Щомісяця він надсилав гроші, навіть більше, ніж обіцяв. — Беру понаднормові, — казав він по телефону. І Ліза намагалася вийти додатково на зміни і відкласти грошей побільше, щоб вони швидше накопичили потрібну суму.  Потім вони, як і домовлялися, взяли квартиру в іпотеку і оформили її на Максима.
Ліза зателефонувала батькам Максима, і вони повідомили, що не уявляють, де він… «Схоже, саме
— Все гаразд? — запитала вона. — Так, звичайно. Ходімо, представлю тебе. І почалося…  Поблажливі погляди, ввічливі посмішки, за якими читалося: «Де він її знайшов?»
— Ти мене ганьбиш! — прошипів Олег їй на вухо, стискаючи руку так, що
— А це звідки така красуня? Прямо принцеса Веснянка. — Стас, це моя нова сестричка, Олеся. Чого злякалася, сестричко, підходь з другом познайомлю. Олеся розчервонілась, готова була провалитися крізь землю, сльози виступили на очах. Вона розвернулася і знову втекла за будинок. 
– Ой, яка вона у вас руда, та вся в ластовинні, ха-ха-ха! – веселився
— Мамо, тато, це нечесно! — злилася Надя.  Вона знала про стан сестри і вже встигла її привітати. Але та ні словом не обмовилася, що вони збираються в’їжджати в цю квартиру.  — Олена ж не завтра народжує! Нехай вони з Колею іншу знайдуть, навіщо в мою їм заїжджати?
— А ще чого! — обурилася Надя, почувши цю новину. — З якого дива
Заяву на розлучення Ольга подала. Знайшла гроші і подала. Дмитро розлютився: – Ах ти, зміюка! Думав, що одумаєшся! Терпів твої витівки: вона, бачте, окремо житиме! 
– Діма, ти ж чоловік! – здивувалася Ольга, немов побачила чоловіка вперше, – ти
Алла на мить зупинилася, її погляд ковзнув по флакону з корвалолом, по страждальному обличчю свекрухи, по червоному, як рак, чоловікові.  Вона оцінила розстановку сил за частку секунди. На її обличчі не відбилися ні збентеження, ні гнів. Натомість її посмішка стала тільки ширшою, перетворившись із розслабленої на сліпучу і зухвалу.
— Передай своїй хижачці, що якщо вона ще раз влаштує нічний концерт, я викину
— Тобі ж ніщо не загрожує, — пирхнула свекруха. — Просто подумай. А раптом тобі завтра хтось зустрінеться? Молодий, гарячий. Він не захоче жити в бабусиній трійці. — Він не захоче жити з колишньою свекрухою в кімнаті на двох, якщо я цю трійку віддам, — видихнула Наталя. — А де, вибачте, ваш синок? 
— Навіщо тобі таке дороге житло? Купи квартиру скромнішу, а різницю віддай нам, —
— Андрій, ну, як ти не розумієш? Не потрібна мені їхня квартира. Прикро, що вони до мене так ставляться.  Просто б сіли з Тамаркою поговорили, і все б я їм залишила. А згадай, коли тато пішов у засвіти? У нас діти маленькими були, як нам гроші потрібні були. 
Вона, задумливо, поклала телефон біля себе на диван. Тут поруч з’явився чоловік, обійняв: —
— Мамо, як ти? — Коли трохи розходишся, ніби нічого, а як полежиш, знову всі суглоби болять. — Завтра до лікаря підемо. Подивимося, що скаже. — Що скаже? — махнула рукою мати. — Знову купу ліків випише, стане трохи краще, а через місяць все по-новому.
– Мамо, як ти? – Даша почула, що мати не спить. Та відкрила очі
Раптово Олексій торкнувся правого навушника і заговорив. – Так, мамо, слухаю… Ні, вона пішла в магазин… Мамо, я все вирішив. Так, ти мала рацію від самого початку…  Із роботою все гаразд: мене переводять туди з підвищенням, і квартиру будуть перші три місяці оплачувати…  Зрозуміло, вона зі мною не поїде. Нехай залишається тут. Навіщо вона мені в новому житті? Не переживай, я все вирішу… 
– Ні, я Олі нічого не сказав. І поки що не збираюся. Олексій говорив

You cannot copy content of this page