Ксенія мріяла про дочку. Їй хотілося заплітати косички, купувати гарні сукні.
Коли Ксюша дізналася про те, що у них з Андрієм народиться дівчинка, її щастю не було меж.
Дочку назвали Лією. Дівчинка народилася з довгим чорним волоссям.
Подружжя після народження дитини планувало мінімум рік жити разом з матір’ю Андрія.
Єлизавета В’ячеславівна була проти, але синові ніяких претензій не висловлювала. Вона боялася, що запальний Андрій розлютиться і перестане з нею спілкуватися.
Були такі прецеденти. Вже кілька разів конфлікти між сином і матір’ю виникали через Ксенію.
Єлизавета В’ячеславівна, яка все життя пропрацювала на керівній посаді, вимагала від невістки підпорядкування, але Ксюша не збиралася прогинатися під свекруху тільки тому, що вона – свекруха.
Найбільше діставалося невістці тоді, коли вона виношувала доньку:
— Припини стільки їсти, — говорила невістці свекруха, — ти набереш кілограмів тридцять! Такими темпами позбавлятися від них будеш мінімум пару років! Як жити далі будеш із зайвою вагою?
— Як-небудь, — безтурботно відповідала Ксенія, — багато жінок після появи малят, годуючи грудьми, стрімко худнуть. Я сподіваюся, що мені вдасться швидко прийти в форму.
— Та дивись, — скривилася свекруха, — я бачила твоїх найближчих родичів, тому сміливо можу сказати, що генетика у тебе погана. За пару місяців схуднути не вийде.
Зараз потрібно про свою фігуру починати думати!
— Мамо, — втручався Андрій у суперечку, що розгоралася, — тобі що, їжі для Ксюші шкода?
— Мені не їжі шкода, мені тебе шкода! Як ти будеш жити з товстою дружиною? Полюбив красиву, струнку, а виявилося…
— Мамо, що за стереотипи? — ставав на захист дружини Андрій. — Я Ксюшу будь-яку любитиму! Зайва вага на стосунки ніяк не впливає.
— Це ти зараз так кажеш, — говорила Єлизавета В’ячеславівна, — подивимося, як після заспіваєш!
Ксенія із задоволенням пішла б жити окремо, але можливості поки що такої не було.
Подружжя ще до появи маленької придбало квартиру на етапі будівництва. Будинок в експлуатацію ще не був зданий, забудовник обіцяв через два-три місяці всім власникам вручити ключі.
У квартирі ще потрібно було робити ремонт, тому мріяти про переїзд ще мінімум рік не варто було.
Ксенія після виписки з пологового будинку повернулася в квартиру свекрухи і відразу ж засмутилася: дитячий куточок, створений руками Ксюші, Єлизавета В’ячеславівна переробила.
Свекруха невістці пояснила:
— Навіщо ці малюнки на стінах, ще й такі кострубаті? Ти, Ксюша, якщо не вмієш робити — не берися! Дитині абсолютно байдуже, в кімнаті з якими шпалерами лежати. Ви тут свої порядки наведете, з’їдете в квартиру, коли та буде готова, а мені ремонт робити!
Малюнки твої я заклеїла, килимок білий, який ти біля дитячого ліжечка постелила, викинула. Він тільки бруд збирати буде.
Судячи з того, що прибирати ти не дуже-то й любиш, дитина буде дихати пилом постійно.
До речі, ніяких м’яких іграшок — в них теж збирається всяка зараза. Соску не давати, щоб не псувати прикус.
Що ще… А, купати обов’язково в солоній воді, ніякого мила!
Ксенія відчайдушно боролася зі свекрухою за право бути матір’ю. Єлизаветі В’ячеславівні вона часто говорила:
— Я, звичайно, вам вдячна за поради, але дозвольте мені самій вирішувати, як дитину годувати, купати і одягати.
У вас, Єлизавета В’ячеславівна, трохи застаріле уявлення про материнство.
Звичайно, Андрію ж майже тридцять п’ять. Стільки років минуло.
— Я краще знаю, — злилася Єлизавета В’ячеславівна, — у материнства, як ти висловилася, немає терміну давності, мої поради ніколи не втратять актуальності! Слухай мене, Ксюша, і буде тобі щастя.
Андрій теж часто відштовхував матір, що дуже ображало Єлизавету В’ячеславівну:
— Я не розумію, синку, з яких пір моя думка для тебе перестала бути авторитетною? Ти теж, як Ксенія, вважаєш, що я лізу не в свою справу?
— Мамо, будь ласка, дай нам побути батьками! Знадобиться твоя допомога, ми обов’язково її у тебе попросимо. Не потрібно нав’язувати свою думку.
Ксюша — мати, і вона сама знає, що для нашої дочки краще!
До півроку Лії, Єлизавета В’ячеславівна почала заводити розмову про стрижку:
— До року дитину обов’язково потрібно поголити наголо!
— Навіщо? — здивувалася Ксюша
— Так прийнято, — відповіла Єлизавета В’ячеславівна, — щоб волосся у дитини виросло міцним, красивим.
— Воно і так красиве. Подивіться, яке густе. Ще трохи, і можна буде заплітати косичку.
Волосся у малятка дійсно було розкішне — чорне, як смола, кучеряве, росло дуже швидко. Ксенія не могла дочекатися моменту, коли зробить дочці перший бант.
Єлизавета В’ячеславівна продовжувала гнути свою лінію.
З ремонтом у власній квартирі вдалося впоратися раніше, Андрій і Ксенія з’їхали з квартири Єлизавети В’ячеславівни і нарешті зажили самостійно.
Свекруха часто навідувалася в гості і продовжувала критикувати невістку.
То пледи, якими застелені ліжка, не підходять до інтер’єру, то штори некрасиві, то дитина занадто кошлата.
З приводу волосся Лії у Єлизавети В’ячеславівни ніби був окремий пунктик:
— Ксенія, їй через три тижні виповниться рік. Її потрібно обстригти наголо!
— По-перше, Єлизавета В’ячеславівна, я десь читала, що стрижуть дітей навпаки, після року. А по-друге, це не обов’язково. Хтось у цю прикмету не вірить і нічого поганого з ними не трапляється.
— І мене, і тебе, і Андрія — всіх голили, — злилася Єлизавета В’ячеславівна, — тобі що, складно дитину до перукаря відвезти? Та навіть везти нікуди не треба, машинку купити і все!
Ксенія сподівалася, що її свекруха все ж проявить розсудливість і залишить маленьку Лію в спокої.
Хоча передчуття чогось недоброго, жінку не покидало…
Їй здавалося, що Єлизавета В’ячеславівна щось задумала, і інтуїція Ксюшу не підвела.
Ксенія збиралася на день народження мами. Хотілося виглядати пристойно, тому жінка записалася до перукаря і на манікюр.
Святкування мало відбутися в неділю, і в суботу вранці Ксюша зателефонувала свекрусі:
— Єлизавета В’ячеславівна, добрий день. Ви сьогодні вільні?
— В принципі, так. А що?
— Чи не могли б ви пару годин з Лією посидіти? Я записалася на фарбування, і ще хотіла нігті зробити.
— Що, послухалася моєї поради? — злісно запитала Єлизавета В’ячеславівна, — вирішила все-таки собою зайнятися?
Ксенія зробила вигляд, що не помітила уїдливості, і продовжила:
— Їжу для Лії я з собою привезу, не хвилюйтеся, вам нічого готувати не доведеться. Можете, якщо з’явиться таке бажання, з нею погуляти. Коляску теж, якщо необхідно, привезу.
— Посиджу з дитиною, так вже й бути, але за відповідну послугу! Наведеш порядок у мене в квартирі. Вчора у мене весь день боліла голова, з ліжка встати не могла, нічого не робила.
— Добре, — погодилася Ксенія, — домовилися!
Ксюша привезла дочку до свекрухи, дала кілька рекомендацій Єлизаветі В’ячеславівні і поїхала в перукарню.
Як тільки Ксенія сіла в крісло, в душі у неї піднялася хвиля страху.
Чомусь з’явилося занепокоєння. Жінка не розуміла, про що хоче попередити її інтуїція.
У перервах кілька разів вона дзвонила свекрусі, і Єлизавета В’ячеславівна Ксенію заспокоювала:
— Все нормально, Лія поїла, зараз грається. Можливо, трохи пізніше підемо прогуляємося.
Недобре передчуття Ксенію не покидало, вона зателефонувала чоловікові і попросила:
— Андрюш, ти можеш ненадовго вирватися з роботи?
— Так, зараз клієнтів немає, тиша. А що сталося?
— З’їзди, будь ласка, до своєї мами. Я зараз в перукарні сиджу, з фарбуванням вже закінчують. Лію я залишила у неї. Якось неприємно на душі, не можу зрозуміти, чому.
— Та перестань ти, — засміявся Андрій, — просто ви з Лією до сьогоднішнього дня ніколи надовго не розлучалися, тому, напевно, ти і переживаєш.
— Можливо. Але виконай все ж моє прохання, будь ласка, не можу знайти собі місця.
Андрій пообіцяв, що до матері з’їздить і потім передзвонить.
Минула година, але дзвінка від чоловіка вона так і не дочекалася. Ксенія набрала його номер сама.
Андрій довго не брав трубку:
— Чому не передзвонюєш? — накинулася на чоловіка Ксенія. — Ти що, не поїхав?
— Поїхав, — відповів Андрій таким тоном, що у Ксюші всередині все похололо.
— Кажи, що сталося. Негайно кажи!
— Ксюш, ти тільки, будь ласка, не засмучуйся. Нічого страшного не сталося. Мама Лію підстригла.
Всередині у Ксенії все обірвалося: ось так вона і знала!
— Наголо? — відразу запитала Ксюша.
— Угу, під нуль, — відповів Андрій, — ну нічого, виглядає навіть симпатично.
На манікюр Ксюша не залишилася, відразу ж після перукарні, толком не розглянувши результат, жінка рвонула додому до свекрухи.
План помсти в голові Ксенії дозрів відразу. Залишати без уваги витівку свекрухи вона не збиралася.
Єлизавета В’ячеславівна виглядала задоволеною. Свекруха, тримаючи лису онучку на руках, щасливо посміхалася:
— Ну ось, тепер у Лієчки виросте міцне волосся, таке ж як у бабусі. Так, моя красунечко? Косу носитимеш довгу, до попереку!
Скандалів Ксенія свекрусі затівати не стала, вона посміхнулася їй у відповідь і запитала:
— Давайте я прибирання почну? Часу не так багато, мені потрібно ще й у себе вдома порядок навести.
Єлизавета В’ячеславівна на таку реакцію зовсім не розраховувала, задоволена посмішка тут же сповзла з її обличчя.
Свекруха думала, що невістка влаштує їй скандал, а Ксенія, навпаки, здавалася занадто спокійною.
Ксюша роззулася і відразу ж попрямувала на кухню. Там вона одягла фартух і відкрила ящик, в якому зберігалися столові прилади.
— Японський, — подумала жінка, крутячи в руках важкий ніж, — гострий, напевно. Зараз ми це і перевіримо.
Ксюша покликала свекруху:
— Єлизавета В’ячеславівна, можна вас на хвилинку? Скажіть, будь ласка, ось цю стільницю яким засобом потрібно протерти?
Свекруха передала онуку синові і пішла на поклик. Дочекавшись, поки Єлизавета В’ячеславівна повернеться до неї спиною, Ксенія вчепилася в волосся ненависної свекрухи і смикнула його на себе.
Поки Єлизавета В’ячеславівна тріпотіла і намагалася вирватися, Ксюша відрізала її косу під корінь:
— Треба ж, як вам пасує, — злісно посміхнулася невістка, кидаючи під ноги здивованій свекрусі її косу. На своєму ювілеї ви своєю красою всіх затьмарите! З прибиранням розберетеся якось самі. Мені ніколи.
Єлизавета В’ячеславівна заверещала…
На крик прибіг Андрій. Чоловікові довелося розтягувати по різних кутках розлючених жінок.
— Ніг щоб твоїх більше в моєму домі не було, — кричала свекруха.
— Та не дуже-то хотілося, — відповіла Ксенія, забрала дитину і поїхала.
Андрій на дружину через її витівку не ображався, він став на її бік. Єлизавета В’ячеславівна на невістку затаїла образу, тепер вони не спілкуються.
Волосся у маленької Лії відросло — правда, каштанове і абсолютно пряме.
