– Що ти тут робиш? – Бабусю приїхав перевірити, – Антон злодійкувато ховав руки за спиною. – Що в тебе там? – Та так, нічого. – Ну ж бо, показуй! Уперше в житті Людмила накинулася на брата і раптом побачила в його руках бабусину брошку…
– Бабусю, що ти накоїла! Навіщо ти переписала будинок на Антона? – По-перше, це
– Я нікуди не поїду, – донеслося ледве чутне з кімнати, де на ліжку лежала бабуся. – Ось бачиш, вона не поїде, – розвела руками сестра. – Бабусю, лікарка має рацію, краще діагностувати й вилікуватися, ніж довести себе до…
– Треба було раніше вирішувати питання зі спадщиною, а тепер що? Як будемо ділити?
Сергій, вислухавши матір, не соромлячись у виразах, пояснив їй, що він думає з приводу цієї «розкішної» пропозиції: — Даром мені не потрібен твій будинок! З іпотекою розберемося, грошей ще трохи відкладемо і купимо собі ще кращий!
Нахабство свекрухи, Алли Костянтинівни, Наталку завжди вражало. Мати її чоловіка, Сергія, була досить своєрідною
— Куди це ви зібралися? — грубо запитала Соня. — Ану, дай мені Таню. Зараз я з нею сама поговорю. – Алло, Танюшко, привіт, моя дорога! – медовим голоском заговорила Соня. – Тут твій чоловік якусь нісенітницю про гостей несе. 
— Навіть не думай погоджуватися! — ледь чутно прошипіла Таня чоловікові на вухо. —
Чоловік з’явився з кухні, розгублений. — Що сталося? — Твоя дружина з глузду з’їхала! Виганяє нас! — Іра, припини, — попросив Олег. — Ми ж домовилися потерпіти. — Ти запропонував, — поправила дружина. — Я не погодилася.
Квиток на зворотний рейс Іра змінила в останній момент. Хотілося додому, до звичного укладу,
— Давай, — зважилася вона. — Тільки… — Тільки без зобов’язань, — підхопив він. — Просто дружня зустріч. А там подивимося. У цей момент повз них пройшов Олег. Кинув швидкий погляд, відвернувся. ..
— Сашуль, ти вже знаєш? — випалила Олеся подрузі з порога. — Я сама
Даша була єдиною дочкою і отримала в спадок невеликий будинок за містом. Артем тоді сказав: — Продамо і купимо машину. Мені давно потрібна. Не «нам», а «мені». У цей момент Даша остаточно усвідомила, що сім’ї у неї немає…
Даша не хотіла визнавати навіть самій собі, що за сім років шлюбу від неї
Коли вона повернулася додому, квартира зустріла її незвичною тишею. «Може, пішов кудись?» — з надією подумала вона, знімаючи туфлі на порозі. На кухонному столі виявилася записка, недбало написана Віктором: «Пішов до Сергія. Не чекай». Марина видихнула з полегшенням…
— Ще раз хоч пальцем до мене доторкнешся, я все розповім своєму братові! І
Одного разу до видавництва надійшло запрошення на презентацію роману Михайла.  «Приходьте підтримати молодого, але багатообіцяючого автора», — було зазначено в тексті. — Підеш? — запитала колега, знаючи їхню історію. — Ні, звичайно, — відмахнулася Наталка. — Ще чого не вистачало.
— Ти знову в цій пошарпаній футболці? — Михайло відірвав погляд від ноутбука і
— Ой, братику! Вчасно, молодець. А то твоя колишня дружинка вже поліцію збиралася викликати, щоб нас у камеру відправити. Уявляєш, яка ненормальна? — Це правда? — запитально подивився Микита на Лілю.
Повернувшись з відрядження, Ліля вирішила забігти в місцеву кулінарію, що розташовувалася на першому поверсі

You cannot copy content of this page