Тетяна з особливим трепетом чекала свого весілля. З дитинства вона уявляла, яким чудовим буде день, коли вона, нарешті, вийде заміж за чоловіка, з яким хоче пройти свій життєвий шлях.
Однак все з самого ранку пішло шкереберть: візажист, з яким домовилася жінка за півтора місяця до торжества, зателефонував рано вранці, повідомивши, що приїхати не вийде.
Без пояснення причини. Просто не вийде. Адже Таня повірила хорошим відгукам, де підкреслювали пунктуальність цієї людини.
Звичайно, все могло статися, але візажист говорив сухо, та й голос звучав так, ніби він нещодавно прокинувся після «веселої ночі».
Мама постаралася заспокоїти дочку, сказавши, що вони й самі зроблять їй прекрасний макіяж.
Таня намагалася не накручувати себе. Ще б пак, не вистачало їй виходити заміж із заплаканими очима.
І не скасовувати ж все через макіяж? Не велика біда!.. Зрештою, Єгор же казав, що і без косметики Таня прекрасно виглядає.
Наречений на призначений час запізнювався, потрапив у затор, тому домовилися, що батьки привезуть Таню до будівлі РАГСу. І що ж це таке?
— Мамо, а може, мені не можна виходити заміж? Ще зарано? Адже все складається проти, — заговорила Тетяна по дорозі до РАГСу. — Скасувати все?
Перенести на кращі часи? Адже не просто так стільки збігів. Он і чорна кішка дорогу перебігла.
— Ну що ти за дурниці такі говориш? Через макіяж і затор так засмутилася? А кішки… бігають і бігають. Їм, між іншим, через всі ці людські забобони живеться важче, ніж нам.
Якщо є інші причини, тоді задуматися, звичайно, варто, але якщо ви з Єгором кохаєте одне одного, то відкинь ці сумніви.
Нареченого свого Тетяна кохала, але вона не розуміла, що за випробування такі випали на її долю в такий прекрасний день.
Можливо, у неї занадто завищені очікування? Слід було підготуватися заздалегідь? До того, що не все піде за планом?
Добило повідомлення, що надійшло на телефон від фотографа, що провести фотосесію він не зможе, оскільки щойно розбив фотоапарат.
Тетяна була готова розплакатися, але все-таки трималася з останніх сил.
— У наш час таких професійних фотосесій не було, — втішала мама. — Ми зробимо вам гарні фотографії на телефон.
Зустрівшись з Єгором, Тетяна заспокоїлася. Наречений дивився на свою майбутню дружину із захопленням.
Від нього випромінювалася любов і теплота. Все правильно, а тимчасові труднощі — це дурниця.
Найважливіше в будь-якому випадку відбудеться, і вони з коханим стануть чоловіком і дружиною.
Під час реєстрації Тетяна хвилювалася. Страшно було, що щось може піти не так. Серце калатало в грудях, як перелякана пташка, що потрапила в сильця.
Однак лише мить, і вони з Єгором обмінялися обручками. Поставили підписи і ось – вони чоловік і дружина.
Таня вже навіть забула про всі прикрощі. Вона була безмежно щаслива. Однак чекало ще одне випробування.
— Таня, я не зрозуміла, що це за справи такі? – наблизилася до молодят свекруха.
Тетяна навіть побіжно оглянула сукню, чи не забруднилася вона десь. Чому свекруха говорила з нею таким тоном, ясно не було.
— Щось не так? — вирішила уточнити Тетяна.
— Звичайно, не так. Твоя сімейка в це весілля ні копійки не вклала. Я не розумію, як їм вистачило нахабства з’явитися в ресторан? Ми на них не розраховували. Нехай навіть не сміють сідати за святковий стіл.
Тетяна втратила дар мови. Як це на них не розраховували? Адже разом з Єгором рахували, скільки місць буде потрібно.
Тетяні спало на думку, що це жарт. Якась гра? Випробування, щоб перевірити її реакцію?
Помітивши здивування дочки, вже й її батьки наблизилися. Тільки чоловік чомусь мовчав.
— Людмила Євгенівна, якщо це якийсь жарт, то він невдалий. Сьогодні все з самого ранку йде шкереберть, і я подібне сприймаю надто гостро.
— Та ну! Які жарти? Світлано, якщо твоя дочка не може сказати, то я скажу. Ви з Денисом ні копійки в свято не вкладали. Майте совість і покиньте ресторан без скандалів. На нас і без того косяться гості.
Тетяна оглянула ресторан, де зібралися гості, яких вона й не знала зовсім. Тільки пара знайомих облич миготіла, а всі інші… ким вони були? Родичі? Друзі свекрухи?
Найнезрозумілішим було інше — чому Єгор мовчав. Він повністю ігнорував розмову своєї матері, немов все так і було задумано.
— Взагалі-то банкет був оплачений з наших заощаджень, які ми з Єгором…
— Абсолютно вірно — ви з Єгором. Вибач, але ви з Єгором тепер частина нашої родини. Ще раз кажу — твої батьки ні копійки не вклали, так що обійдуться і без святкового торта.
— Доню, ти не переживай, — ледь стримуючи сльози, сказала мама.
Весь цей час вона стискала руку зблідлого батька, заспокоюючи його, аби він не зірвався і не висловив новоспеченим родичам, де їх місце.
— Все нормально. Ми з татом поїдемо. Не дуже й хотілося. Ми ж тільки підтримати думали. Все нормально.
Таня знову поглянула на чоловіка, шукаючи підтримки, але Єгор ніби язик проковтнув. Невже він боявся сказати щось проти матері?
Батьки Тані пішли, а чоловік повів дружину до столу. Вона ледь усвідомлювала, що відбувалося.
Тільки коли гості закричали «гірко!», а Єгор поліз цілуватися, молода жінка вийшла із заціпеніння.
Вона відштовхнула чоловіка від себе, насупилася, дивлячись на нього. Дихати було важко. Серце боліло.
Якщо посміли так вчинити з її родиною, де гарантії, що одного разу не викинуть і її саму?
Перед очима стояли приголомшені обличчя батьків. Навіщо Тетяні таке свято? Не про таке весілля вона мріяла. І тепер вже шкодувала, що сказала Єгору «так».
— Таня, ти чого? Все добре? Гості чекають, коли ми поцілуємося, — м’яко підштовхнув її чоловік.
— Ну і цілуйся з ними, якщо тобі радісно, — випалила Тетяна і кинулася геть з ресторану.
Їй там не було місця. Вона відчувала себе чужою на власному весіллі. Очі щипало від сліз, що навернулися.
Як вибігла з ресторану і побігла по доріжці, Тетяна і не пам’ятала зовсім. Що найдивніше — Єгор не побіг за нею. Він навіть не намагався її зупинити.
І не було в цьому потреби. Висновки для себе Тетяна зробити встигла — вона не потрібна чоловікові.
Якби він насправді кохав Тетяну, цінував її думку, він би ніколи не вчинив ось так. Ще в той момент, коли свекруха завела дивну розмову, Єгор мав заступитися.
А він просто байдуже мовчав. Знав все про плани своєї матері, напевно, заздалегідь. І мовчав.
Почувши сигнал автомобіля, Тетяна зупинилася і обернулася. Батьки ще не поїхали. Стояли на узбіччі.
Мама вийшла з автомобіля, і Тетяна кинулася до неї в обійми.
— Доню, ти не повинна через нас тікати з власного весілля, — намагалася втішити дочку жінка, витираючи сльози.
— А що я повинна? Перетворюватися на їхню маріонетку? Вони ж мотузки з мене вити почнуть. Ні, мамо, мене такий розклад не влаштовує.
Я не збираюся жити в страху, що одного дня свекруха буде незадоволена моєю поведінкою, і ми з чоловіком розлучимося. З чоловіком! — Тетяна істерично засміялася. — Де він, цей чоловік? Поспішив зупинити мене? Вирішив заспокоїти?
Тільки вона сказала ці слова, як почула винуватий голос з боку.
Таня обернулася і побачила Єгора. Він не наважувався підійти ближче і стояв за кілька метрів від неї.
— Поговори з ним. Якщо не поговориш, пошкодуєш, — прошепотіла мама.
Тетяна витерла сльози. Їй вже було все одно — чи розмазалася косметика, як вона виглядає.
Повертатися в ресторан вона не планувала. І з Єгором поговорити зважилася тільки з однієї-єдиної причини.
— Таня, не ариймай рішення на гарячу голову. Це було рішення моїх батьків, не моє. Вони звикли кожну копійку рахувати. Твої батьки ж дійсно не вклалися у весілля.
— Мої батьки виплачують кредит, який брали на перший внесок за нашу квартиру. Як добре, що ще не встигли нічого вибрати і не влізли в загальну іпотеку! — процідила Таня.
— Ну не сердься, мила! Головне ж, що ми з тобою кохаємо одне одного? А твої батьки не образилися ж? Давай ти вмиєшся і повернешся до зали? Гості чекають. Мама заспокоює їх як може.
Єгор спробував обійняти Тетяну, але вона відсахнулася від нього і подивилася на чоловіка чужим, крижаним поглядом.
Від чоловіка тхнуло міцними напоями. Він уже виглядав «веселим». І начебто не встиг багато випити, але як його розвезло.
— Прийшов тільки тому, що мама твоя веліла?
— Та при чому тут мама? Тебе так зачепило її рішення?
— А тобі воно здалося нормальним? — питанням на питання відповіла Тетяна.
— Нічого поганого я не побачив, щоб зараз роздувати з мухи слона. Навіть твої нормально відреагували, а ти істерику влаштовуєш на порожньому місці.
Похитавши головою, Тетяна спробувала змахнути з обличчя пасмо волосся, що вибилося. Вона для себе вже все вирішила.
— Я не дозволю так поводитися з моїми батьками і принижувати їх. Якщо ти вважаєш те, що сталося, нормальним явищем, нам більше нема про що говорити.
Тетяна зняла з пальця обручку і простягнула Єгору.
— Ти ж її купив, ще в боржниці мене запишіть.
— Що це означає? Чому ти знімаєш обручку? Ти знаєш, що це погана прикмета?
Тетяна з гіркотою зареготала. Скільки знаків вона ще мала побачити, щоб зрозуміти, що день, який мав стати найщасливішим, перетвориться на чорну крапку в календарі?
Не слід було їй виходити заміж за Єгора. Вони надто поспішили. Таня не була до кінця впевнена, коли говорила «так».
Вона намагалася переконати себе, що це хвилювання, а тепер розуміла – інтуїція вже тоді кричала, що триматися подалі слід від такого нареченого і його родини.
– Це означає, що залишатися твоєю дружиною я не планую. Дякую за те, що розкрив своє справжнє ставлення до мене зараз.
З цими словами Таня розвернулася і пішла до машини батьків. Вона бачила, що батько ледь стримується, щоб не вдарити новоспеченого чоловіка.
Треба було їхати, щоб справа не закінчилася погано. Тепер вже й робити більше нічого поруч з тими, хто залишив про себе найгірші враження.
— Таня, ти ще пошкодуєш! Не роби цього! Все можна вирішити мирним шляхом! — крикнув услід Єгор.
Тетяна тільки підняла руку і помахала чоловікові, навіть не обернувшись у його бік.
Ось так вона і стала дружиною на один день. Було і смішно, і гірко. Надії не виправдалися. Все перевернулося з ніг на голову.
І тепер було страшно знову проходити через щось подібне: знайомство, побачення і розчарування.
— Ти точно вирішила, що хочеш поїхати? — запитала мама, коли Тетяна сіла в машину.
— Мамо, я не дозволю нікому принижувати вас з татом. Чоловіків у цьому світі багато, а свекрів і взагалі… А ви з татом у мене єдині.
Якщо вони відмовилися від вас, так принизивши, то і на мою прихильність нехай навіть не розраховують.
— Моя донечко! — тремтячим голосом вимовив батько. — Ну чого ми тут сидимо і соплі на кулак намотуємо? Зрештою, не останній день живемо.
Всі живі, а це важливіше за все інше. Єгор твій нехай подякує, що мати мене відмовляла по-чоловічому з ним поговорити. Кулаки так свербіли.
— Я бачила, тату, але не треба. Навіщо витрачати сили на тих, хто цього не вартий?
Мотор приємно заричав, і машина рушила. Тетяна пораділа, що вони з Єгором не з’їжджалися до весілля, як це модно зараз. Не доведеться знову зустрічатися з ним і їхати збирати речі.
Раділа вона і тому, що саме зараз побачила справжню сторону чоловіка. Краще так, ніж обманюватися і пізніше перетворитися на грушу для биття свекрухи.
Напевно та планувала, як провчити невістку і навчити її бути покірною. Вона і сина тримала біля ноги, під каблуком, якщо він боявся сказати зайве слово проти і не мав своєї думки.
Ось тільки на що розраховувала? Невже зовсім не шкода було Єгора? Навряд чи він буде щасливий в майбутньому.
Тетяна важко зітхнула і постаралася не думати про чоловіка. Скоро колишнього. Зрештою, він про неї не думав. Його її стан взагалі не цікавив.
Якби мама не переживала, не намагалася заспокоїти гостей, він би і не вийшов, напевно…
Тетяна довго не сумувала. Вона подала заяву на розірвання шлюбу. Спільного майна і дітей у них з Єгором нажито, звичайно, не було, тому розлучення пройшло без проблем.
Відрадити Таню чоловік навіть не намагався. Він всім своїм виглядом показував образу.
Вона зганьбила його сім’ю перед усіма гостями, поставила його в незручне становище, і це якщо не брати до уваги витрачені на весілля гроші.
Ті гроші, що батьки брали на перший внесок за іпотекою, витратили за призначенням. Таня отримувала хорошу заробітну плату, тому іпотеку їй схвалили відразу, і вже скоро вона заїхала в свою квартиру.
Таня не збиралася опускати руки і шкодувати про втрачене. По суті, вона нічого і не втратила, а здобула свободу від безрадісного майбутнього.
А ось Єгору доводилося непросто. І розумом він розумів, що Таня була в усьому права, але поруч з ним постійно перебувала мама.
Вона систематично повторювала, наскільки підступною виявилася його колишня дружина, і як синові пощастило відразу позбутися її.
Чи були у нього шанси на щасливе майбутнє з такою мамою? Величезне питання… але Таня відповіді на нього вже не шукала.
