– Алло! Що ти зробила з Вітькою? Він від тебе ні на крок не відходить! Зізнайся, чаклунського зілля в келих підсипала? – жартувала подружка, побачивши закохані очі чоловіка.
А вже через кілька місяців вони одружилися. Всі навколо вважали їх ідеальною парою.
Алла і Віктор, красиві і молоді, не соромилися свого кохання. Вони з повагою і зворушливою турботою ставилися один до одного.
Ніхто б і не подумав, що цей шлюб може розпастися…
Алла і сама до останнього моменту була впевнена, що в коханні чоловіка ніколи не доведеться сумніватися. Він виконував її будь-які забаганки, був щедрим і уважним.
Алла виросла в звичайній родині. Її батьки-педагоги були шанованими людьми, вони вимагали поваги і слухняності і від своєї дочки.
Алла звикла робити те, що вони вважають кращим для неї.
Так, після школи вона відмовилася від своєї мрії стати художницею і за наполяганням батька і матері вступила до педагогічного вузу.
Червоний диплом дався їй легко. Вона була здібна, старанна, працьовита. І полюбила математику, так само як і живопис.
Їй пророкували велике майбутнє в сфері науки. Але щось пішло не так…
Мати і батько раптово покинули цей світ, залишивши єдину дочку одну на цілому світі.
Алла сумувала. Вона довго не могла прийти до тями. У той момент їй порадили йти працювати в школу.
Саме там, на думку друзів, вона могла б відволіктися від похмурих думок. У школі завжди шумно і людно. Діти не дають нудьгувати.
І біль від втрати з часом став меншим. Поруч з учнями, в суєті і справах, Алла Сергіївна знову відчула смак до життя.
Їй навіть запропонували стати заступником директора.
Але ось від самотності школа її не позбавила. Алла все так само приходила вечорами в порожню квартиру, де її ніхто не чекав.
Ні, ця дівчина не була потворою і не вдавала з себе недоторканну.
Просто всі представники протилежної статі здавалися їй дрібними і нікчемними.
Їй здавалося, що кожен претендент на її руку, серце і тіло шукає для себе лише домашню прислугу, дружину з функціями матері. А такою жінкою Алла ставати не хотіла.
Вона шукала впевненого в собі, сильного і рішучого чоловіка, який би став захищати її від усіх негараздів.
Такого, яким був її батько. Але такого не знаходилося.
Дівчина вже змирилася зі своєю долею. Вона навіть не намагалася з кимось познайомитися.
Їй вже стало зрозуміло: такого чоловіка, як її улюблений тато, вона не зустріне ніколи. А тому вона залишалася довго одна.
Але одного разу її запросили на весілля. Колега Аня виходила заміж. І тут Алла познайомилася з Віктором.
Він відразу її зачарував. Від нього випромінювались сила і впевненість.
Алла теж сподобалася Віктору. Він зрозумів, що перед ним жінка, яка знає собі ціну. Вона не буде розмінюватися на дрібниці і ніколи його не зрадить.
Тому Віктор і зробив їй пропозицію. І вона, звичайно, відповіла згодою.
Пара оселилася в заміському будинку Віктора. Він був не бідною людиною, володів невеликим, але стабільним бізнесом.
Віктор відразу ж попросив свою дружину піти зі школи:
– Алло, рідна, не варто витрачати нерви на чужих дітей! У нас скоро з’являться свої спадкоємці. Займайся їх вихованням. Така красива жінка не повинна животіти в школі.
– Ну, що я буду робити цілий день вдома? – справедливо зауважила Алла, – я з розуму від нудьги зійду!
– Так ти допомагай мені. Веди бухгалтерію. Ти моя дружина, а значить, я можу не сумніватися в твоїй чесності. До того ж з точними науками у тебе все гаразд!
І Алла погодилася.
Вона зайнялася документальною частиною бізнесу чоловіка. І його справи пішли вгору.
Віктор визнавав заслуги дружини. Він ніколи не обмежував її у витратах, не дозволяв грубості або неповажного ставлення.
Він щовечора був вдома, робив Алі щедрі подарунки, цінував кожну хвилину, проведену поруч з нею.
Але Алі все одно стало нудно. Їй набридло це монотонне життя. Не вистачало емоцій, потрясінь.
Навіть поява дочки не змінила цього стану. І тоді Алла згадала про своє захоплення.
Вона знову почала малювати. Віктор і тут підтримав кохану жінку. Він часто говорив їй:
– Кохана, ти – справжній талант! Давай, я організую виставку для тебе! Я впевнений: ти знайдеш масу шанувальників свого таланту.
Алла тільки сміялася. Свої роботи вона не вважала вершиною досконалості. Але з часом прислухалася до думки чоловіка і погодилася.
Підготовка до виставки йшла за допомогою організаторки Карини.
Вона надавала свої послуги доморощеним художницям і позиціонувала себе як першокласний фахівець.
Карина і Алла подружилися незважаючи на велику різницю у віці. Карина не дожила ще навіть до 25-річчя. Її молодість, запал, енергія зачарували Аллу. Вона черпала в них натхнення для себе.
Минав час. Виставки Алли стали вже звичними. Карина, як і раніше, організовувала все на найвищому рівні.
До Алли зверталися вже з індивідуальними замовленнями. Вона писала портрети до ювілеїв, річниць та інших урочистостей.
Одного вечора Карина і Алла, як зазвичай, сиділи за чашкою кави і обговорювали повсякденні справи. Алла зізналася:
– Кара, Віктор останнім часом змінився. Він став якимось замкнутим.
Не розумію, що відбувається! Може, я його чимось образила?
– Що ти вигадуєш, Ал? – здивувалася молода подружка, – такого чоловіка, як Віктор, треба ще пошукати. Він дуже тебе любить! Це видно!
– Не знаю. Іноді мені здається, що він занурений у свої думки. Він немов забуває про те, що знаходиться поруч зі мною і нашою донькою. Він навіть посміхається так, ніби подумки про щось стороннє згадує!
– Так, напевно, він про вас і думає, – заспокоїла подругу Карина.
Алла вирішила не мучитися припущеннями і поставила пряме запитання чоловікові:
– Вітю, у тебе все добре з бізнесом? Ти якийсь похмурий останнім часом. Тримаєшся від нас з Маринкою осторонь!
– Не вигадуй! Я такий самий, як і завжди. Проблем у бізнесі у нас немає. Тебе ж тільки це цікавить? Можеш спокійно влаштовувати свої виставки і далі!
– Вітю, ти що, ображаєшся через виставки? Але ж ти сам запропонував їх організовувати! І я вдячна тобі, що ти розгледів у мені талант. Інакше я б так і малювала квіточки на полях блокнота!
– Алло, ні до чого ця порожня розмова! Зі мною все гаразд. Я люблю і тебе, і Мариночку, не переживай.
Алла заспокоїлася. Але все-таки щось не давало їй розслабитися. Вона відчувала: чоловік щось приховує від неї.
А потім почалися приготування до найбільшої виставки. Захід такого масштабу проходив вперше.
Планувалося, що його відвідає місцева преса. А значить, слава про художницю прогримить на все місто, а може, і країну.
Алла з нетерпінням чекала цю виставку. Вона покладала великі надії на подію і вірила: саме вона стане приводом для загального визнання.
Організацією виставки, як завжди, займалася Карина. Вона метушилася, комусь постійно дзвонила, з кимось відчайдушно лаялася і щось від когось щось вимагала.
Алла знала: все буде добре. Кара завжди досягає мети. А значить, хвилюватися нема про що.
Цього дня вона поспішала до зали, щоб уточнити, які квіти для оформлення краще замовити. Раптом вона помітила біля будівлі машину Віктора.
– Що він тут робить? – занепокоїлася Алла, – він же знає, що я зараз повинна бути вдома.
Вона поспішила пройти в зал. І раптом зупинилася.
Якась неясна здогадка осяяла її. Вона акуратно прикрила двері і тихо пройшла в зал приміщення.
Десь за зачиненими дверима лунали знайомі голоси. Алла прислухалася.
– Вітю, ну, потерпи, трохи! Дай, я закінчу свої справи. І ми поїдемо в готель! Ти такий нетерплячий! Що, Алка, зовсім тебе не тішить в подружній спальні?
– Карина, я втрачаю розсуд від тебе! З Алкою мене давно нічого не пов’язує. Ти зводиш мене з розуму. Твій аромат, твоє волосся! Я не хочу розлучатися ні на хвилину.
– Вітю, у тебе – дочка! Тобі не шкода дитину і свою “стареньку” дружину?
– Я ж їх не кидаю, – здивувався Віктор, – вони – для життя, ти – для душі!
– Я для душі, значить? Тобто їм дістається все найкраще? А я повинна задовольняти тебе? Я не звикла бути на другому місці! Треба припинити ці зустрічі!
– Кара, ну, що ти таке говориш? Я люблю тебе! Хочеш, я розлучуся з Алкою? Ми завжди будемо разом!
– Що? Ти готовий кинути свою дорогоцінну Аллочку? А як же ваш ідеальний шлюб? Вас всі вважають зразковою родиною!
– Мені байдуже, що думають і вважають інші! Я не можу без тебе! Якщо ти так хочеш, ми можемо одружитися!
– Якось недобре зраджувати подругу, – задумливо промовила Карина, – ми з нею дружимо вже два роки. Це підло з мого боку!
– Карино, стільки ж тривають і наші стосунки. Я зараз подивився на них з іншого боку. І я думаю, що буде чесніше, якщо Алла дізнається про нас правду.
Карина задоволено посміхалася. Все-таки вона зналася на чоловіках!
Вона ніколи не влаштовувала сцен і скандалів, не вимагала одружитися і розлучитися з дружиною.
Навіщо відлякувати таку рибу, як Віктор? Він при грошах, кохає її, рано чи пізно він і сам зрозуміє, що Карина створена для подружнього життя.
І вона дочекалася. Все-таки Віктор сам запропонував їй бути разом. Але вона вирішила ще трохи пограти з ним, щоб він остаточно попався на її гачок.
А тому Карина простягнула:
– Ну, ні! Це недобре! Алла зараз зайнята думками про виставку. Вона покладає на неї великі надії. Я не можу розбити всі її мрії відразу. Давай, поговоримо з нею після цієї події. А поки, нехай все залишається як є.
– Кара, яка ж ти у мене милосердна! Ти завжди думаєш про інших! Інша жінка на твоєму місці відразу ж погодилася б! – очікувано захопився Віктор.
А Алла вся стиснулася. Вона закривала рот руками, щоб не закричати від болю, що розривав її серце.
Так, ось воно що! Віктор і Карина вже два роки разом! А вона ні сном, ні духом!
Як же спритно вони маскуються. Адже їй говорили про можливість цього роману. Але вона тільки відмахувалася. Вона вірила чоловікові.
Кілька секунд Алла стояла за щільними фіранками. Вона вирішувала, що робити. Як їй вчинити?
Вийти зі свого сховища і влаштувати скандал? Але вона не хотіла принижуватися.
І рішення прийшло їй в голову. Намагаючись не шуміти, Алла вийшла з приміщення і покинула будівлю. Вона повернулася додому, нічим не видаючи свого сум’яття.
Віктор по приїзду поводився як завжди. Він звично поцілував дружину в щічку, чмокнув маленьку Мариночку і пішов до кабінету, пославшись на зайнятість. Алла сказала йому:
– Звичайно, коханий, займайся своїми справами! Я теж хотіла закінчити картину. Мені потрібно попрацювати.
– Мила, що ти малюєш зараз? – вирішив проявити зацікавленість справами дружини чоловік.
– Ти дізнаєшся про це пізніше. Це мій сюрприз для тебе. Я відкрию таємницю на виставці.
Алла помітила, як Віктор здригнувся. Адже він теж підготував для неї сюрприз. Жінка зробила вигляд, що нічого не помітила. А чоловік зібрався з духом і сказав:
– Алло, там контракт потрібно перевірити і в податкову надати звіт. Зробиш?
– Звичайно! Сімейний бізнес – це так важливо! Не турбуйся! Моє захоплення живописом не позначиться на справах нашої компанії.
– Я дуже радий. Не хотілося б шукати фахівця і втрачати такого класного бухгалтера в особі тебе!
– Ну так, так.
На тому подружжя і розпрощалося. Кожен зайнявся своїми справами. Тільки маленька Мариночка нудьгувала.
Чомусь останнім часом ні батько, ні мати не хотіли грати з нею. Вони весь час були зайняті. Дівчинка зітхнула і зайнялася своїми ляльками.
До виставки залишалися лічені дні. Алла ледве стримувалася, спілкуючись з Кариною. Але все-таки знайшла в собі сили виглядати як завжди.
Кара теж була в гарному настрої. Вона навіть розповіла подрузі про те, що отримала гарну пропозицію:
– Скоро моє життя зміниться на краще, Алла! Я така рада!
– Так, видно, що ти світишся! Ти закохалася? – поцікавилася Алла.
– Не те, щоб закохалася. Просто чоловік трапився перспективний! Готовий зробити мені пропозицію. Він забезпечений, кохає мене. Думаю, що вже скоро я зможу залишити цю роботу. Буду жити в своє задоволення!
– Хіба тобі не подобається те, чим ти займаєшся? – щиро здивувалася Алла.
– Подобається, звичайно. Але я б із задоволенням сиділа вдома, ходила по магазинах і їздила на курорти.
– Таке життя швидко стає нудним. Людина повинна піклуватися про щось або про когось, хвилюватися і переживати. Інакше вона стає млявою і порожньою, – зауважила Алла.
– Це в тобі вік говорить, подруго, – посміхнулася Кара, – тобі ж уже до 40 доходить? А я ще молода! Мені хочеться розваг!
– Можливо, – погодилася Алла і посміхнулася.
Але ось і настав день виставки. Гості вже зібралися. Вони захоплювалися чудовою організацією заходу і талантом господині.
А та загадково посміхалася і говорила:
– Головний сюрприз – попереду! Не розходьтеся! Наприкінці заходу ви отримаєте масу вражень! Обіцяю!
Гості переглядалися і кивали. Навіть Віктора заінтригував таємничий вигляд дружини.
Він уже сумнівався, чи потрібно їй зізнаватися у своєму зв’язку з Кариною. Але відступати було пізно.
Алла казала йому:
– Скоро і ти все дізнаєшся. Потерпи.
– Ну, хоча б натякни, що це? Останнім часом ти завжди проводила за зачиненими дверима. Ти, що малювала мій портрет і тепер хочеш вручити його при всіх?
– Можливо, – сміялася Алла, – скоро все побачиш.
– Сподіваюся, що я добре вийшов! А то виставиш мене в непривабливому світлі, – пожартував чоловік.
– Не хвилюйся! Все буде в найкращому вигляді, так як ти любиш, – заспокоювала його дружина.
І ось настають останні хвилини виставки. Гості задоволені, вони піднімають келихи з прощальним тостом на честь господині. А та бере слово.
– Я попередила вас, що в кінці заходу буде сюрприз! І ось його година настала. Карина, Вікторе, підійдіть сюди ближче! Тільки завдяки вам я змогла організувати цю виставку. І я хочу, щоб ви сповна насолодилися моїм талантом.
З цими словами Алла відкинула тканину з полотна, яке знаходилося на підставці в кутку. Ця робота простояла сьогодні весь день ніким не поміченою. Художниця стежила за тим, щоб ніхто не заглянув під тканину.
Гості, побачивши картину, ахнули. На ній була зображена пара.
Присутні відразу ж впізнали риси Карини і Віктора. Але в якому вони були вигляді?
Чоловік з головою козла до дива був схожий на Віктора. Той же погляд, та ж посмішка, той же строгий костюм і улюблена краватка!
Козел обіймав струнку жінку в червоній сукні. Точно такий самий наряд одягла сьогодні Карина.
Дівчина була обвита величезною змією. Її голова з гострим язичком спочивала на плечі козла. А під їхніми ногами лежали пачки банкнот.
Вони були обвуглені, немов спалені невидимим багаттям.
Гості мовчали. Віктор і Карина застигли в подиві. Першим отямився чоловік:
– Алла, поясни, що відбувається? Що це все означає?
– Зачекай, коханий, це ще не все, – Алла простягнула чоловікові папку з документами.
Той поспішно взяв їх і почав розглядати. У міру того як минав час, він бліднув. У папці лежав документ про розлучення. Також тут був лист про поділ майна.
Тепер половина бізнесу належала Аллі. Вона була його законною власницею. Але і це ще не все.
Віктор дізнався, що він перевів всі свої гроші на рахунок дружини. Тепер у нього не було ні копійки.
Віктор згадав, як Алла кілька днів тому підходила до нього і просила підписати папери. Він не став розбиратися.
Адже він знав, що Алла готує звіти для податкової. А виявилося, що він розписувався на дарчій на будинок.
Карина, яка весь цей час заглядала йому через плече і читала папери разом з ним, відсахнулася. У тиші її голос звучав як грім:
– Тепер у тебе нічого немає, Вікторе! Як вона дізналася?
– Це мала плата за те, що я зробив зі своєю родиною, – гірко посміхнувся Віктор.
– Ти мені таким не потрібен, Віть. Я йду, – Карина розвернулася на підборах і покинула зал під поглядами публіки.
Хтось зааплодував. До нього приєдналися інші. Жіночий голос вигукнув:
– Алла, ти справжній талант! Мабуть, я замовлю у тебе картину до ювілею чоловіка!
Алла взяла свою дочку за руку і посміхнулася. Тепер вона була вільна від зради і образ.
Перед нею відкривалося нове життя, в якому немає місця брехні.
