— Та що ти кажеш, Оленко! — голос сестри в телефоні звучав здивовано. —
– Чоловіче, не штовхайтеся. Фу. Це від вас смердить? – Вибачте. – пробурмотів чоловік,
– Ну, хто що привіз, той те і їсть, – оголосила я цим вічним
— А ще вам дуже пощастило з дружиною, — лікар кивнув кудись убік. Він
— Марина, тільки поводься тихо, благаю! Рот на замок, очі в підлогу. Нам дуже
— Знаєш що, — роздратовано сказала Оля колишньому чоловікові, — сподіваюся, що ти опинишся
— Оленко, ти ж розумієш, що без тебе ніяк не можна! — голос Валентини
Брат витримав паузу, підморгнув мені і голосно, з відтяжкою видав: — Ну, за нашу
— Негайно поверніть гроші, які вам Льошка дав! Він не мав права! Це дитячі
Мій чоловік вважав, що продуyкти у холодильнику з’являються самі по собі. Я припинила ходити