— Сонечко, доставка прийшла, — почула вона голос Олексія.
Подзвонивши у двері квартири найкращої подруги, Раїса не очікувала побачити там свого чоловіка…
… Мама завжди говорила, що Раїса та Ірина познайомилися ще ненародженими, тому що Тамара Василівна дружила з матір’ю Ірини і вийшло так, що при надії вони були в один і той же період.
Звичайно ж, Тамара Василівна та її подруга мріяли, що їхні діти обов’язково будуть дружити.
А якщо будуть хлопчик і дівчинка, то, можливо, і породняться.
Але народилися обидві дівчинки, тому їм просто судилося бути подругами.
Вони разом гралися, ходили в один і той же садок, сиділи за однією і тією ж партою в школі, давали одна одній на уроках списувати і ділилися найпотаємнішими секретами.
Раїса знала, що в школі Ірина була закохана у вчителя, і цей секрет більше нікому не був відомий.
А Ірина знала, що Раїса дуже сильно боїться свою маму і сумує за татом, який від них пішов і залишив Тамару Василівну навіть без аліментів.
Напевно, нікого іншого ближче за Ірину у Раїси не було.
Адже з ким ще Раїсі можна було дружити, як не з дочкою подруги матері? Тим паче інші були дружби з Раїсою не гідні.
У дорослому житті Раїса та Ірина стали спілкуватися рідше, незважаючи на те, що у обох дітей поки не було.
Спочатку робочі графіки не збігалися, а потім, коли все владналося, Ірина стала багато подорожувати.
І якщо у Раїси з багатими чоловіками не складалося, Ірині в цьому плані пощастило більше.
Спочатку вона вийшла заміж за власника якогось готелю, але через деякий час з ним розлучилася, відсудивши у нього частину майна.
Потім вона ще деякий час могла безбідно жити і насолоджуватися всіма задоволеннями життя на самоті.
Але гроші рано чи пізно мали закінчитися, і Ірина знову взялася за пошуки відповідного чоловіка.
Так вона змінювала одного партнера за іншим і на життя ніколи не скаржилася.
Але ближче до тридцяти всі ці пригоди їй набридли, і вона вирішила повернутися в рідне місто і стала жити в невеликій однокімнатній квартирі недалеко від Раїси та її чоловіка Олексія.
Заміж повторно вона так і не вийшла і дітей не планувала. Вона завжди називала себе гедоністкою і говорила, що від життя потрібно отримувати тільки задоволення.
Саме Ірина підбурювала Раїсу на те, щоб та вийшла з-під контролю матері.
— Ти занадто багато її слухаєш, — говорила Ірина. — Давно б уже забила на її думку і жила, як хочеш. Ну хоч заміж вийшла не на її замовлення, і то добре.
Ірина була тією людиною, яка дуже підтримала Раїсу в її виборі. Саме завдяки їй Раїса змогла пережити критику матері протягом наступних років шлюбу.
Тамара Василівна постійно критикувала бідний спосіб життя
Олексія і Раїси, хоча Раїса не вважала, що вони живуть як бідняки.
Ну як назвати бідняками людей з трикімнатною квартирою?
А через те, що дітей у них все не було, то іпотека вже була майже виплачена.
Звичайно, дитяче питання Тамару Василівну теж дуже турбувало. Вона вже давно хотіла онуків, але у випадку з донькою це був тільки додатковий привід покритикувати дочку.
— Ні нормального чоловіка знайти не змогла, ні дітей не завела. Вже давно стала б матір’ю, але вибрала якогось невдаху.
Що було цікаво, Тамара Василівна часто ставила Раїсі за приклад саме Ірину. Дівчина любила свою подругу і не критикувала її спосіб життя, але для неї було дивно, що мати вибирає тільки позитивні моменти з життя Ірини і абсолютно ігнорує те, що у Іри теж немає дітей, причому за своїм бажанням.
А раніше вона взагалі змінювала чоловіків суто через матеріальну вигоду, і в підсумку залишається не заміжня.
Після чоловіка Ірина була для Раїси найближчою людиною на світі, тому, коли вона побачила біля її під’їзду машину Олексія, Раїса просто застигла, як вкопана.
Думки крутилися в голові, як шестерні:
“А що він тут робить? Сьогодні ж робочий день.
Гаразд, Раїсу швидше відпустили, але він-то чому тут? ”
Раїса відразу ж подумала, раптом щось сталося, у Ірини або у Олексія.
Може, його звільнили з роботи, а він їй розповісти про це боїться. Загалом,
Раїса могла припустити все що завгодно, але тільки не зраду. Ну справді ж, не може найближча людина її зрадити.
Вона, звичайно, знала, що в житті таке трапляється, та й у серіалах часто показують зраду кращої подруги і чоловіка. Але Ірина та Олексій точно не можуть бути такими.
Раїса ж знала їх як облуплених.
Запитай у неї про них що завгодно, і вона відповість.
Тому, заходячи в ліфт, Раїса очікувала побачити все що завгодно, але не це, і приготувалася до серйозної розмови.
Піднявшись на потрібний поверх, вона подзвонила у двері. Після першого дзвінка нічого не сталося.
Тоді вона подзвонила вдруге і почула якийсь шум.
— Сонечко, доставка прийшла, — почула вона голос Олексія.
Стоп, як він зараз Ірину назвав? Може, Раїсі здалося.
Може, це зовсім не голос Олексія. Інший якийсь чоловік у Ірини в гостях.
Може, Олексій Ірині свою машину позичив, адже її була в ремонті.
Однак всі надії розвіялися в той момент, коли двері відчинилися…
Ірина побачила перед собою чоловіка, який був одягнений тільки в… рушник.
Волосся було мокре, ніби він щойно вийшов з душу.
Спочатку Олексій широко посміхався, але як тільки побачив Раїсу, посмішка відразу ж зникла з його обличчя.
Кілька секунд Раїса і Олексій стояли, нічого не кажучи. Вони обидва були однаково приголомшені.
— Пупсику, ну ти там скоро? Чому кур’єр не подзвонив у домофон?
«Кур’єр» не подзвонив у домофон, тому що Ірина і Раїса були в таких теплих стосунках, що у Раїси були ключі від її будинку, про всяк випадок.
Тому в під’їзд вона увійшла без проблем.
— Відійди, — знайшла в собі сили сказати Раїса.
Олексій все ще не відійшов від подиву, тому просто обережно відступив за командою дружини.
Раїса потихеньку пройшла всередину квартири, прямуючи в бік, звідки почула голос.
— Ну ти чого мовчиш? — знову почула вона голос Ірини.
Та була в спальні.
Зайшовши туди, Раїса побачила Ірину, яка лежала на ліжку в чорній мереживній білизні.
— Ми тут їсти будемо? — запитала Ірина, а потім обернулася на Раїсу.
Як тільки вона її побачила, то її обличчя відразу ж змінилося і вона підскочила на ліжку.
— Раїсо? Ти що тут робиш? Ти ж повинна бути на роботі.
— Та ось, — без емоцій промовила Раїса. — Відпустили раніше. Я тобі тут тортик принесла, думала, ми чай посидимо, поп’ємо. Але мабуть, — посміхнулася вона, — тобі тут вже є, з ким чаї розпивати. Ну і як тобі мій чоловік?
— Раїсо, ти не повинна була цього бачити, — сказала Ірина, прикриваючись ковдрою.
— А ти мені планувала поему у віршах написати, чи як? І давно це у вас?
Тут Раїса почула, як ззаду підійшов Олексій.
Вона обернулася на нього і виплеснула йому в обличчя зі злістю:
— Як ти міг?!
На обличчі Олексія знову з’явилася легка посмішка. У Раїси аж серце від гніву забилося.
Чому він так реагує? Невже йому зовсім не соромно?
— Знаєш, напевно, це доля. Ти повинна була дізнатися.
— Та як ви взагалі посміли!
Раїса щосили стримувала сльози. Вони не заслужили того, щоб їх побачити. Вона просто не може при них розплакатися.
— Ну а чого ти чекала? — знизав плечима Олексій. — Пам’ятаєш, як добре було, коли ми з тобою тільки одружилися? Ти була така весела дівчина, з тобою можна було всім чим завгодно зайнятися, все що завгодно обговорити.
А потім заговорила про своїх дітей. «Хочу дитину, хочу дитину.» Ти мені всю голову вже проїла. Не дружина стала, а якась мати-істеричка, хоча ще навіть не народила.
— Але ти ж сам говорив…
— А що я тобі мав сказати? Ти якщо щось було не так, відразу в істерики кидалася. А коли Ірина повернулася, я в ній впізнав стару тебе. Ось ця людина знає, що від життя хоче, і не вимагає від мене того, чого я не можу дати. Треба було відразу не на тобі одружуватися, а на ній.
— Та був би ти їй раніше потрібен! Ти ж не мільйонер!
— Ну як бачиш, зараз її це не зупиняє, — відповів Олексій.
— Раїсо, ти вибач мене, будь ласка, — тільки й могла сказати Ірина.
Як вона взагалі сміє пробачення просити і навіть говорити?
— Тримайте, подавіться своїм тортом!
Раїса кинула торт прямо в обличчя Ірини, а сама, відштовхнувши чоловіка, швидко вийшла з квартири.
Нарешті сльози дали собі волю. Добравшись додому, Ірина ще кілька годин проплакала.
Звісно, все закінчилося розлученням. Раїса спробувала зробити це якомога швидше.
Вона знала, що Іра та Олексій потім одружилися, але, за чутками, вже через пів року розлучилися.
Олексій потім писав першій колишній дружині, благав її повернутися, але Раїса ніколи б не пробачила їх з Ірою.
Ще п’ять років Раїса була одна.
Вона навіть не знала, чи зможе довіряти чоловікам, і взагалі, людям, поки не зустріла Павла.
У нього вже було двоє дітей, і вона відразу ж в них закохалася.
І нехай Бог не порадував її власними дітьми, але тепер жінка точно могла сказати собі, що все в її житті склалося так, як потрібно.
