Вже через тиждень після весілля Галці хотілося завивати. Ні, Гена любив її як і раніше, був ніжним і уважним. Навіть квіти двічі приносив.
Один раз троянди, а вдруге – тюльпани, фіолетові. Ось з них, з цих тюльпанів, все і почалося…
…Повернувся Геннадій з роботи і відразу до дружини з букетом у кімнату зайшов.
А тут і Марія Аркадіївна з’явилася. І – з посмішкою, ніби жартома:
– Ох, розбещиш ти дружину цими квіточками, синку. Вона і так у нас принцесою живе, від телевізора не відходить.
А в магазин за соняшниковою олією йти мені довелося. Але це нічого. Я свою нову улюблену дочку зайвий раз турбувати не буду.
Сама доковиляю на старості років, якщо вже немає помічниці…
Ось так, все в одну купу. І дочка улюблена, і допомоги від невістки немає на старості років. Мабуть, букет її сильно зачепив.
Свекор Павло Петрович — той у кращому випадку парфуми «Лілія» дружині приносить. І де він тільки таку старовину знаходить?
А до квітів він ставиться, як до баловства. Або зайвої трати грошей. Тепер ось і свекруха теж.
Власне кажучи, яка у неї старість. Нещдавно тільки на пенсію вийшла, і то не за віком, а за вислугою років, — вчителям так можна.
І тепер ось вона щосили вдома вичитує, а Галці дістається. Адже увімкнений телевізор у її кімнаті був просто для звукового фону, в тиші вона з дитинства сидіти не любила.
Насправді Галина писала курсову роботу, і свекруха це добре бачила.
Відносини з Марією Аркадієвною у них не склалися ще до весілля з її сином. Навіть коли Галка вперше прийшла знайомитися.
Та примудрилася майбутній нареченій сина прочитати нотацію про те, що куртка на ній — не по сезону, потрібно одягатися тепліше.
І не так яскраво, заміжній дівчині це буде не до лиця. А ще чоботи у Галки на тонкій підошві, — коли тільки ця фурія встигла все розглянути?
Цей виховний тон свекруха у відносинах з невісткою взяла відразу. До цього вона Галку ніколи не бачила і навіть по телефону парою слів вони не перекидалися.
Але чомусь Марія Аркадіївна вважала, що все про невістку вже знає, — і в основному не дуже хороше.
Тому вони з Геннадієм і хотіли відразу зняти квартиру, щоб жити окремо. Але тут у Марії Аркадіївни почастішали напади високого тиску.
Вона почала всюди голосити:
— Ось звалюся з інсультом, нікому буде вдома готувати і прибирати. А діти разом з нами жити не хочуть. Правильно, кому старенька немічна потрібна?
Загалом, вона вмовила Геннадія з невісткою пожити поруч, поки здоров’я не налагодиться. І Галка незабаром почала підозрювати, що воно не налагодиться ніколи.
Відверто кажучи, немічною свекруха ставала, тільки коли Гена з роботи приходив.
А Галка з навчання в інституті поверталася раніше. І тут енергія свекрухи виплескувалася на невістку сповна.
То вона чоловікові штани майже без стрілок погладила, то сніданок вчасно не подала і знову від телевізора не відходить.
Галя намагалася зав’язати хоча б нейтральні стосунки.
Подарувала свекрусі справжню пухову хустку від знайомої майстрині, — нарвалася на звинувачення в тому, що свекруха для неї «зовсім вже стара».
Купила новий зручний халат, — це вона, виявляється, в будинок пристарілих для свекрухи гардероб збирає.
Нарешті, підлогу стала мити навіть на сходовому майданчику — «ти тільки з ганчіркою добре і виглядаєш, зовсім за собою стежити перестала».
Черговий скандал стався перед Великоднем.
Марія Аркадіївна напередодні святкової неділі кинулася, було, яйця цибулевим лушпинням фарбувати, але хвилин через двадцять схопилася за поперек.
— Ох, схопило мене щось. Прилягти треба. Ти вже, Галочка, доверши процес. І паски спечи, як домовлялися.
Галка насторожилася. Якщо вона вже «Галочкою» стала, то це знак недобрий. Вже випробувано, і не раз.
Гримза гидоту якусь задумала, це точно. Ось тільки — яку?
Тісто для пасок Галка ще ввечері замісила. Свекруха точно могла туди вночі пів пачки солі бухнути.
Хоча до такої банальності вона не опуститься. Тут чекати треба чогось гіршого.
Але точно з пасками, інакше свекруха про них би не згадала.
Вранці вирішили святково поснідати. Свекруха надкусила шматок паски і скривилася:
— Ти, Галочка, її в магазині, чи що, купувала? Боляче прісна якась. І глазур несмачна.
Цукру не доклала? Ось готувати — це не про тебе, давно хотіла сказати.
Даремно Гена переконував матір, що паски смачні, глазур солодка і яйця пофарбовані правильно.
Виявляється, саме в шматок, що дістався свекрусі, потрапило тісто з якимось трав’яним присмаком. Не інакше, ця відьма сама туди щось вже за сніданком засунула.
Марія Аркадіївна насупилася — яке вже тут світле воскресіння… Геннадій розгубився.
А Павло Петрович розсудливо зберігав нейтралітет і під шумок тихо піднімав чарочки. Смачно, між іншим, закушуючи паскою і бужениною. Добре, хоч до м’яса Галка ніякого відношення не мала.
Зрештою, свекруха до вечора злягла чи то з тиском, чи то з попереком, Генка за якусь дрібницю зірвався на дружину, а Павло Петрович мирно заснув за столом на кухні.
Якийсь безлад. Галка плюнула на все і пішла до подруги Світлани. Сказала чоловікові, що з ночівлею.
Світлана була до Галкиного весілля доброю подругою ще зі школи. Вони росли в одному дворі, і ця подруга верховодила в дитинстві навіть хлопчаками.
Під її керівництвом здійснювалися набіги на сусідські сади в приватному секторі, саме вона водила всю ватагу купатися на річку ранньою весною, незважаючи на заборони батьків.
Загалом, бедова дівка була, але до Галки ставилася дуже по-доброму.
— Треба діяти через твого Генку, — відразу рубанула вона, — Стара калоша боїться сина втратити, ось вона тебе і їсть поїдом. Ось ти свого чоловіка у неї і відбери.
— Як?
— Та просто скажи, що якщо ви від його матері не з’їдете, ти підеш одна. І ще скажи, що при надії.
— Та він же знає, що я таблетки п’ю. До диплома дитину ми не планували, здається.
— А ти не читала, що ці таблетки стовідсоткової гарантії не дають. І потім…
У мене в жіночій консультації є знайомий лікар. Я про деякі його махінації багато чого знаю.
Він тобі будь-яку довідку на будь-який термін випише. І ще й наочними результатами УЗД забезпечить.
Той ще пройдисвіт. Трохи, правда, доплатити йому доведеться, та то й не проблема.
Так і зробили.
Правда, Геннадій щось запідозрив і дістався навіть до пройдисвіти-лікаря.
Але той, вже за додаткову грошову винагороду, був настільки переконливий, що чоловікові залишалося тільки змиритися.
Галці навіть здалося, що він і сам хотів від матері трохи віддалитися, її вчительська опіка і йому набридла.
Мабуть, скандалити втомилася і Марія Аркадіївна. Їй навіть не повідомили про стан невістки, просто сказали, що зняли квартиру, і все.
Тут, до речі, несподівано втрутився і Павло Петрович. Він твердо заявив, що обстановка у власному будинку і його вже настільки дістала, що він і сам готовий кудись піти.
Переїхали на нове місце проживання без проблем. Квартирка чиста, зручна, сусіди тихі. Однак тепер вже Галці з кожним днем ставало все тривожніше.
Що їй робити далі? Скоро вже приховувати обман буде неможливо, її стан “очікування” повинен якось реально позначитися.
Але спритна Світлана разом зі своїм медичним пройдисвітом і тут вихід швидко придумали:
— Покладемо тебе на збереження, це влаштувати неважко. А потім буде нещасний випадок. На першому триместрі це явище нерідке. Ти тільки токсикоз понатуральніше зобрази.
Все йшло за планом. До уявної госпіталізації залишалося днів п’ять.
Галка зранку звично вже зобразила болісний токсикоз, Генка пішов на роботу, поцілувавши дружину в коридорі, а вона сама почала збиратися на заняття в інститут.
І тут у двері подзвонили. Галка поспішила відкрити, — раптом подруга прийшла з якоюсь новиною.
Але прийшла не подруга, а свекруха. І розплакалася буквально в коридорі:
— Ти вже вибач мене, Галя. Я ж не знала, що ти на дитинку чекаєш. Це ж все змінює. Ти навіть не уявляєш, як я бабусею мрію тепер стати… Яка ж радість…
У Галки защеміло серце. Довелося відкритися…
…Довше за всіх, до речі, потім на неї ображався Генка. Казав, що він уже татом майже побував, а тут — обман.
Свекруха теж мало не отримала справжній інфаркт від зміни переживань, але вона якраз зрозуміла, що і сама винна.
Зараз Галка насправді чекає на дитину. Кажуть, хлопчика. Але спостерігається, звичайно, в іншого лікаря.
А того пройдисвіта нібито бачили якось на службі з величезним синцем під оком. Геннадій, правда, каже, що до цієї події він ніякого відношення не має.
