— Антон, слухай, у мене прохання. Можеш допомогти мамі банки відвезти? Вони на балконі
— Я не можу, Настя. У мене і так все догори дригом. Міша мотається
— Оль, я помию. Тільки пізніше, добре? Сил зовсім немає, — голос Максима, лінивий
— Відвезла? — тихо запитав він. — Відвезла. — І як вони? — У
— І що, за весь день навіть підвіконня протерти руки не дійшли? Голос Людмили,
— Відтепер усі твої покупки будуть проходити під моїм контролем. Навіть у супермаркет будеш
— Сподіваюся, у вас буде хлопчик, — свекруха поставила чашку на блюдце і уважно
– Я теж хочу зустріти свято, а не провести його на кухні, обслуговуючи гостей.
— Наталя, ось яка справа… У мами скоро ювілей, гостей буде багато, а у
– А ти, Юлька, зовсім із головою не дружиш, якщо таке начудила! – кричав