Життєві історії 0
— Ні, я не дам ще грошей твоїй мамі! Досить! Нехай сама розбирається зі своїми боргами — я умиваю руки! — Тобто ти справді вважаєш, що відпустка в Туреччині важливіша, ніж допомога моїй матері? — голос Ігоря дзвенів, наче натягнутий дріт. Аліна відвернулася від вікна, де дивилася, як весняний дощик безсовісно шльопав по склу.
— Ні, я не дам ще грошей твоїй мамі! Досить! Нехай сама розбирається зі
Життєві історії 0
– Антоне, дай мені ключі від машини, будь ласка. Маму терміново потрібно відвезти в поліклініку. Віра простягнула руку до чоловіка, який лежав на дивані. – Впораюся за дві години максимум, привезу твою красуню цілою і неушкодженою. Антон навіть не підвів очей від телефону. – Ні. – Як це ні?
– Антоне, дай мені ключі від машини, будь ласка. Маму терміново потрібно відвезти в
Життєві історії 0
Двері грюкнули так, що затремтіли шибки в сусідських вікнах. Марина босоніж стояла на ганку в тонкому халаті, і перші сніжинки вже лягали їй на плечі. — Ігор, відчини! — стукала вона в двері, але зсередини долинали тільки злі кроки і гуркіт посуду. — Досить дуріти, я замерзну!
Двері грюкнули так, що затремтіли шибки в сусідських вікнах. Марина босоніж стояла на ганку
Життєві історії 0
— Я готовий повернутися! Але тільки на своїх умовах. Ти двічі на день почнеш готувати свіжу їжу, все одно з дому працюєш. Кота цього, пилозбірника нещасного, виженеш. Він мене дратує! І, найголовніше, ти повинна вибачитися перед моєю матусею. Хто тобі дав право мамусю з квартири виганяти? Вона досі ображена…
— Я готовий повернутися! Але тільки на своїх умовах. Ти двічі на день почнеш
Життєві історії 0
– Аліна! – голос свекрухи зривався на вереск. – Ти де? Ти доїхала? Ти вже на дачі? – Ні, я ж написала – автобус зламався, я повернулася. Стою біля дверей, зараз зайду і… – Не заходь! Аліна завмерла з ключем у замку. – Що?!
– Аліна! – голос свекрухи зривався на вереск. – Ти де? Ти доїхала? Ти
Життєві історії 0
Олена завжди мріяла про дитину. Коли вона дізналася, що при надії від чоловіка, з яким провела всього одну ніч, вона не засмутилася, а навпаки, була дуже щаслива. Вона відразу повідомила йому про свій стан, але він відповів, що не готовий бути батьком і не збирається допомагати їй матеріально.
Олена завжди мріяла про дитину. Коли вона дізналася, що при надії від чоловіка, з
Життєві історії 0
— Вася, у мене мало грошей на картці. Перекажи п’ять тисяч, будь ласка. — Я? Гарна справа. Гості твої, день народження твій, а платити повинен я! Повернеш все із зарплати. Наступного разу розраховуй свої можливості…
— Вася, у мене мало грошей на картці. Перекажи п’ять тисяч, будь ласка. —
Життєві історії 0
Інна стояла в магазині і розгублено дивилася на прилавок, вона знала, що всі ці жінки, які зібралися тут, всі вони обговорюють і засуджують її, Інну. Її це, звичайно, ображало, і дівчині хотілося піти, втекти, сховатися від їхніх очей і довгих язиків, але… Вона не могла, тому що до божевілля хотіла томатного соку. – Сік томатний?
Інна стояла в магазині і розгублено дивилася на прилавок, вона знала, що всі ці
Життєві історії 0
— Утримуєш? Я працюю тут без вихідних! — кинула в обличчя чоловікові Анна. — Платиш за квартиру? А хто оплатить мої роки і нерви? Ніхто!… — Досить робити з себе жертву, Аня! Ти прекрасно зрозуміла, що я мав на увазі! — його голос, різкий і чужий, різав слух, змушуючи стискатися серце. Вона сиділа навпроти, вчепившись пальцями в край столу, відчуваючи, як по спині біжать мурашки від сорому і злості. Кафе було занадто світлим, занадто публічним місцем для цієї розмови.
— Утримуєш? Я працюю тут без вихідних! — кинула в обличчя чоловікові Анна. —
Життєві історії 0
Чоловік заворушився в ліжку, і Мілана прокинулася. Потягнулася до нього, обійнявши однією рукою, не дала підвестися. – М-м-м… Не йди, будь ласка… – вона притулилася чолом до його спини. – Не пущу нікуди, ні в яке відрядження… – закинула на нього ще й ногу, і зробила вигляд, що сопе.
Помста – це страва, яку подають холодною. Не ображайте розумних жінок…   …Чоловік заворушився

You cannot copy content of this page