Життєві історії 0
– Приб’ю, зараза! – Микола бив кулаками в двері будинку, а люди, що зібралися, вмовляли його.. – Коля, ну що ти робиш? Завтра знову пробачення проситимеш! І не соромно? Двох діточок нажили, Нінка твоя ніколи ніякого приводу не давала, а ти себе ганьбиш, і її теж!
– Приб’ю, зараза! – Микола бив кулаками в двері будинку, а люди, що зібралися,
Життєві історії 0
Після розмови Ліля якийсь час приходила до тями. Чоловік вимкнув плиту і вигнав хлопців з кухні, розуміючи, що щось відбувається. — У Христини є син, — нарешті промовила Ліля, — і її зараз позбавляють батьківських прав. Хлопчик у притулку. — Який кошмар… Так і знав, що вона ще з’явиться в нашому житті.
Максим думав, що сьогодні якесь свято. Адже в холодильнику було так багато їжі! І
Життєві історії 0
Рік тому він пішов некрасиво, по-злодійськи. І пішов би, залишивши тільки записку з банальним повідомленням: «Вибач, покохав іншу, йду». Але Наталка того дня повернулася з роботи набагато раніше, ніж зазвичай, і застала чоловіка за збором речей.
Стоячи перед дверима своєї квартири, Леонід вагався, ніяк не наважуючись натиснути на кнопку дзвінка.
Життєві історії 0
На білому атласі лежала красива жінка з восковим обличчям. Здавалося, вона просто спить. Довго дивилася Оленка, потім повернулася до Петровича і тихо запитала: – Дідусю, ви ж її не всерйоз закопаєте?…
На білому атласі лежала красива жінка з восковим обличчям. Здавалося, вона просто спить. Довго
Життєві історії 0
Дорога — як випробування. У салоні машини панує дзвінка тиша, а в голові крутиться рій гострих, тривожних думок. Чому Ігор кличе саме її? Що такого могло статися, щоб перед самим кінцем людина покликала колишню невістку, а не рідних?
— Марія Андріївна, вам дзвонять, — медсестра заглядає в кабінет, обережно визираючи з-за дверей.
Життєві історії 0
— Ну, що ти, бабусю, не треба грошей, я сама все куплю! — Який там сама! У тебе весілля на носі, ніби я не знаю, яке все зараз дороге. Бери, не сперечайся. До речі, у мене для тебе подарунок є, почекай, зараз дістану. Бабуся довго рилася в шафі і шаруділа пакетами, поки, нарешті, не витягла невеликий рожевий.
Мама подзвонила і якимось тонким дитячим голосом сказала: — Христина, ти можеш приїхати… Серце
Життєві історії 0
– Немає в тобі, Зінка, родзинки ніякої, – сказав він їй на прощання і поїхав до молодої, модної і начиненої такими необхідними йому родзинками коханки, прихопивши із собою дві валізи речей. Три дні Зіна лежала і не хотіла нічого, навіть жити. Подумки перебирала симптоми зради, на які не звертала жодної уваги. Задавалася філософськими питаннями…
Дванадцять років Зіна була рибкою, зайчиком і кішечкою, а тут раптом, якось зовсім несподівано
Життєві історії 0
— Я сказала, йди на свою кухню і знай своє місце!!! — гримнула свекруха у відповідь Вікторії. — Я тобі зараз піду!!! — закричала Віка. — Ти у мене зараз з балкона вилетиш, стара карга! Перше бажання Віки, коли вона побачила свекруху у себе в квартирі зараз, і було таким, щоб її викинути…
— Забери Дашу із садочка сьогодні! А то я не встигаю! – зателефонувала чоловікові
Життєві історії 0
— Потерпи ще трохи. Скоро все закінчиться. Але схоже, Валентина Петрівна тільки розігрівалася. Після основних страв тамада запропонував гостям висловити побажання молодим. Кілька друзів виголосили теплі промови. Батьки Лізи побажали щастя і взаєморозуміння. І тут встала Валентина Петрівна…
Ліза знала, що планувати весілля — справа нервова. Читала про це статті, слухала подруг.
Життєві історії 0
У той момент до палати вбігла Наталя. Вона була в люті, але, побачивши, як мама Соні посміхається — вперше за тижні — зупинилася. І вперше подивилася на Соню не як на проблему, а як на дівчинку, яка втратила найдорожче. Пізніше, коли мама пішла з життя, Наталя…
Мачуха забороняла Соні ходити до мами, яка вже була однією ногою на тому світі,

You cannot copy content of this page