— У телефоні рилася? — зло поцікавився він. — Рилася! А що? — спокійно відповіла Анька. — А хто тобі дозволив? — Значить, тинятися тобі дозволено, а в телефоні поритися — непристойно? Так куди ти збирався їхати? Тільки не бреши! А збирався він їхати до своєї коханої Світланки. Їхні стосунки тривали вже більше року — поки йому вдавалося вдало шифруватися. Тільки дама серця того вечора не встигала повернутися з роботи. І він скасував замовлення. Напевно, Анька прочитала всю переписку…

Є старий анекдот:

Чоловік так натхненно брехав про те, як провів вихідний день у друга на дачі, що навіть друг, який сидів у шафі, ошалів…

Щось подібне почало відбуватися і в родині Ані та Сашка…

З однією лише різницею, що брехня була, а друга в шафі – ні.

Хоча якби хтось регулярно сидів у шафі, Аньці було б набагато легше терпіти брехню чоловіка.

Але вона дуже любила свого Шуру і вірила йому до останнього просто тому, що їй цього дуже хотілося. Та й надія на краще ще була жива.

Вони одружилися п’ять років тому, і у пари все було дуже добре: обоє були молоді, здорові, жили поки що для себе і в своє задоволення – з дітьми вирішили почекати.

Адже сьогодні можна було народжувати невідомо до якого віку: а їм ще не було й тридцяти.

Все почалося приблизно рік тому.

Аня помітила, що чоловік став поводитися трохи інакше: начебто все так, а начебто – і не так.

Це стало проявлятися практично в усьому, і навіть у несподіваній зміні парфумів, якими він до цього користувався тривалий час, кажучи, що від всіх запахів його буквально нудить.

— Ну, що, невже перестало нудити? — підколювала дружина Сашка.

— Перестало, а що? — чоловік з викликом подивився на Аню.

— І хто ж тебе вилікував? Хто ця таємнича жінка-лікар? – пожартувала Анюта, сподіваючись на те, що чоловік спростує її висловлювання щодо жіночої статі.

​— Ти її не знаєш! – так само жартома відповів Шура.

​І Аня раптом відчула занепокоєння: «А що, якщо, дійсно, у Сашка є інша жінка?»​

До того ж, у його лексиконі з’явилися нові слівця.

Звідки? З інтернету? Я вас благаю!

Він, який завжди любив солодку каву, тепер став пити її без цукру.

Причому, було помітно, що це не приносить чоловікові ніякого задоволення.

І виникла підозра, що він, ніби, тренується. Щоб десь і на когось справити потрібне враження.

Ось такі думки стали з’являтися у Аньки. Найпростішим було запитати прямо, в чому, власне, справа?

І нудота минула, і кількість цукру різко обмежилася, і зарядку вранці став робити. Ну не на рівному місці ж все це відбувається?

Але чоловік тільки віджартовувався:

— Просто вирішив стати кращим, щоб дотягнути до твого рівня, кохана — всі кажуть, що я не відповідаю своїй ідеальній дружині!

І Аня заспокоювалася, але на короткий час.

І вірила, бо хотіла вірити: темрява низьких істин нам дорожча за обман, що підносить нас…

Але потім дівчина знову починала мучитися підозрами.

А чоловік ще й різко змінив собі всі краватки: у нього на роботі був дрес-код. І до сорочок Шура завжди вибирав однотонні краватки. А тут став носити строкаті.

Ну дивно ж, правда! Навіть божевільні не змінюють свої манії, як шкарпетки.

А тут все стало відбуватися, як за помахом чарівної палички.

Так, відчувалася незрима присутність якоїсь феї… Прилетіла, гадина, і нафеячила…

А метаморфози в житті чоловіка все тривали.

Нещодавно він поїхав з ночівлею до друга Ваньки на дачу: все, як завжди. Але зовсім випадково Ванька потім проговорився, що в цей час дивився в барі футбольний матч.

І де тоді був Сашко? Ніхто не знає..

Ось настав час ікс, коли Сашка, так скажімо, застосував незнайомий і несподіваний прийом в їх інтимному житті: воно, як і раніше, тривало.

Навчитися цьому самостійно було просто неможливо – все могло бути досягнуто тільки шляхом регулярних вправ під керівництвом досвідченого тренера…

Причому, чоловік зробив це абсолютно несвідомо – не такий вже він був дурень– а під впливом афекту. Коротше, від почуттів!

Анька очманіла: і що це було, люди добрі? Віртуозне вміння Шурика виявилося останньою краплею, що переповнила терпіння дівчини.

Але відразу вона вирішила не сваритись, а підготувати аргументи і задавити фактами.

Але попередньо потрібно було зробити те, що давно напрошувалося: поритися в Шуриному телефоні. І це принесло несподівані і цікаві результати…

З’ясувалося, він дуже давно і тісно спілкується в інтернеті з однією жінкою.

І, судячи з листування, не тільки в інтернеті.

«Мені дуже сподобалася брошка! – писала незнайомка її чоловікові. – Як ти чудово вгадав!»

Брошка? Він їй брошок не дарував!

А дама продовжувала:

«Вона дуже пасуватиме до тієї кофтинки — ну, пам’ятаєш, яку ти мені подарував на Новий рік?»

Ще й кофтинка! А далі було ще цікавіше. І хоча багато чого було видалено, основна нитка сюжету простежувалася дуже чітко.

Стосунки, судячи з усього, були давніми і тісними.

З милими дрібницями – квітами і парфумами – і улюбленими фразами, звичайними в таких випадках: киця, зай, чмоки – тьху на вас тричі!

Увечері Аня попередила Сашку, який збирався після роботи в душ, що їй потрібно з ним серйозно поговорити, зробивши наголос на слові серйозно.

І знову все стало відбуватися, як в анекдоті:

«Сказала чоловікові, що поговорю з ним, коли він вийде з душу: третій день миється…»

Ні, Шура не мився протягом трьох діб. Але і не вийшов, як зазвичай, через десять хвилин, а явно тягнув час.

І після виходу знаходив якісь справи, щоб відстрочити неприємну для нього розмову. І підозри — може, здалося? — перейшли в упевненість.

Спочатку чоловік з літа почав прибивати поличку, яка чекала цього щасливого дня більше року.

Потім полагодив давно крапаючий кран у ванній: тобто робив все, тільки щоб, не дай Бог, не розмовляти!

Аня дивилася на метушливого Шурку і розуміла, що вже не хоче ніяких з’ясувань відносин і душещипальних розмов: все було ясно до різі в очах.

А ще їй стало просто огидно: як, втім, будь-якій іншій нормальній дружині.

— Я подивлюся праску — ти казала, що там замикає! – ховаючи очі, запропонував чоловік.

– Подивися! – легко погодилася Анька, яка вирішила наостанок вичавити з чоловіка максимум.

Так, наостанок, інакше бути вже не могло.

А Сашко, який колупався в прасці, з полегшенням подумав, що знову пронесло.

– Все, полагодив! – радісно відрапортував чоловік.

– Молодець! А тепер скажи, куди це ти нещодавно замовляв таксі? – все-таки вирвалося у дружини, не змогла стриматися!

Шура остовпів… Так, він замовляв таксі. Але звідки про це дізналася дружина?

— У телефоні рилася? — зло поцікавився він.

— Рилася! А що? — спокійно відповіла Анька.

— А хто тобі дозволив?

— Значить, тинятися тобі дозволено, а в телефоні поритися — непристойно? Так куди ти збирався їхати? Тільки не бреши!

А збирався він їхати до своєї коханої Світланки. Їхні стосунки тривали вже більше року — поки йому вдавалося вдало шифруватися.

Тільки дама серця того вечора не встигала повернутися з роботи. І він скасував замовлення.

Напевно, Анька прочитала всю переписку…

— Так, я збирався зустрітися з колегою — нашим головним бухгалтером. Ти ж знаєш, що скоро потрібно здавати річний звіт!

— А гроші ти їй за що переказав?

Так, з грошима він проколовся… Але вона тоді захотіла нові чобітки. А він, як завжди, не зміг їй відмовити…

— Так це — фірма заплатила їй за допомогу!

— А чому в кінці приписка: “Цілую”?

— А це — описка. Потрібно було написати спасибі за цінну допомогу — просто рука зіскочила!

— А що це: “Уточни розмір білизни — не впевнений, що вгадаю”?

Так, це був провал. Якого рожна він тоді видалив не все?

Сподівався, що Анька не полізе в телефон, тому що за весь час їхнього спільного життя цього не було жодного разу?

І тоді Шура закричав.

Адже найкращий спосіб захисту – напад. І в цьому крику вилилося все: і образа його власної гідності – ти що, мені не довіряєш?

І злість за такий дурний прокол – а втрачати розумну і господарську Аньку в його плани не входило.

І, звичайно, досада на самого себе: не додумав, не передбачив можливі варіанти.

А тепер доведеться все вирішувати, а це – такий головний біль!

Адже як все добре влаштувалося! Так, ні, треба було їй сунутися в телефон…

Винною, звичайно, виявилася Анька, ну не він же!

Чоловік повинен трохи поглядати на сторону. А мудра дружина не повинна цього помічати. Тільки так можна зберегти сім’ю.

У тому, що йому вдасться все нормалізувати, Саша не сумнівався.

Дружина була дуже доброю і поступливою – за весь час вони жодного разу не посварилися. І саме завдяки їй.

— Я в сотий раз кажу тобі, що у мене з нею виключно виробничі стосунки! Це стара і хвора на ожиріння тітка! Так, я їй трохи допомагаю — з грошима і всім іншим! Роблю добру справу! А ти мене принижуєш своїми необґрунтованими підозрами!

Але посеред крику Анька раптово і тихо запитала:

— Стара тітка з ожирінням розміру S? Так я не розумію — вгадав ти з розміром трусів чи ні?

М-да… Дійсно, S… І це раптово подіяло на чоловіка протверезно: а що це він так розлютився?

Подумаєш, несподіваний скандал!

Он, в інших сім’ях це відбувається регулярно – і нічого!

А у них це вперше. Сам Бог велів, як то кажуть, почати! Завтра помиряться, часу ще багато.

І він обов’язково щось придумає, щоб в черговий раз «запорошити», як казав Незнайко, Аньці мізки: розрив відносин у плани Шури не входив.

Решту вечора подружжя не розмовляло і вперше лягло спати окремо.

А назавтра, коли чоловік із заготовленою палкою промовою повернувся з роботи, то його ключ несподівано не увійшов у замкову щілину – замок був поміняний – а в передпокої стояла знайома валіза: саме з нею п’ять років тому Шура прийшов до молодої дружини в її квартиру.

Анька, яка відчинила йому двері, відразу пішла в кімнату і зачинила за собою двері. І це могло означати тільки одне…

А він залишився стояти з квітами в передпокої, відчуваючи себе останньою сволотою.

А потім, звичайно, спробував в черговий раз закликати дружину до тями, коли вона вийшла з кімнати по справам.

Але вона мовчки дивилася на чоловіка, що пахнув неприємним одеколоном, і не реагувала.

Шура довго і демонстративно возився.

Він перекладав у валізі речі, заходив до кімнати і щось додавав, сподіваючись, що Анька передумає і запропонує залишитися – йому тут було дуже комфортно.

Але цього не сталося. І Санька відправився в невідомому напрямку. Мабуть, до тієї, яка привчала його пити каву без цукру і дуріла від його нового аромату.

“Ну і дідько з вами!” – беззлобно подумала Аня і перегорнула сторінку свого життя. Завтра вона подасть на розлучення. До того ж, негативний досвід – теж досвід.

А у неї все ще буде – які її роки!

До речі, новими фішками, які показав чоловік, можна буде потім скористатися. Чому б і ні?

Хоч якась буде від цього негідника і його коханки користь…

You cannot copy content of this page