Життєві історії 0
– Тепер сюди йди, – він чекав її на кухні. – Ти навіщо відкрила другий пакет молока? – Я не помітила, що вже є відкритий. – А чим ти дивилася? Регіна мовчала. Чим вона дивилася? Очима!
– Як ти не розумієш, – чоловік вдарив рукою по керму. – Це зруйнує
Життєві історії 0
Бурдюк завжди йшов поруч і слухав його міркування про Теорію Хаосу в світлі останніх публікацій в наукових журналах.  Йому подобався голос його людини, але не подобався його похмурий тон. І він знову бурмотів щось собі під ніс. А чоловікові здавалося, що кіт розуміє його. – Ось же, – говорив він…
Чоловік прийняв рішення. Ну, не залишати ж кішку в очікування поповнення тут у лісі?
Життєві історії 0
Повернувшись із магазину, Тамара оголосила синові, що дівчина «чомусь розсердилася і пішла». — Я її попросила допомогти з посудом, а вона образилася! Злякалася за свій манікюр! — збрехала жінка, — Ну і кого ти до мене привів? Вона ж ніженка і білоручка, їй слова не скажи! Віктор розсердився…
Євгенія розкрила рот і, повернувшись до господині квартири, похитала головою, не в силах впоратися
Життєві історії 0
Серце впало вниз. Олена зрозуміла, що її таємниця розкрита. — Андрію, це мої гроші на чорний день, — почала пояснювати вона, знімаючи куртку тремтячими руками. — Я збирала їх для нас, але на екстрені випадки. — Які екстрені випадки? — гарячкував чоловік…
Олена запізнювалася на роботу і, поспіхом збираючись, забула закрити ноутбук. Банківський сайт залишився відкритим,
Життєві історії 0
Він сів навпроти. — Тома, зрозумій. Я люблю тебе. Але Клавка… вона інша. — Краща? — Не краща. Просто інша. З тобою у мене пов’язані і дім, і діти, і побут. З нею я відпочиваю. Від усього цього. — Відпочиває він!
Тамара Іванівна дізналася, що її чоловік зустрічається з сусідкою по дачі, коли прийшла до
Життєві історії 0
Дядько Сергій пробурмотів щось нерозбірливе, але, схоже, доброзичливе і повільно пошкандибав до вітальні.  — Женька, де ти пропала? — пролунав з кухні вимогливий голос.  Щось шаруділо, дзвеніло, і я, підкорившись долі, зобразила привітну посмішку і пішла до тітки і сестри…
Батьки, як зазвичай влітку, оселилися на дачі, тож розбиратися з несподіваними гостями мені довелося
Життєві історії 0
— Маша… донечко. У кутку сиділа жінка, вона була коротко підстрижена, бідно одягнена, жінка дивилася на Машу. — Мамо, — закричала Маша і кинулася до неї.
Катя дивилася на нову дівчинку, яка стояла і озиралася по сторонах, готова ось-ось заплакати.
Життєві історії 0
– Терміново приїжджайте. У нас проблема. Ваша мама не в собі… Діти злякалися і відразу ж з’явилися на заклик батька. – Тату, що сталося? – схвильовано запитала дочка прямо з порога, – де мама? Петро Артемович не встиг нічого відповісти, оскільки з іншого боку син уже відчиняв двері своїм ключем.
Петро Артемович скорботно похитав головою: – З нашою мамою щось не так, і я
Життєві історії 0
— Я не просила ні вас, ні Сьому любити мою дочку. Я просила тільки про повагу. І бачу, що ви зовсім не прислухалися до мого прохання.  Віра Тимофіївна, мені здається, що ви у нас занадто затрималися. Чи не час вам повертатися до себе? 
— Не смій чіпати продукти, які я купую! Ти мені чужа і ніколи рідною
Життєві історії 0
– А мене все в ній влаштовує, мамо. Не чіпай, буль ласка, мою наречену! – Ох, сину, краще б ти з нами жити залишився. Хіба я погано за тобою всі ці роки доглядала?  Завжди все приготовано, прибрано, попрасовано… Та й гроші твої у мене були б ціліші. А зараз ви куди і скільки витрачаєте?
– Ми з батьком тебе не марнотратником виховували. Зрозуміло, що це її рук справа.

You cannot copy content of this page