— Так, діти мої, я розповіла про вас Миколі, що ви в мене найкращі: і син, і невістка, й онуки, й що я вас дуже люблю. Зустрілися ми вчора зовсім випадково, й прожитих років немов не було. Ось такий щасливий ювілей у мене вийшов! Дякую вам, мої хороші, що влаштували мені таке свято
Життя Євдокії Степанівни раніше було насиченим і щасливим. Чоловік її, Левко, був впливовим посадовцем,
— Я своїх синів у вісімнадцять із дому вигнала, — нагадала вона. — І що? Сашко вже третій ресторан відкрив, а Дмитро, сама знаєш, мер міста, хай і невеликого, але міста. Свободу дітям треба давати, сво-бо-ду
Розлучатися в п’ятдесят було страшно. От у двадцять вона легко розлучилася й не думала
— Довго не гуляйте, проведи дівчину й повертайся раніше, поговоримо. — Вона вам що, не сподобалася? — злегка напружився син. — Навпаки. Сподобалася, і навіть дуже. Ось тому й треба поговорити
Василь, Василько, наш любий синочок, розумник і добрий хлопець, оголосив, що збирається одружуватися, і
У ньому гордо зеленіли салат, базилік, петрушка, а внизу красувалися мініатюрні помідори. — Ну давай, подивимося уважніше… — почав було Олексій, але тут же замовк, побачивши ціну. — Скільки тисяч тисяч?! — скрикнула Ірина, вихоплюючи буклет
— Синочку, ти питав, що мені подарувати на ювілей? Я вирішила! — заявила Маргарита
На кухні було тепло, і Таня розстебнула верхній ґудзик своєї кофтинки. На її шиї Семен побачив ланцюжок із кулоном… На якусь мить він втратив дар мови. На кулоні був образ Божої Матері, як і на тій прикрасі, яку він колись подарував дружині
Уже двадцять років минуло, як Семен Іванович лишився сам-самісінький у своєму домі… Став він
— Я хочу попросити у вас пробачення за те, що була боягузливою й не відстояла вас у батька. Я прожила життя з коханою людиною, але жодного дня не була щасливою, бо поруч не було вас, моїх любих хлопчиків. Інших дітей у нас із чоловіком не трапилося
Вихідний, але Андрій, як завжди, у своїй майстерні. Під майстерню він придбав і обладнав
— Льоня навчається на першому курсі в медичному університеті. Ой, і не кажи, гени все-таки велика сила. Ні, нічого не знає. Він так і вважає Володю батьком, а мене матір’ю. Розповісти правду? А кому вона потрібна ця правда? Навіщо його хвилювати?
Льоня проспав. Просив же маму збудити його раніше, та ні, вона пожаліла синочка, вихідний,
Квартира більше нагадувала звалище непотрібних речей, купи яких лежали скрізь, починаючи з підлоги й закінчуючи піаніно. На піаніно чомусь стояв заляпаний до чорноти електричний чайник і каструля
Микита не хотів іти на п’ятдесятирічний ювілей шефа, але цехова солідарність вимагала його присутності.
— Не заходь поки що, — крикнув він сестричці, його серце тривожно закалатало. Сам кинувся на кухню. Так і є! Усі конфорки на плиті були ввімкнені, а на підлозі валялася розлита каструля борщу, який зварила Ольга перед тим, як піти на роботу, її старання пішли прахом
Повернувшись додому з інституту, Славко застав свою молодшу сестричку Свету на сходах біля квартири.
— Алло, ми з тобою люди не молоденькі, я особливо. Ти мені дуже подобаєшся. Анечка до тебе прив’язалася, давай не будемо гаяти час і спробуємо жити разом, якщо я тобі не противний.  — Не противний, — відповіла Алла. І живуть вони вже майже рік
Зранку Алла з’їздила на могилку до мами. Вчора було прощання з нею. Людей прийшло

You cannot copy content of this page