторінку в житті.
Щасливого самостійного життя без родичів нареченого.
