— Ти помітила? — сказала Аріна, коли Настя зникла за дверима. — Вона як під гіпнозом! Мишко-Мишко — золотий! І більше їй нічого не цікаво! Навіть на нову колекцію сумочок не відреагувала! — А чого їй реагувати? — Мілана скривилася. — Вона ж сказала, що Мишко їй уже з цієї колекції три штуки купив, а решта їй не сподобалися! – Подарунками їй критичне мислення відключає! Потрапила наша Настуня в тенета до страшного павука!

Вона кинула йому в обличчя фотографії…

– Я тобі так вірила! А ти! Як ти взагалі міг так вчинити зі мною? Там на фото дати! Це було кілька днів тому!

Михайло підібрав фотографії і почав сміятися.

– Тобі ще смішно? Що ти взагалі за людина? Для тебе вірність – порожнє слово?…

 

… Аріна з Міланою з першого погляду не схвалили обранця своєї подруги.

Справжньою причиною їхньої неприязні була найбанальніша заздрість.

Михайло, щасливий молодик, був гарний, високий, діловитий. А з Настею він був ніжний, уважний, щедрий і послужливий.

І ось саме цього подружки терпіти не могли.

Вони обидві були заміжні, але їхні чоловіки навіть на частку відсотка не були такими чудовими, яким був Михайло.

— Я взагалі думаю, — сказала Аріна пошепки, — що він або злочинець, або маніяк, або ще гірше…

Що може бути ще гірше, вона придумати не могла, але Мілана не тільки з нею погодилася, але й сама почала накидати варіанти:

— Він вилитий аб’юзер, а ще тиран і маніпулятор! Він Настю просто використаю, а потім викине на вулицю!

— А ще гірше, якщо він їй наробить дітей, а потім буде шантажувати, що їх відбере! Він же тоді в дім ще одну жінку зможе привести!

— Бідна Настя! У гаремі буде мучитися! Прислужуватиме молодим і красивим, а сама старіти буде в служницях!

Фантазія насолоджувалася святом абсурду і могла зайти в божевільні далі, але тут прийшла винуватиця бурхливої бесіди.

— Привіт, дівчата! — вона радісно помахала рукою, як тільки увійшла. — Ледве вирвалася!

Аріна підхопилася і відсунула їй стілець.

— Настуня, у тебе все гаразд? — стурбовано запитала Мілана. — Ти від нас нічого не приховуєш?

— Дівчата, ну, скільки можна ображатися за те, що я Михайла від вас приховувала? Він не хотів афішувати стосунки, поки не буде точно відомо, що немає шляху назад.

Ну, він забобонний у цьому питанні, так це єдиний його недолік, та й той у минулому!

Ні на грош подруги їй не повірили.

– Настю, – Аріна поклала свою руку на долоню подруги, – ми твої найближчі подруги! Ти можеш нам цілком довіряти! Ми готові прийти на допомогу навіть у найделікатнішій ситуації!

— У мене немає ніяких ситуацій, — Настя вивільнила руку, — у мене щасливий шлюб, прекрасний чоловік і море кохання!

Аріна підморгнула Мілані, ніби кажучи:

«Як по писаному шпарить! Точно мізки промили!»

А Мілана і сама помітила, що якось все занадто солодко Настя викладає, а цього в принципі бути не може!

З усіх сил поговорили ні про що, хоча і Аріна, і Мілана залишалися напруженими і чекали, коли Настя проколеться і розповість щось страшне.

Але та посміхалася, навіть сміялася, жартувала, розповідала, як їй пощастило з чоловіком і наскільки він прекрасний.

А потім і зовсім втекла, бо хотіла для чоловіка приготувати щось особливе до його приходу з роботи.

— Ти помітила? — сказала Аріна, коли Настя зникла за дверима. — Вона як під гіпнозом! Мишко-Мишко — золотий! І більше їй нічого не цікаво! Навіть на нову колекцію сумочок не відреагувала!

— А чого їй реагувати? — Мілана скривилася. — Вона ж сказала, що Мишко їй уже з цієї колекції три штуки купив, а решта їй не сподобалися!

– Подарунками їй критичне мислення відключає! Потрапила наша Настуня в тенета до страшного павука! Опутає її павутиною, а потім «АП!», і немає у нас подруги!

– Рятувати її треба! Ти ж бачила, вона навіть попросити про допомогу боїться!

Приховує, як він над нею знущається!

— Будемо їх розлучати, поки не пізно! — вирішили подруги і почали придумувати, як би це здійснити.

Чому фантазія дала збій у такий відповідальний момент, залишається тільки здогадуватись. Але подружки вирішили зіграти на банальних ревнощах і розіграти карту зради.

Правда, щоб підготуватися, довелося поламати голову…

 

… — Михайле, — захоплено розповідала Аріна, — і ось у цей момент з’являєтеся ви! Але не просто так, а в образі ангела!

— Кого? — посміхнувся чоловік.

— Ангела! — підтвердила Мілана, тримаючи перед очима телефон і роблячи в ньому нотатки.

— Саме ангела! — Аріна встала, щоб показати на себе. — Ви в білому хітоні, з німбом над головою і з білими крилами…

— Я домовилася з театральним реквізитором, — вставила фразу Мілана, — крила будуть відвал башки!

— Ось! Німб, крила! Ви спускаєтеся по сходах і обіймаєте її!

І в цей момент Аріна спотикається і падає на Михайла, який продовжував сидіти в кріслі, щоправда, повернувся в бік дівчини, яка демонструвала момент.

Вона впала на нього, потім почала сповзати вниз і з’їхала, як по гірці.

— Ой, вибачте! — розсміялася Аріна. — Я така незграбна!

— Мені так падати не доведеться? — сміючись, запитав Михайло.

— Ні, що ви! — Аріна підвелася з підлоги, поправляючи зачіску. — Ви якраз повинні бути скелею, кручею, опорою, загалом!

— Так, зрозуміло, — Михайло кивнув, розвертаючись до столу передом, — коли планується свято? Мені, потбібно б ще звикнути до крил, а то я такий там пірует влаштую!

— Ми повідомимо заздалегідь, — посміхнулася Мілана і кивнула Арині.

— Все вийшло ідеально! — сказала Мілана, коли вони вийшли з бізнес-центру. — Я зняла все в максимальній роздільній якості. Можна і фотографії зробити, і короткий ролик!

Вона не робила нотатки, сидячи перед Михайлом, а знімала відео, як Аріна на Михайла падає.

— Тільки дивись мені, — Аріна погрозила пальцем, — щоб мене там ніхто не впізнав! Тим більше, Настя! Мені моє волосся дороге, як пам’ять про витрачені гроші на нарощування!

— Заспокойся! Єгор в нас геніальний фотограф і відмінно вміє підставляти чужі обличчя! Тобі навіть фігуру підкоригує, щоб ще спокусливіше виглядала!

— Нормальна у мене фігура! — образилася Аріна.

— Кажу тобі, заспокойся! Нам потрібен максимальний ефект, а не обговорення твоїх боків! — Мілана розсміялася.

І справу зробила, і носа подрузі втерла, щоб та не зазнавалася.

Замало фотографії було зробити і відредагувати, потрібно було їх підсунути з правдоподібною історією, щоб Настя правильно відреагувала.

– Настуня, – Мілана прийшла в гості, коли Михайло був на роботі, – для нас твій Михшкр – темна конячка, тож ми з Аріною вирішили дізнатися, що він за людина.

– Так, запитали б, – добродушно відповіла Настя, – зараз ховатися і приховувати нам нема чого.

— Ну, — Мілана знизала плечима, — ми в офіс до нього пішли, щоб з підлеглими поспілкуватися. А нам там одна дівчина таке розповіла! — Мілана зробила перелякані очі. — А ще показала!

Настя перестала посміхатися, а Мілана дістала конверт з надрукованими фотографіями.

— Це найпристойніше, — Мілана затримала подих і напружилася, щоб почервоніло обличчя, зображуючи збентеження, — а там було таке! Таке…

Настя подивилася на фотографії і зблідла.

– Настуня, вибач, що ми це дізнались, – Мілана повільно видихнула, – тобі краще зараз дізнатися, ніж потім. Ну, ти розумієш?

Чекати істерики Мілана не стала, а те, що вона буде – не сумнівалася…

— Мила, що сталося? — запитав Михайло, коли повернувся з роботи і знайшов молоду дружину в пригніченому стані.

Та й у квартирі був зразковий безлад, який навести випадково неможливо.

— Як ти міг? — запитала вона і кинула йому в обличчя фотографії. – Я тобі так вірила! А ти! Як ти взагалі міг так вчинити зі мною? Там на фото дати! Це було кілька днів тому!​

​Михайло підібрав фотографії і почав сміятися.​

​— Тобі ще смішно? Що ти взагалі за людина? Для тебе вірність – порожнє слово?​

Михайло силою посадив її перед робочим ноутбуком і увімкнув записи камер спостереження зі свого кабінету:

— Нічого знайомого не помічаєш?

Настя дивилася на екран, а потім на фото.

— Ну, ці дві …!

— Правильно, але так краще не висловлюватися, — Михайло розсміявся. — Вони всього лише перенесли обличчя, навіть одяг інший не домалювали. Дилетантки!

— Ось я їм влаштую! — Очі дівчини спалахнули недобрим вогнем.

— Не треба, — Михайло обійняв дружину, — ми з тобою все одно зібралися переїжджати в інше місто. Скажи цим акторкам, що ми розлучаємося, і ти їдеш, бо не можеш залишатися там, де з тобою сталося таке горе. І нехай вони знають, що зруйнували тобі життя.

— І що? — не зрозуміла Настя.

— Я з ними поспілкувався і зрозумів, що ці дами недалекі. У них все розвалиться в житті, але вони знають про закон бумеранга, я питав між іншим, — він посміхнувся. — Вони всі свої проблеми спишуть на те, що до них повернувся бумеранг за дії, якими вони зруйнували твою родину. Вони шкодуватимуть про це до кінця життя.

— Не впевнена я, — з сумнівом промовила Настя.

— А за загалом, кохана, яка тобі різниця, що у них буде і як? Головне, що ми з тобою залишимося щасливі і житимемо подалі від таких подруг!

Михайло пророком не був, просто добре розбирався в людях, але навіть він не міг передбачити того, що станеться.

Аріна за шість років пережила чотири шлюби, які з тріском розвалилися, і завела двох кішок, з якими і планувала доживати своє життя.

А Мілана все трималася за чоловіка, який вживав і ходив гуляти. Багато разів він поривався піти, поки Мілана не подарувала йому дитину.

Після цього він вже не збирався йти, щоб не платити аліменти, але гуляти не переставав.

— Даремно ми тоді так вчинили з Настею, — промовила Мілана, колисаючи на руках дитину, — закон бумеранга ніхто не скасовував!

— Якого ще бумеранга? — обурювалася Аріна. — Я її в соцмережах знайшла. З Михайлом вона зі своїм! Острови, готелі, розкіш! Тож ми нічого не зробили!

— Але хотіли! За це нас доля і покарала!

Аріна не хотіла погоджуватися, але не могла довго сперечатись.

— Чортів закон бумеранга! — вимовила вона і заплакала.

Бумеранги свистіли над головою.

You cannot copy content of this page