Життєві історії 0
— Що?! — скрикнула Людмила Петрівна. — Ти смієш ставити ультиматуми?! Синку, невже ти дозволиш… — Мамо, замовкни! — несподівано гримнув Саша. Свекруха замовчала на півслові. У тиші, що настала, було чутно, як цокає годинник на стіні. Саша повільно підійшов до дружини…
Олена завмерла, стискаючи в руках валізу. Ще секунду тому вона була впевнена, що зможе
Життєві історії 0
І так мене все це замучило, що одного разу я запитала прямо: — Тату, а ти теж мамі роги наставляв? — Ти що, донько! — Він замахав на мене руками. — Що ти таке говориш?! — Адже хороший зрадник зміцнює шлюб, — єхидно відповіла я.
У моєї дочки не буде бабусі та дідуся. Після того, що зробили мої батьки,
Життєві історії 0
“Тільки прийшла, а вже показує характер”. — А чай ти будеш? Чи тільки компот і сік п’єш? Вибач, ні того, ні іншого немає, можу запропонувати тільки чай, — з сарказмом сказала Оксана, наливаючи в чашки чай. — Оксано, припини, — гримнув на неї Микита.
Оксана готувала вечерю і наспівувала. Нарешті вона порадує Микиту. Вони прожили разом десять років.
Життєві історії 0
Сергій грюкнув кулаком по столу так, що тарілка підстрибнула. — Марино! Замовкни! Данилко злякано заплакав. Марина кинулася до сина, притиснула до себе, а сама шепотіла тремтячими губами: — Не кричи при дитині… прошу тебе… Але Сергій…
Марина вийшла заміж рано — їй було всього двадцять, коли вона познайомилася із Сергієм.
Життєві історії 0
Ольга вийшла з ліфта з двома пакетами і побачила біля своїх дверей незнайому жінку, приблизно шістдесяти років. Невисокого зросту, повну, у квітчастій сукні.  Поруч з нею стояв хлопець. Худий, високий, в окулярах. На підлозі стояла пухка сумка. — Добрий день. Ви до нас?
Ольга була в магазині, коли їй зателефонувала сусідка. — Олечка, привіт. Тут у вас
Життєві історії 0
Ольга хвилювалася. Вона знала, що батьки Андрія її не схвалюють. Не хочуть, щоб Андрій з нею зустрічався, а він пішов розмовляти з мамою про одруження. Упевнений, що батьки зрозуміють.  Спочатку вони так перелякалися, що вирішили все від усіх приховати, а від дитини позбутися.  Ось тільки в процесі обстеження для переривання, у Олі виявилися деякі проблеми, і лікар порекомендував подумати.
– Мамо, я одружуюся з Ольгою. У нас буде дитина, — заявив Андрій, повернувшись
Життєві історії 0
— Ти в своєму розумі? — прошипів він, роблячи ще один крок вперед, втручаючись в її особистий простір. — Яке ти маєш право вирішувати, кому приходити в мій дім?  Це моя сестра! Моя рідна кров! Вони приходять не до тебе, вони приходять до мене! А ти, як моя дружина, повинна бути гостинною. Це твій обов’язок!
— Чому ти не пустила мою сестру? Олег не увійшов до квартири — він
Життєві історії 0
Хлопець спершу не зрозумів, про що йдеться. Але коли вона встала на одне коліно і простягнула йому оксамитову коробочку, злегка занервував… — Пропоную узаконити наші стосунки і бла-бла-бла… Щоб разом: у горі і в радості, з нежиттю і без, у багатстві і фінансовій ямі… — продовжила виставу Наталка. Сашко мовчки спостерігав.
— Ну, Саня, ти даєш. Вбив наповал! Проміняти Наталку на таке непорозуміння! Це ж
Життєві історії 0
– Як ти? – Варвара подивилася на Гену з занепокоєнням. – Як завжди, – він зітхнув. – Думаю, як би Алінку звідти забрати. – Ти знову про це? Гена, я розумію, тобі важко, але… суд же відмовив. – Я знаю, – Гена провів рукою по волоссю. – Але я не можу просто сидіти і дивитися, як цей… цей тип з нею розмовляє. Вона мені сама розповідала, як він грубить їй, і веде себе, ніби її взагалі не існує.
Гена сидів на лавочці в парку, спостерігаючи за тим, як його дочка, Алінка, ганяє
Життєві історії 0
Так, за п’ятнадцять років могло і повинно було змінитися багато чого. Зрештою, сама Ілона за цей час стала відповідальним секретарем губернатора, а це вже щось.  Іноді вона згадувала студентські роки, і їй ставало цікаво, якими стали колишні однокурсники. Але на зустрічі не ходила і навіть не знала, чи були вони…
Ілона твердо вирішила, що відбере чоловіка у Машки. Ну, не зовсім, звичайно. Назавжди він

You cannot copy content of this page