— Я ж на вас, як на ікону молюся, мамо, — з почуттям вимовила Віка, — і чоловікові, і дітям щодня кажу, що ви найкраще, що могла нам доля подарувати
— Вікторіє, знову в тебе на підвіконні пил лежить у три шари! — Наталя
Ніколи Олена цю ніч не забуде. Не спала ні хвилинки. Усе життя перед очима промайнуло. Як Марійку сама на ноги підіймала, як ростила важко… Невже на роду в них так судилося – бабам самотнім з дітьми залишатися, без чоловіків. Ну як так? Скільки доньці про життя своє розповідала. І що дитина в любові має вирости. У сім’ї. Усвідомлено треба дітей заводити
— Відчепіться від мене! Відчепіться всі! Нічого не хочу і нічого мені від вас
— А-аа, ну тут був… так він у хату пішов… Наречена, притримуючи фату, піднялася на ґанок, ще раз озирнулася, раптом натрапить поглядом на Саньку. Слова свідка не підтвердилися: нареченого в хаті не було. — Доню, ти чого сама? – запитала Тамара. – Де чоловік молодий?
— Ох, мій зятю, і щo ж мені з тебе взяти? — Пізно, Томо,
— Та не потрібна нам картопля, тату, – сумно подивилася донька. – Коли-небудь я стану старшою, почну тягнутися до землі, тоді й посадимо її, можливо. А поки я вашою картоплею по горло з дитинства сита
Перевертаючись в ліжку з боку на бік, Валентина важко зітхала в темряві, аж доки
— Дімо, що в нас діється? — запитувала Ольга. — Нормально все в нас, — байдуже відповідав Діма. — А що тебе не влаштовує? — Не можна ж сумувати так довго? Ти ж живий! — А хто встановлює терміни, коли можна сумувати, а коли ні? — Батьки покидають нас! Це нормально
— А я тобі кажу, що ніхто… ніхто б не зрадів, — схлипувала мати,
– Бо я дивлюся, ти розпатлана, у халатику, гелем для душу пахнеш. А син де? – Борис виставив груди і зробив кілька кроків у напрямку до майстра. — А ну йди звідси. Кабельне він тут підключає.
Віра ходила з кута в кут по квартирі, немов загублена душа. Ніяк не могла
Зморився… Старію, мабуть. Щось гості стали втомлювати. Краще самим ходити — захотів, встав і пішов… і жодного тобі брудного посуду. — Ну, ти ж любиш готувати! Бачив, як Панасюки вмить зміли твій м’ясний рулет? Він і справді в тебе вийшов дуже смачним! Нічого ж не лишилося
Нарешті гості подалися! Ілля видихнув із полегшенням і заходився допомагати дружині збирати зі столу
— Свинячі вушка, кажеш? А ти часом не закохалася? Кажуть, пересолена їжа — вірна ознака гулящої дружини. — Гена! Хто тобі таку нісенітницю сказав?! — спочатку Валі було смішно, вона думала, що чоловік жартує. Але він, розлютившись від її сміху, схопив за скатертину і смикнув
На танцях у будинку культури Валя давно помітила того красеня – широкоплечого, статного хлопця.
— А ось так! Мене інше дивує: станеш Любі говорити про її Славка, а вона на захист грудьми кидається. Він об неї ноги витирає, нічого не цінує — ні сім’ю, ні дітей, ні нашу з чоловіком допомогу, зате для дочки він ідеальний
Ніна Вікторівна з чоловіком живуть у власному будинку за містом, а їхнє міське помешкання
І того ж вечора чоловік примчав до Яни в супроводі своєї матусі. Навіщо? Вмовляти залишити дитинку. — Ти ж стільки заради цього перенесла, – почала канючити свекруха. – Стільки грошей було заплачено, та й ти вже не молоденька. Якщо не хочеш виховувати, то нам віддай
— А от про гроші, зрозуміло, що я сказала лише жартома. Ось такий злий

You cannot copy content of this page