— Мамо, ми думали, ви приїжджатимете в гості… — В гості! — фиркнула Наталія
Семен насилу підняв важке відро з молоком, що тільки-но віддала Зорька, їхня годувальниця. —
Теплий весняний день. Ніжна зелена димка висіла в повітрі. Ліза завжди любила чарівне пробудження
— Сина я розумію, — говорить Любов Вікторівна. — Це ж просто неможливо вже
— Сашко, дивись, що купила, — Катя поставила перед чоловіком подарунковий пакет і почала
Напевно, вже тоді Дмитрові варто було б звернути увагу на аж надто явний ентузіазм
Дивна річ це життя. От жив собі Петро Федорович, чоловік поважний, з добрим серцем.
— Він мене не слухає, каже мені — мовчи, жінко, тобі ніхто слова не
Бувають же в житті історії, хоч кіно знімай, хоч у книжку записуй. От і
На роботу Віра того дня йшла з тягарем на душі. Ще напередодні не могла